Понеділок, 10 квітня 1972 р.
-ЖИПЯ І СЛОВО*'
Сторінка З
Л. І. Брежнєв про міжнародні
відносини і СРСР
ЗАГРОЗА НЕЗАЛЕЖНОСТІ КІПРУ
|3 промови на ХУ з'їзді профспілок СРСР в Москві 20 березня. — Продовження з минулого числа].
ЄВРОПЕЯСЬКИЯ *'СПІЛЬНИЯ
РИНОК"
У тій великій і різнобічній роботі, яку проводять тепер уряди і громадські кола багатьох держав, шоб закласти осно* ви міцного миру в Європі, говорив Л. І. Брежнєв, доводиться переборювати опір певних сил на Заході, які не хочуть розрядки напруженості в Європі і всіляко перешкоджають їй. Саме ці сили намагаються ускладнити підготовку загальноєвропейської наради, вигадують різні приводи, щоб затягти її скликання. Під кидають, наприклад, абсурдну думку, ніби пропозиція про проведем н я на ради і взагалі наша політика в Європі спрямовані на те, щоб підвести міну під Європейське економічне товариство, або, як його звичайно називають, "спільний ринок". Треба, очевидно, сказати кілька слів у цьому питанні.
Радянський Союз аж ніяк не Ігнорує становище, яке реально склалося в Західній Європі, в тому числі й Існування такого економічного угруповання капI-талістичних країн, як "спільний ринок". Ми уважно стежимо за діяльністю "спільного ринку*' і його еволюцією. Наші відносини з учасниками цього у-груповання, зрозуміло, залежатимуть від того, якою мірою вони визнають із свого боку реальності, що склалися в соціалістичній частині Європи. Ми за рівноправність в економічних відносинах І проти дискримінації.
Найважливіший напрям радянської зовнішньої політики — це іборотьба за ліквідацію вогнищ війни, відсіч замахам Імперіалістів на свободу і незалежність народів.
ВІЯНА США В ІНДОКИТАЇ
Війна в Індокитаїі яка. за визнанням президента США. є "найдовшою і найтяжчою війною в історії Америки", показала всю неспроможність імперіалістичної політики агресії і гноблення народів. США розраховують тепер насамперед з допомогою місцевих найманців задушити національно-визвольну бороть^ бу в Індокитаї, щоб зберегти свої політичні і стратегічні позиції в цьому районі. Це у Вашингтоні іменують *'в*єт-намізацією" війни. Американські мундири, добре-таки пошарпані патріотами Індокитаю, хочуть замінити мундирами маріонеткових солдатів, але політична підкладка лишається старою — американською.
Патріоти В'єтнаму, Лаосу і Камбоджі прекрасно розуміють суть цих маневрів. Спираючись на допомогу і підтримку Рат дянського Союзу та інших соціалістичних країн, народи Індокитаю продовжу^ ють свою боротьбу проти агресора і на воєнному, і на дипломатичному, і на політичному фронтах.
У цій боротьбі радянський народ повністю на боці народів Індокитаю. Допомога їм — це наш інтернаціональний обов'язок, і ми виконаємо його до кінця. Радянський Союз гнівно засуджує роз-
бійницькі бомбардування території Де*' мократйчної Республіки В'єтнам американською авіацією і вимагає їх припи< нення. Ми повністю підтримуємо спра<* ведливі пропозиції Демократичної Республіки В'єтнам і Республіки Південний В'єтнам.
Ми вимагаємо, щоб Інтервенти пішли з Індокитаю, вимагаємо, щоб народи цього району стали незалежними, мали можливість самі визначати свою долю, без будь-якого втручання і тиску Іззовні.
ЗА МИР НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ
Все небезпечнішим вогнищем напруженості стає Близький Схід Вперте небажання Ізраїлю піти з загарбаних арабських земель, постійні провокації ізраїльської вояччини проти арабських держав — все це напружує обстановку, створює загрозу воєнного вибуху.
Арабські країни переконливо показали свою готовність до політичного врегулювання конфлікту, до встановле.пія міцного і надійного миру на Близькому Сході. Ізраїль при потуранні та підтримці США вперто не бажає відмовлятися від агресив н ої, загар би и ц ької полі • тики. Однак це не може тривати без кінця. Навряд чи тверезо мислячі політики можуть розраховувати, йіо арабські держави миритимуться з окупацією своїх територій.
Сьогодні арабський світ уже не той, яким він був кілька років тому. Зміцніли прогресивні режими, шириться міжарабське співробітництво, значно зріс військово-оборонний потенціал арабських держав. Все це — фактори довгострокової дії, і саме вони в кінцевому підсумку визначать співвідношення сил на Близькому Сході.
Дружба та співробітництво Радянського Союзу з прогресивними арабськими державами безперервно розвиваються і міцніють. Шириться економічне та оборонне співробітництво,- поглиблюється політична взаємодія. Можна з певністю сказати, шо наші відносини з арабськими друзями ніколи не були такими глибокими і всебічними, як тепер. Ми будемо і далі зміцнювати і розвивати ці відносини у взаємних інтересах народів наших країн, в ім'я справедливості, в ім'я свободи і прогресу арабських народів, в ім'я свободи і прогресу арабських народів, в ім'я міцного миру на Близькому Сході.
ВІДНОСИНИ з КРАЇНАМИ АЗІЇ Питання, які стосуються відносин з країнами Азії, займають останнім часом дедалі більше місце в нашій політиці. І це цілком зрозуміло. Майже дві третини території Радянського Союзу розташовані на азіатському континенті. А роль Азії у світовій політиці швидко зростає завдяки успіхам національного і соціального визволення народів Азії І економічного розвитку азіатських держав.
Радянський Союз виступав І виступає за розвиток найкращих відносин з азіатськими державами. Ми бачимо свою мету в тому; щоб сприяти зміцненню миру в Азіїу допомагати прогресивним си*
Серйозна загроза знову нависла над незалежністю Кіпру — невеликої острівної держави, розташованої в східній частині Середземного моря. Проти уряду цієї країни на чолі з президентом архієпіско-пом Макаріосом, який проводить незалежний зовнішньополітичний курс, давно вже плетуть тенета змов верховоди НАТО. Вони хочуть примусити Кіпр відмовитися від його політики неприєднання до воєнних блоків і перетворити острів у натівську стратегічну базу в СереД' земному морі.
з початку січня цього року із кіпрської столиці — Нікозії почали надходити повідомлення про різку активізацію на острові реакційного антиурядового підпілля. На чачі його став грецький генерал Грівас, який таємно прибув на Кіпр і який уж<ї давно виступає за "ено-зис", тобто приєднання Кіпру до Греції.
Уряд Кіпру вжив необхідних заходів для того, щоб не дати змовникам можливості перейти у відкритий наступ для захоплення влади. Тоді грецький уряд став на шлях нічим не прикритого зухвалого втручання у внутрішні справи Кіпру. Він надіслав президентові Мака-ріоеу ультимативні вимо-г и, я к і пер ед б ач а ють, з о к-рема, зміну складу кіпрського уряду і йог® фактичне роззброєння.
Слідом за цим афінсь-кии режим інспірував рі-шепнянайсвятішого синоду кіпрської православної церкви, який зажадав відставки архієпіскопа Макаріоса з поста президента.
Підступи ворогів Кіпру викликали хвилю обу-реіпія і рішучу відсіч з боку найширших верств населення острова.
В різних районах Кіп-
ру проходять масові мамі-фестації на підтримку президента Макаріоса. Грандіозний мітинг з участю десятків тисяч чоловік відбувся в Нікозії, На ньому представники бі;і ь^ шості політичних партій, профспілкових і громадських організацій Кіпру, робітники, селяни, студенти, учні висловили повне довір'я президентові Ма-каріосу, який, звертаючись до присутніх, заявив: докладу всіх сил, щоб бути гідним довір'я народу і його підтримки".
Нинішнє загостреиііЯ обстановки на Кіпрі, безпосередньо зв'язане з втручанням Греції в його внутрішні справи, аж ніяк не випадково збіглося з посиленням військового співробітництва США з афінським режимом. "Чорні полковники", як відомо, надал и н едав н о С пол уче-ним Штатам можливість створити нову військово-морську базу в грецькому порту Пірей. Вашинг-"^он із свого боку вирішив підновити в повному обсягу воєнну допомогу Греції.
Немає сумніву в тому, що як зговір Вашингтона
Афінами, так і підступи проти незалежності [<іп-ру — це складові частинн загальної агресивної політики США і НАТО в Східному Середземмо-7лор'ї, націленої проти ^ держа в соціал[стичної .*пі-вдружності, проти не:«а-лежності арабських країн.
НОВИЙ УРЯД Даліаск. — Згідно з декретом президента X. Лса-да був сформований новий «;ряд Сірії з ЗО осіб.
Як і попередній уряд, новий кабінет оочлює Лб-аель Раман Хлефауї, за-^•тупннкрм прем'єра і міністром заі^ордонннх справ став Абдель Халім Хад-дам. міністром оборони назначений Мустафа Тлас.
лам Азії вести боротьбу з імперіалізмом і всіма варіантами колоніалізму.
У нас існують і успішно розвиваються братерські відносини і всебічне співробітництво з такими соціалістичними державами Азії, як Монгольська Народна Республіка, Демократична Республіка В'єтнам, Корейська Народно-Демократична Республіка.
Ми задоволені тим, що з багатьма країнами, Азії, — наприклад, з Афганістаном, Бірмою, ІДенлоном. Іраном. Туреччиною, — у нас склалися добрі відносини, хоча з деякими з цих країн ці відносини могли бути І крапХими, ніж зараз. З свого боку ми будемо робити все від нас залежне для їх розвитку.
І Далі буде)
