Сторінка 12
•ЖИТТЯ І СЛОВО
Понеділок, 1 травня 1972 р.
НА ЧЕСТЬ СВОГО 50-РІЧЧЯ
$50 НА ПАМ'ЯТНИК В. СТЕФАНИНОВІ
Елк Поііит, Ллта,
В
суботу, 5 лютого, ПІЛбу,то'
ся 3(\10ТЄ ИООІ.І.'ІЯ НППІІ'їХ
лр>-^іп Івлпа і Липи 1 яО* якії^ з учпстіо рідних і бли-~~зьких лрузіп, які приСн'/пї^ щоб гідно відзначити Г>0-річчя з дня їх одруженмя. Головував близький др\г ювілярів Стснлі 'Лу^!кп, який 50 років тому буї? дружбою на їх весіллі.
Відкрткпочи окалію, С Л\мка сказав: "Д\и зібрались на золотому пссі.і.іі Івана і Лпнн Габяків. п'об зїимнчнтн їхнє славне подружнє життя. Вони почуваються ніа сливи ми. ню дожили до свого 50-річчя. І я разом з ними поч\і;а-юся ідаслнвнн, ню 5 лютого 1922 року мав честь бути дружбою на їх весіллі, а сьогодні на їх ювілеї головувати". Притому толова покликав одинадцятирічну онуку Шерон, яка зворушила усіх присутніх, вітаючи діда і б.абу з золотим ювілеєм і чіпляючи їм корсажі.
За здоров'я ''молодят" було піднято тост і. за звичаєм, відспівано *'Л\ногая літа". Почалась вечеря і вільні розмови.
До золотого ювілею Габяків наспіло багато ві-~ тал!,ни\ телеграм і листів, між ними віл леіітеиаііт--гоїісрнора Л\екюена. про-вінціальї'пго прем'єр-міністра Лоїіда і посла федерального парламент\- з ма-шої округи Л\озакоського.
На цьому ювілеї [пдзм.а-чено трудове життя Габяків. Вогіп є дінснлми піонерами Канади, робіг-ничо-фармерських організацій і преси.
Іван Габяк приїхав до Канади із своїми родича-М[і 1911 року, будучи тоді малим хлопцем. Залишили вони рідїп Купчичні на Тернопільщині і поселились на гомстеді в око-іРИці Вільна і Спеден. Там поселились також їх одію-гельці. В цих роках приїхала до Канали із своїми родичами і Анна Вовк, я-ка в лютому 1922 року стала Івановою дружиною. Тут вони тяжко переживали, зазнавали і радості та веселості, цікавилися громадським життям.
Коли в 1922 році в Спеден створено відділ Жіночої секції ТУРФДім, Анна стала його членкннек-). Іван теж тоді став чле-
ном ТУIV^Фім. З часом тут провідну роль п орі а-н і за ПІП йому житті відігравали Ьиіи Лесї^ків.та Ькиї Фелевич. Тут збудован.о було >'крпїиськнй Фар-морсі>кин ДіМі_ Габяк и брали участь в органі цінній діяльності, а тепер іиип! є вільними членами ТОУК.
Анна N Іван Габякм
Слово забрав молодший Іванів брат Васи.и>. Він пригадав роки буїіно-го ор гап і за н і іі ного жи гтя < . піонерські переживан:я. привітав брата і браток;у з ювілеєм.
Габики за.іншили фан-%іувати в . 1944 ропі. Я-хиіісь час жили в Д\н()ні:м І тримали зіГизок з організацією. Там вони - млли П{)нватнин бнзнес. В Г..-ііч іі0йнг жніі\ть від 19-18 по-лч. де набули широке дрхжпє знаііомстЕЮ.
Іік'їн і' Анна Габ'/іки по-дякували своїм дітям, ону-ка.м та всім Д[)_\зим, осиб-.\і\ію тим, ЦЦ) приїхали з гідмонтону, зсжрс.ма дру/К-бі С. Думці та і'іого дружині за вк.'іад по відн^а-значенню їх золотого юіи-лею. З приводу сі'.ого "■)->-річчя. вони н(;>кергг.ува їй $50 на нокрнія коїніїв спорудження пам'ятника В. Стсфанику в Едмонтоні, склали $10 на покриття коштів поміщення а "ЖіС" опису про, їх золоте "їГссілля разом з" фотознімком.
Ма закінчення С. Думка побажав юііілярам та всім гостям доброго здоров'я і всього найкращого
Микола ЛЛЕКСІЄВИЧ.
Як стоїть Ваша передплата на "Життя і Слово"1 Погляньте на дату при адресі на обгортці. Коли передплата вийшла або виходить — відновіть ПІ
Американсьний ЛИС в Китаї
Походжає лис під лісом, Думає собі та й слуха: , Як тут вилізти з біди, Що по самі вуха?
Нагадав собі ку(>иик, Де вже колись лазив,
(ЛчІЛЬКИ впхиив
там курей ІП лічив, ні важив.
А і-осн()лар логадаїим,: ИЬн'ь к\реі"» .чіенніас. А\\сіи б\ ги лис з ку()Міі, Т.'іК собі І а лає.
Присів ґазда за дверми 11а лиса чека і н, А як лис білу нс^чув, /Іаіизіі у і ікати.
/Іоиіин час крхтився .'іис, К [п тився. вер І іі'.ся. Щоб по хребгі не дістав 1 доб[)е наївся.
І з'яг.іпіСь біля воріт, Як ягня, смерненьке. Бачить стато там к\'[кн"і,-Леститься гарненько:
Які ж у вас гарні кури! Почав він хвалити. Без таких курей, як вії, Тяжко .мені жити.
Василь Щесний*
Торонто. Онт.
Думки наголос і подяка друзям
^' думках я потоп а }о та на сон.не пог.'іядлю. Днями воно ясно сяє. по шляху своїм кружляє, а як прийде нічка ^е^п^а — за іораміі спочиває.
'ІЯЖКО .мені було зр СІ з у
в місті Ве[)нон нрнїінкатн, бо в Албер'їі за.-іииінла псе. із чим я іам і зжилась, наче ДІЛОК сі^оїх .мати.
Гі[)ськнй краі'і тепер д.ія мене, наче мати моя 1)ід' на, і я тепер між др\ія-ми не за.тишена, не бідна
Є тут наше товаристію, е тут наші добрі люди, порадились і зібрались і до нас г\ртом прибули. Гарно нас вони вітали, шастя, долі побажали.
А ми для них у заплату й несподіванку крилату щиру дяку посилаєм, всього кращого бажаєм.
(Для **Життя і Слова" посилаю $5 на пресовий фонд).
Христина СІКЕВИЧ.
Верион, Б. К.
НА ЮВІЛЕЇ ПАРАНІ БОРОСЕВИЧ ЗІБРАНО $70 НА ПРЕСФОНД
Едіирніоіі^ Алта. — В
педі'по, 20 лютого, в домі Дмитра і Парані Боро-севичів зібралпсі> близі>кі друи. В ході оказії вия-пи,'і(ТГь, що Парані Боро-сеімїч сповнилося 05 років. .3. цього приі\оду Дмитро і Парапя запроси. їй пас до себе.
Параня Боросевич є од-лок> з наїипх трудітпінь,
ПАРАНЯ БОРОСЕВИЧ
Вона приїхала до Канади молодою матір'ю. В ранніх р о к а .X и а к а н а де ьк і і\ землі зазнала тяжких ре-діфних переживань. В тридцятих роках вона жида на го.мстеді в околиці Сонсет Гавз Пісриверсь-кого дистрикту. В тяжких часах життя їй доводилося піклуватися трьо.\їама-. леньки.ми дочками > і одним сцно.м. Одні доростали до шкільного вік\\ а інших треба б\ло бавігги.
В тридцятих роках Параня вст\пає в члени іг.д-ділу Жіночої Секції ІЛТ^срДі^ї у Сонсет Гавз. Допомагала своєю учасію в різних підп{)нємствах, брала \"чпсть в нредстав-леиііях, зиаііомилася з організаційною^ діяльністю. Із Сонсет Гавз приїхала до Г.дмотону і тут весь час бере участь в Д\іьіа-но.му хорі ТО^Т\ ім. Д\ат-вія Шат\льського, в представленнях, вчашає на збори відділів ТОУК і ■ РЗТ, допомагає в розбудові української проі'ре-сивної преси і докладає багато труду в праці в Ук-р а ї н с ь ко .м у К у л ьту р н о м у Центрі. Тут вони вдвох з Дмитром живуть і переймаються традиціями гіа-шого організаційного жнтг тя. Коли б ви не зайш;іИ до УКЦ, то дуже рідко не застанете Парані при праці в кухні, на . сцені, на зборах, на різних засіданнях, де обговорюються арга н іза ц І йн і і за гал ь чо-громадські справи.
ПараипііІ ^руки не знають спочинку. Вона разом з Дмитром одружила дочок і сина, щасливо ао-жила до пенсійного віку, але не здає позицій при праці в родині і оргапіза-пії^ Ніколи не пориває з рідіпіми па Україні, Два роки тому відвідала Україну, рідне село, сестер і братів. Винесла велике враження з життя в підйому селі, яке побачила своїми очима.
І і а ювілейному зібранні, крім родини, були близькі др\зі, члени ТОУК, РЗТ, ФРК, сусіди. Усі вони провели весело час, гідно відзначили славний юііілеїі Парані в часі славного ювілею жіночих відділів ТО^уТч. С. Шемелко з'ясував важливість ювілею, гості відспівали *Теп-пі биртдей" і висловили ювілярці найкращГ сзої побажання. С. Шемелко звернувся до гостей, щоб прилучилися до пожерта на нашу прогре'їгивну газету (Параня читає нашу пресу понад 40 років).
Пожертви на його зак* лик на пресовий фонд *'Життя і Слова" склализ
Параня і Дмитро Боро-севичі $30; по $5: М. і В. Алексієвичі, С. і С. Ше-мелки, А. і О, О.мельчуки; по $4: А. і С. Власозі, П. і П. Д^МIтруки;'т^о $2: П. і К'. Свериди, І. і Н. Ма* теГічуки, П. і Ф. Шостаки, С. і Н. Білики, В. і Р. Козаки, ЛІ. Пилипчук, І. і В, Александруки; по $1.50і А\. Гафюк і Н. Лотоцький, Разом $70.
Параня Боросевич подякувала гостям, шо прийняли запрошення і ра-зо.м з близькими рідними відзначили її б5-річчя і дня народження і відмітили працю в організації.
Від імені Ради місцевих відділів ТОУК бажаю і^іе* нинниці доброго здоров'я, радості, щасливого подружнього життя і йде багато років брати участь в орга-нізанійно-громадській праці, радіти своїми дочками, сином, онуками і правнуками.
Микола АЛЕСІЄВИЧ.
УКРАЇНКИ! Вступайте в члени своєї культурно-освітньої організації — Товариства Об'єд н а н и х Українських Канадців.