Ні ННЬТ І) УНГАЇИСЬКОМУ НУЛЬТЦКИТІ*! V МОНТІЧАЛІ
НА чкпь ЗОЛОТОЮ іовіліііо жїитллілів ІОУН
П ІІОИІАНУ тим ГТГОПМ. що ПІДЦАЛИ ІГУД І ЖИПН ЛЛН ІЦАСТН НАГОДУ
АЬиИ|Н иЬи» И 1 \
IV ».^»^ І им   и. \ и р 111»
І І ,»> < Ь V   И - і \ |Ч(П М» и
) |Ч \ М.И( 1 рі І п 14 |л\ м. 4| |М'  І П 'І  І ИІИІ НІЧ   І     МІ    М« І м.
1П 1(Л І 1 •( І І    11 ИМ  И я V      Л»і МІОМИ ч
"~р'і «НІЧ»   1 И \ К        ^ ц І »   Г) \ •1 <     І»     1 < 'р«мі   п :і     рі іии м н
ИІГиьм м    ь и ) иі   \   пииїм н <
N '< Ь  II.   \    иг ПИі ом \ » ш- м
1>        41     МОМ 1 р« ;\  И.( |.?\ І ИІ 1
ПММ    1 И\ К    І    їм 1 ,   ,4 1 1 11»
.  І ,1 І їм II .        Пміі їм        < Г м І
' імр 1. .  Им    .4 ,ь ор,^ Ції І о юною     Понічг 1 \     . (\\ п
Міі гич І о ін" 1 \ мною пр()^^о-поіп.     іии      <;иі(>ч>пон\і'.';\
Ц(ічи\ піллі.пп мптоіо к\--
ріипьі   Після тосіу почалася    Т(іііармсм<л иочо'іч як\'     прпіоготіли .і.и.іі член к ті і..
І^і^ьчистість      п[ю\оди ід
пртпг;)\ііі, читанням ша Катерини Баліні..« з Іорочіо. промовою ч.'ІСН-кині Крайового Жіночого Ко.\!Ітет\- ТОУК з Торонто Лнчи Лндреіпчо.
50-[)іччя жіночих !плді-лів Т()\К вітали:
Г'І0V•ип С)лещ\к — ііід і»к-ружіїого комітету ТПХ'К Монтреальської округи.
Л\ико.-іа Михаліпк — віт відділів ТО-^'К і РЗТ в •Пашін;
Василь   Рибак   — сід' відділів   ТОУК і РЗТ в Пойнт Ст. Чарлс;
Іваіі Лутка — ііід кід-■ ділу, РЗТ v Вил Ласел;
Іван ^Тастізка — від ііід-ділу РЗТ в Ст. Ло{)аіі;
Васи.-іь Рунька — від ТО^'К v Монтрсалі;
Аіихаїіло Ма{)ків — від
відлі.'іу РЗТ у Л\онтрсалі;
Ліплі>іка- А\атиміиі з і'^'і-ста ."І а І НІН.
Кате[чіна Ва/іанюк з Торонто, колиплія ч.'іенки-ня" мот [н^ал ьського жі ю-чого ііі'їділу, яка зараз жиііє в Торонто, надіс.'іа-ла власчиїі/вірш ''З жигія за 50 [нжіів >• К-^налі", я-кии вона присвятила оО-річчіо жіночих відділів ТО ^Тч. Це її в і р Пі б у в п {) л-читанн-іі головою бенксгу па паніому святі, якш*! носила смо разо^! з ним дописом і просіїмо реда^чпію *'ЖіС" зредагувати його і помістити в газеті.
П [) е л ст а в н и п я К р а її ово-го Комітету ТОУК А"на Апдреііко пов'язала свою' вітальну промову з історією жіночих відділів ТУРФ-Дім-ТРУК.    Зокрема го-
нори        про     а{м и мі. І
о*и р« Л І І І 1 Ь 4>| о    Мі Іим І '» о '»\     п р«»   \ Ч 'Ь 1 К   М ІіМі І, м и » п >'М 'і о. гІгоЛі Л    іГр» М рі , ИіМІї^мЛ р \ « і     п       >ро , І СЧ    ♦      ^^ р оі и' ч. и 1 1 ч    ♦ І   мир  \ «пій
І Гі•  І ч   І» і І ,1 »і,ноі промо
-П М     \ П М        \ И •< рі о    М 'И< . \
І» 1 І М   І М • м \   ч     іииои,   і   і< о мои і\   Чі р» <     р \   и      .'^\ •< р І і
Ь\ І І П( р*' ї \ М ,'1 І       П ^М- '
и \    І р ;ип> 1 \     ті       \    »   и <
V (ЛІ ІГ    ОІ)  ріММЧ     >ІV ІІІ піч '1 і І К р Л і'г* їм II МІ Ьі ь і МІ Л м Ч ИМ   Ь г>
^м І е и^м І ( \\ |\ II,' Г\\ І ! ио 1 !Ич п   мрочи» ІІ* І І,   1    1 ' ч
И Л ПІ И V Ч ЦІ І МІ II Ь І Л І Ч І«,' ' ^ ПрИї \ 1 ІІІ \
ІІм   т»ом\'  ііліиомх про
ми* 1 іИм П      ИІ Л ЛІ ІИ
І І Ц |\    (     Р М иоолммопі
Ч 1« м п   і   м и и »ииИ   1 Л   к и м
И » ИП01     »    ^\о|М рг Л І \    і и» їй рі л ^пі м      по Ч* І р І и\ п л М и і       Л« І* Л Л р \ П Л »И       1' Н'> ІІІ п^ >Ор І       о(VI Л II і ГЛ М      II і       ИЇ І і
I ои І рт и» .1 < >і'>'» л м л ми V N1*
р І 1 М< І 1> И V    К Л II А М И І И
ІП11 рл н<и^^»^,л ці ім \ ч л.
II т< І "ч НІ І ИІ л ч« мни      ю 1 о
1 о   ІОПЇ Н ІО   ^^ ІцоМН>       ПІ ИІ і •ПИ     І < ^^ Ь      ЛОІ^ |ЬМ Л        1 М'^1.
пі(> пи. І \ пл ли 1 прмпп л^пк
Ир»~ І* 1 ЛіііИПИ   ■»   ІИ>И І р\ е:^
піоі \>  1 (ч« л ріи 1 п л   \нт \п л рі Г» про\<оид'  І  и» І м
>,м р І |\ОЛ ИМІЯМ
Максим РОШКО.
л жття іл 50 РОКІВ у клнлді
(Иртияіп Г>0-річчи> жімні-пілін ТОУК)
П'яідєсят ЛІТ пережити, то легко сказс^ти,
Що в тих  літак пережилось,  треба приіадлти.
Як згадається минуле, жаль серце стискас, Що молодість промайнула, назад не вертас.
Гірка доля, тяжкі злидні нашого народу Заставляли людей наших їхати в Канаду.
Покидали рідний край свій, дорогу родину І їхали аж за море, в далеку чужину.
їхали вони за море доленьки шукати,
А не знали, що прийдеться тяжко бідувати.
Бо в Канаді не стелилась дорога квітками, Не одна тут піонерка залилась сльозами.
Приїжджали тут дівчата в літах молодими, Тепер вони поробились жінками старими.
Бабусями поробились, онуків вже мають, Літа свої молоденькі в спогаді плекають.
Доля їх порозкидала по всенькій Канаді, Чи у ЛІСІ, чи на фармі, чи де в ресторані.
Приходи лось дуже тяжко на хліб заробл я ги^ Якщо котрій пощастило роботу дістати.
Тяжка доля нам судилась, було безробіття, Виходу не було зидно з того лихоліття.
Буде вихід, далось чути, духом не падаймо, Всі оті, що без роботи, в похід вир-ушаймої
Зібралися безробітні в похід на Оттаву, Поліцаї влаштували зустріч їм криваву.
З домів бідних безробітних тоді викидали, 1   У страйкуючих майнерів із рушниць стріляли.
Діти бідних безробітних все голодували,
А як війна знадобилась, до війська їх брали.
Не питали бідну матір, як їх годувала,
Бо це, мовляв, вже не наша, а приватна справа.
+4е одна нещасна маги утратила сина,
Жінка —: мужа, сестра — брата, милого — дівчинв.
Боролись ви, піонерки, за правду і волю, Щоб поправити трудящим їх щербату долю.
Літа ваші, піонерки, марно не пропали, Ви у рядах робітничих добилися слави;
Ви у рядах робітничих ішли нога в ногу, Щоб поліпшити трудящим тернисту дорогу.
/ На тернистій тій дорозі ви йшли, не ставали І для добра дітей своїх щиро працювали.
І ще треба нам боротись, щоб був мир у світі, Щоб усі ми в мирі жили — ми і наші діти.
Катерина БАЛАНЮК.
Ні   1 оіі І« р(.>і*   ті> ИІ м м<
Р »« М. . Іц І !. , Ч' И І І Ч П ]і Л ^ И А       р Ч І \ ?        л ь > л »о» ^      ІП л
1, "^М р 1 І
^ \ М   1  М І   «о   ^1-^^ Ч< * Л1 о   И Л М' Л
I І . р^>Ч^п^    1 И V    ЛГо>М й ИМ ирілмопі л\ хо » І,  мир    іи«>   О' > р'- м І . ч   м ро І п   ІО Гииі   і про
"МІ    И м рОІі \    і 1 р ми ІІО І    мо.» и
II • м    и\рі І і
І ( рої   І л Іо^Чі  II   люпм П«о И І 1 К рИ І М     І     ІИ1П Л Гни -їм ІО»
ріп МІ р« чі   І »и м;»рол\
І «ром ми    І рг('» Л   ПМ Л ^^^ Л 1 І» 1 «І V   ті* і,лт*міімп< ІІІ   ( пр.» іл имп   ногпи    і лрадьлі\л иі\) .   чм   мтіГ\ 1 ь кннмчічм. то і\ори. мі '1 и) мітлі.лро і ЦОІ о пр.11 мьої о П(\ро <\ м І І -н ч
І МІМ ;ь 1 ромом и л 1 ч м.ь І гроі інм. иіо вілкчм-л м на м і\і сгіч І і предс і а -ІИ1 ПІ Гіоі о нам 1 акмм, я^н^^ вііі с І чим иі^ии-1 і.ся папіл  нламеїа    Лем.ія п со-
НЯЧНІІІ СМіМеМІ.
Космонавт и справл>к\'-і«и І, іе. ПІО ас І рономи ипо-сі\лін)вали. Д\іж ними є герої, які віддали іико своє ЖИІ1Я д.ія науки..для. дальшої о пі знання світа.
Тарас ІПевченко в сво-см\- (и)с.-іанміо "І мер Гіги м, і живим, і иенародженим землякам" писаіг. "ЯкГмі іиі і^чилне{> так, як треба, то и - м\д[)ость би б\'ла сііоя".
Т\'г і()еба додатії. то все іе. іпо корисне для іа-р()л>', іреба вивчати і треба 311 а І и. коли іі де И')го вжиііаги.
З журна.'ііп і га іст я довідався про такі вислові'.:
Природа не івориті, досконалість, і^бна тііорміь >1\ н г 1 я . . .
^       І   иоімои^   І< р Л« И    »< > І 1 по» і І риі      І      ПОИІИ' ЛІО
♦ >ОІМ
ї\ о'п ит\   л^о'їо*   олчиим ! II
Л їм р І    Л о    ПІ Л »  І Ч .    !» Лі^    м« р ИГі-  1 р« л"> Л   II» л і\ їм  ь \ и >м
І  пи   ОЛПі>    "ПІО 1 ч л<
Мг о 1 пори і М  II Л І ИІ ? і       Иі II '
ПОПІ д«,    ' 'І .л мгр І       р'> >\ ^< *
І\0'1П    р«-М\ М   01И<\р(ППЙ     1 «>
м«* І* И'^ч л«> «ипор«чімп ГПм^ •
рі 1^   л о   ПІ Л« 1 ч
І їрм» л\ ч л     ь по    1 \ ч .к^^ ммч   V і\иоим>   молім       Ьіл -( 1 ІИ ц мені, то тгпгр Г>і лк-піміі  мромеїм .чіодей мміьгя   0]ВГр1М\«   і (МОбІЯ-
нііііи\» роимом на (чп г« ніж       роїоп іо\ц магг^д.
Якпі<і іак далі піде, то ^<(Мро|о^л^ дня Л\іжпапол-иа Рада підпипіе від (\сік на|пілів дружиііі протокол.   Це   буде пеличіїиГі
СііІ ГОВІПЇ -Т|іІуМ(|). ІОіі д-ми»
б\дуіь в|)очисто святк>'ва-іи народи всієї папіої пла-пені.
Л\м<п<>. пю багато ліо«« дей бажають такого дияі
Прокіп ДАНИЛЮК.
Вінніпег, Л\аиітоба.
ЩО БЕЗПЕЧНІШЕ?
А\іністерство обороні! СПІД звернулося до а.ме^ риканців з таки.м гасломз ,"Вступаііте до парашутних' віі'клж. Стрибати з парапіуга безпечніпіе. ніж персіїти за[ір\джену автомобілями вулицею". У відповідь було отримано листа: ''Я б охоче згодився на вапі\' пропозицік-), але ваше міністерство па проти.іежпому боні вули-
П! .
Про наші україг^ські імена в Канаді
Тендер Ье^й, Оит. — Дорогі Л(\\зі! Посилаю вам гроіповиїі переказ па $10. Це па продовження передплати *'>Киття і Слова" та па . пресо ВІГІ! фонд.
Заувага: Багато знаходимо в ''ЖіС" прізвищ, українців, які ПриГіНЯЛИ ЧОМУСЬ англіііські імена: Ге-
Від редакції. Багато наших людей, в тому жертводавців на пресовий фонд, народилися вже в Канаді і кажуть називати себ<^ так, як вони записані \' свідоцтвах їх народження. А якщо деякі і змінили імена, то ми не знаємо котрі саме. В усякому разі
лей, ПеноіГЛусі, "Джесі і   ми не можемо змінювати
багато ін\ііих., Це дуже сумно виглядає, що укра-^ їнки і українці подають до української газети свої імена по-англійськи. Нам, україїщям, заве іди чуже краще, ніж своє рідне. Чому редакція ''Життя і Слова'* не звертає па це уваги? 1\і;^іу не змінює іхніх імен з англійських на з^к-раїїіські? По моїй дз^мці, редакція повинна це рс бити. Г. Прихідко.
імен і подавати, що Нонсі — це Настя, Гелсн — Олена, а Лусі — Лукія. При нашій спробі замінити Л'\айка на Михайла, а Ни-ка — на Миколу ,не завжди нам щастило, бо пер-ший, як виявилося, не Михайло, а Манойло, а дру-: гни, Ш.0 назвав себе Ни-»; ком, — Нестор *'з краю". Тут він себе називає так, як записаний у громадянських паперах.