Понеділок і трмнй 1972 р*
••ИСИПЯ 1 СЛОВО**
Сторінка 5
ДРУГ І ТВОРЕЦЬ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Ще так недавно ... Ад'* же ляше декілька днів прийшла з Москви баиде« роль від професора Олек^ сандра Дейча. у якій була книжка "Ломикамень" (Повесть о Лесе Украин-ке) з присвятою: **В знак искренного уважіения и дружбьі". І ось ''Літературна Україна" від 14 квітни цр. вмістила повідом^ лення-некролог про смерть Олександра Дейча — відомого російського радянського письменника, про* фесора, доктора філологічних наук.
Олександр Йосііповнч Денч народився 2-го травня 1893 року в Києві, його батько був відомим лікарем, в якого лікувалася Леся Українка, про шо він довід а вся нешода вно в "Літопису життя і творчості Лесі Українки'*, виданого в 1970 році за ОКЄ"» аном.
Олександр Дейч вперше виступив на літературному поприщі 1911 року працею "Тип Дон-Жуана в світовій літературі".
Хоч він виїхав з Києва ще в 1920 роках, піддержував тісні зв'язки з літераторами України. Він досліджував спадщину Тараса Шевченка, Михайла Коцюбинського. Лесі Українки, його статті часто друкувались в ^українських газетах і журналах.
Він дуже широ дружив з Максимом Рильським і Ол е кс а н д ром Віл е цьк и м — видатними діячами української літератури. З ними спільно писав статті і наукові довідки.
Останніми роками Олександр ДеГіч часто бував на Україні, брав участь у ювілеях Івана Франку (1966), Івана Котлярег^сь-кого (1969), Лесі Українки (1971). Цього року він готувався до участі у ювілеї Григорія Сковороди.
Він належав до плеяди
літературознавців - ерудитів. Він автор численних біографічних нарисів з історії української та інших радянських літератур, до-» слідник за^хідноєвропейсь-ких літератур і театру. Він знав багато мов, вільно ними володів, легко пере* кладав з цих мов на російську мову.
Його смерть — велика втрата для загальної радянської літератури, зок-
рема для украТнськоТ, якої він був активним твар« цем.
« Ф Ф
Вперше я познайомився з Олександром Дейчом заочно ще в 1939 році, коли прочитав книжку "Тарас Шевченко*', яку він написав у співавторстві з Л. Бать.
ОЛЕКСАНДР ДЕЙЧ
Хоч я опісля багато читав його статей, однак не мав приємності бути з ним особисто знайомий аж до 1966 року. Влітку 1966 року я був запроиіе-ний до участі у Ювілейному пленумі Спілки письменників України, який відбувався У' Львові в Оперному театрі ім. Із. Франка. Цей пленум б>в приурочений до 110-річчя з дня народження Івана Франк а. У ч аст ь у ц ьом у пленумі брали літератори з цілого Радянського Союзу. Серед делегатів з Москви був і професор Олександр Дейч.
Другого дня учасники свята виїхали до Нагуєвн-чів — до села, в якому народився Іван Франко, де зараз знаходиться його меморіальний музсмі. Після урочистої частини 5ув даний обід для делегатів і гостеіі — в лісі, під тими кремезними дубами, під якими свого часу писав свої поезії і оповідання Іван Франко. Біля столу проф. Олександр Дейч і я сиділи поруч. Тут ми особисто познайомились. З того чаі:у між нами за-в*язалрсь регулярне листування. У мене зберігається кільканадцять його листів і відкриток. До речі, він полюбляв посилати відкритки з портрета^ ми українських письмен-ників-класиків, або на сюжети у кр аїнських на ро д-них пісень. Остання така відкритка, датована 16 січня 1972 року, зроблена на сюжет пісні "Чом, чом
не прийшов*'. Після лис« товного тексту на ній проф. Олександр Дейч вробив такий Розі всгірі;-
ит:"Легкомисленньій сюжет народной песни, вос-произведенньїй на открнт* ке, говбрит о нашем жите^ любий и о красоте укра-инских дивчин**.
У своїх листах Олександр Дейч часто запитував про українсько-качад-ську літературу, цікавився, як українська громадськість відзначувала 100-річчя Лесі Українки і Василя Сетфаника. До речі, він регулярно читав журнал ^'икгаіпіап СапаШап'
і газету "Життя і Слозо".
Міі часто обмінювалась книжковими посилками. Кожен раз, коли я просив його дістати мені якусь рідкісну книгу, фотокоппо з якогось раритету, він негайно задоволяв моє прохання. Ось я випадкоііо довідався, шо в 1886 році у Петербурзі вийшла книжка Петра. Алексеєва "По Америке*'. в якій автор описує свою подоро.ж за океаном, особливо у Канаді. Я попросив-Олек-сандра Дейча встановити, чи є така книжка в Бібліотеці В. І. Леніна у Москві. Через кілька днів одержав відповідь, в якій ІІІ.Н
повідомляв, що така книжка є, подав всі бібліотечні номери. Будучи в іМоскві, я познайомився з книжкою, позначив сторінки і через деякий час професор Олександр Дейч надіслав фотокопії з них. Понад 40 сторінок цінного матеріалу для історії українських поселенців у Канаді.
Востаннє я зустрічався з Олександром Дейчом в липні минулого року — и Будинку радянських письмен никі в в Москві і Д'І'ІЧІ на його квартирі. Остання зустріч відбулась ла годину до його відходу у лікарню на операцію.
Здоров'я Олександра Дейча останніми часами не було сильним. Він втрачав зір. Незважаючи на хворобу, незважаючи на похилий вік, він був життєрадісний, ентузіастичиий, сповнений оптимізмом, дотепний у розмовах. Він ділився своїми творчими планами. Ох, скільки в нього було цікавих планів, але невблаганна смерть перервала нитку його життя І не дозволи-
»
[тїтштйііккмммміпшітоіітотммітоіішвом^
Спеціальна поіздіа на Україну заходом иурнаііу "ЮК"
Заходом журналу "ЮкраТніанКенейдіан" організується спеціальна поТздка на Україну канадців українського походження для знайомлення а землею їхніх батьків, яка е джерелом їхньої багато? спадщини. ПоТздка, знана як "Геритедж тур оф Юкрейн", триватиме 21 день — від 18 липня до 8 серпня.
Учасники поїздки матимуть можливість познайомитися з багатьма історичними місцями в різних містах України, з господарством України, з й її культурою і наукою, життям народу.
В маршруті включені Київ — столиця України; Канів, де - знаходиться могила Тараса Шевченка, Тернопіль, Львів, Чернівці, Ровно, Ялта, Сімфе? рополь, Запоріжжя, Хортиця — з відвіданням ба-§ гато цікавих місць по дорозі до цих міст. :•: Ціна за ціЛу поїздку — $920. Ціна включас :^ політ радянським літаком (з Монтреалу до Моск-:| ви і назад, поїздку до Києва, все подорожування :| по Україні, кімнати першоТ класи в готелях (по дві особи в кімнаті) і харчування.
Керівником поїздки буде Олександр Лапчук з Ріджайни.
Всіг що бажають зробити цю дуже цікаву ло^ їздку, повинні негайно зробити замовлення на місце в одній з канцелярій Глоб Туре в Торонто, Вінніпегу^ Венкуверіг Едмонтоні |Іст-ВІест Тра-вел) або в МонтреаЛі. Звертайтеся до канцелярії
г
а
к
$1 Глоб Туре, яка знаходиться у вашій провінції. Абс а можете звертатися прямо до "Юкраїніан Кеней-§ Діан" в Торонто.
Із замовленням місця треба скласти депозит $200.00 готівкою або чеком. Останній день, до і: якого можна робити замовлення — 18 травня. То-:•: ді ж має бути зложена решто грошей для повної оплати поїздки.
Виліт групи з Монтреалу — у вівторок, 18 к липня. Приліт назад до Монтреалу — 8 серпня.
Разом із замовленням місця для поїздки ро-:^ біть заходи для одержання канадського паспорту, якщо ви його не маєте, і для одержання радян-ської візи, в цьому вам допоможе фірма Глоб Туре в будь-котрому з поданих вище міст, де вона має свої канцелярії. Або можете звертатися до "Юкраїніан Кенейдіан" на адресу:
^С НЕКІТАОЕ тош, 1164 Випда$ 81гее( ^Є8І, Тогопіо 145» Опіагіо.
* • • •> ♦ • •.• ♦.♦ «ч» •.• *.• «І* «^*
»« • • . • • • • «>• • % • • • «• * *•«• • « . « « • • »*• •*• • «• • «• «V•> %« «• •*««*• «*• •> V. V*«'«« • «V V* • « «<
СІЛЬСЬКИЙ МУЗЕЙ КОЦЮБИНСЬКОГО
:•: :•:
$
'.*> ■
а :•:
а а а а а а а а а а а а а
а а а а а а
а а а а а а а а а а а а а
а а а а а а а а а а а а а а а а а а а
а а а а а а а а а
■ ■
а а а а
■.,»•■■ а а
•V
а
а-
а
■
а а а а а а а а а
У Джурджулештах, молдавському селі на Дунаї, зберігають пам'ять про видати ого українського пи-
ла йому зробити новий вагомий вклад у літературу. Не стало чудової людини, великого друга і акти в н ого ' творця укр аї нсь-кого літературного процесу.
З далекої Канади висловлюю свої глибокі співчуття його дружині, друзям, літератури ін гром ад-ськості. Схиляю свою голову на пошану його світлої нам* яті.
Петро КРАВЧУК.
сьменника Михайла Коцюбинського, який не раз бував тут в 90-х роках минулого століття. КОіі'О-
бинський, який служиі^ у комісії по боротьбі з сі.гіь-ськогосподарськими шкід-нйками, добре вивчив життя бессарабських селян. Два його оповідання **Пе-коптьор" і "Дл9 загального добра'* присвячсміі подіям в Джурджулештах.
В будинку, де зупинявся Коцюбинський, відкрито сільський літературний музей.
(ТАРС).
Кишинів.