Понеділок, 24 липня 1972 р»
••ЖИПЯ І СЛОВО"
Сторінка 7
Письменник Ярослац
Галан є одним із славет*» них синів України, йогф глибоко шанує прогресив* не людство світу. Зачаровані красою й силою^жит* тєвих і творчих подвигів лисьменника, називаємо його ім'я серед наисвітлі"' ших імені героїв Т^півиів великої боротьби за возз'єднання західноукраїн-^ ських земель з Радянською Україною. Разом з Степаном Тудором, Василем Бобинським. Петром Козл а н юко м, Олекса н д-ром Гаврилюком; Миколою Калинчуком — Ярослав Галан належав до бойового творчого ядра славнозвісної літературної організації західноукраїнських пролетарських письменників "Рорно", діяльність якої стала золотою сторінкою історії українського народу.
Народився Ярослав О-лександрович Галан 27 липня 1902 року в містечку Диневі Бжозовського повіту (Західна Галичина). Вищу філологічну освіту здобув у Віденському й Краківському університетах (1928). Один рік працював учителем гімназії в Луцьку, був звільнений і позбавлений права займатися педагогічною діяльністю в межах тодішньої Польщі. Тоді ж пансько-польська поліція занесла ім'я Гала-на в ''Картотек-у № 1 для осіб, запідозрених в державній зраді". Це означило, що куди б він не поїхав, за ним услід ^іетіла таємна депеша: "Увага! Галан! Особливо небезпечний більшовик!" Все, шо йшло поштою до нього й від нього ретельно конфіскувалось і лягало томами на столи прокурорів, слідчих, судів. Йому була на готов а на тюрма. концтабір, а то й шибениця. Рідкісного обдаровання письменник, людина, яка досконало володіла шістьма європейськими мовами, була приречена на хронічне безробіття. Сцовигав вулицями Львова в пошуках роботи, ладен 6^ "хоч камінь товкти, хоч цеглу носити, хоч вапно мішати, хоч. пісок перешуфлювати". Не мав уяви, шо робити.ме завтра, де позичить на хліб, чим сплатить вчорашній борг. Був щасливий, коли траплялося заробити я-кийсь гріш грою на скрипці в німому кіно, здобути переклад у приватних ви-
Полум'я прекрасного таланту
(ДО 70-РІЧЧЯ ЯРОСЛАВА ГАЛАНА)
давців, виступити стати* стом у фільмах.
І в тих каторжних умовах знаходив у собі снагу для творчої роботи, яка принесла йому пізніше на-» родне визнання, безсмертя/ Протягом 1927-^Ш5 -рр. написав шість п'єс, багато памфлетів, нарисів, опо-відань. літературно-критичних статей, рецензій.
Після появи в журналі *'Вікна" сатиричної коме-* дії "99%", гвстрих памф. летів, підписаних псевдо-німом ЯГА, зокрема класичного памфлета "Останні роки Батагонії"і читач відчув, що в літературу прийшов визн ачний, са мо^ бутній талант, великий майстер сатиричного письма франківсько-ма ртови-чівської традиції, міцного революційного гарту. Сторінки журналів і газет, де друкувалися його твориі часто виходили вибіленими цензурою, замість тек^ стів стояло красномовне "сконфісковано".
Міцно зв'язаний з революційним підпіллям, Галан віддавав багато сил громадсько-політичній діяльності. Разом з Тудором і Гаврилюком актип-но працював у оргкомітеті по підготовці й проведенню Антифашистського конгресу працівників культури, який відбувся у Львові 16—17 травня 1936 року. На Конгресі виступив з доповіддю, в якім сміливо й рішуче осудив шовіністичну, асимілятар-ську політику пансько-польської влади, вимагав припинити дискрим і нанію національних мов. відкрити національні початкові та середні школи, український та білоруський університети. За таку **нело-
яльність' до влади окупантів відсиджував по тюрма??^ v Яблунові. Варшаві. Львові, перебував під офіційним наглядом поліції, раз на тиждень мав з'являтися на відмітку в комісаріат поліції, не м а в права міняти \м і с ие проживання.
У жовтні 1939 р. скінчилася багатовікова трагедія західної гілки українського народу. Волею трудящих було встановлено радянське народовл а д-дя без соціального й наці-
онального поневолення. Десять років прожив Галан у радянській бистрині творчої праці. Тоді найповніше^ розцв»ьв^ його талант драматурга,^ сатирика, публіциста.^ За той час написав понадтГятсот тво-рів: памфлетіїз, нарисів, новел, трагедію **Під золо-тим орлом" і драму "Любов на світанні''.
ЯРОСЛАВ ГАЛАН
В роки війни винятково плідно попрацював в спе^ цифічному жанрі радіокоментарів, які несхибно влучали в німецько-фа-иіистських окупантів та їхніх різномастих прислужників. Талан за'тапруиаїз. їх ганьбою, назнав "людьми без батьківщини". В найтяжчі для вітчизни лчі він з твердою вірою в с1!-ли радянського народу писав про нсмпііучиіі крах фашизму, про те. що скоро для гітлерівських розбійників нлстпне суд народів і що "то буде суд, якого не знала історія". Так він писав у червні 1942 р. І знаменне те. шо саме Галан гідно представляв у к р а ї н сь к у р а дя н-ську пресу на Нюрнберзькому суді над головними фашистськими воєнними злочинцями. Тоді він по-
бував у багатьох країнах Європи, визволених Радянською Армією, все побачене й пережите відтворив у великому циклі патбі-флетів, присвячених борб^ тьбі народів-проти ф_а_шиз-му й загрози нової війни.
Протягом 1946— 1949 рр. Галан створив свою славнозвісну серію памфлетів про уніатсько-католицьку реакцію. Ці твори відіграли велику історичну роль у боротьбі з церковною у-ніею, яка триста п'ятдесят років служила іноземним гнобителям українського населення Галичини й Закарпаття.
Своїм улюбленим жанром Галан вважав драматургію, та умови життя й боротьби раз у раз змушували його братися за зброю публіциста, газетяра. Про свою працю над серією радіокоментарів "Фронт в ефірі" (1943) він писав: "Робота моя славна; хороша, і я виконую її яки а й к ра ще, з ус і м запалом мого неспокійного серця... Я люблю цю бурю не заради самої б\рі. а за те, що вона сповнила мене пристрастю творити діла, які. можливо, не зійдуть зі мною в могилу'*.
Будучи комуністом-ін-тернаніоналістом, Галан жагуче ненавидів буржуазний націоналізм, ніові-нізм. рпснзм в усіх проявах, викривав абсурдність нювіністичних, расистських *'теорійок". що ділять народи на "великі" й "невеликі", більш революційні і менш револкіційні. давав рішучу відсіч націоналістичним демагогам, які сіяли облуду, твердячи нібито соціалістична революція на Україні була явищем не закономіо-
РИМЛЯНИ БУВАЛИ В ПИРЯТИНІ?
Якось у селі Крячківці Пирятинського району ко-п ал и траншеі для силосу і знайшли 32 срібні римські монети та дві срібні пряжки також римського походження. В Інституті археології Академії наук Української РСР, куди передали знахідку, встановили, що срібні динари й справді карбовані в Римі у І—ТІ століттях нашої ери. Стертість монет свідчить про
їх довготривалий обіг.
Наїгериторії Пирятин-ського району відкопано 11 скарбтй римських монет, три амфори, з них одна цілісінька знайдена в селі, Гурбпнцях. Цілком можливо, що римські мо-ноти в ті далекі часи ви-корнстовували не тільки в торгівлі з Римською імперією та сусіда ми, а також як засіб обміну у внутрішній торгівлі.
ним, а занесеним іззовні» нав'язаним силоміць.
Українські націоналісти й нині ше випускають иа-клепниінжі книжечки; намагаються всілякими фальшивками очорнити світлий образ письменника-патріота. Як їх послухати. то~Галан_^_шбито буй байдужим до болючих на^ ціональних проблем українського народу, виявляв ся ки й -та ки й на ц і он ал ьн и й нігілізм. Нема нічого близького до правди в - цих "докорах". Галан сердечно вболівав за долю українського народу, за українську культуру, мову, мистецтво, господарчу й політичну могутність України.
Сьогодні зачаровано говоримо про галаНівську тр а д и ц і ю і в п у б л і ц ис ті їм і. і в драматургії,, і в прозі. Про Галана написано десятки розвідок, натхненних художніх творів, тисячі статей, нарисів, спогадів.
Схвильовано говоримо нині про мужність письмен н и ка — адже ві до мо а яких умовах він працював. Він знав, шо вороги людства, неспроможні спростувати нешадну правду, пригасити грізний вогонь його сатири, не спиняться ні перед чим. 1 вони вбили Галана та й дуг мали, що на тому буде й кінець. А сталося так. иіо після того трагічного діїя людс!.кі серця гце жаліб. нініе потягнулися до Гп-ланового слова, взяли иа своє ідейне й мистенькч? озброєння всю ного літературну спадщину від першого й до останнього рядка.
Одна по одній виходять у світ його нові книги, досягнувши п'ятимільйонних тиражів. Все це діється за за кон а ми безе м ертях мнете ць ко го слова, н а рол ж е-ного великою любов^ю до людей і вогнистою нена-
вистю до
могильників
людського щастя .
Утвердилася така само-бутня галузь філологі ч ної науки — галанознавство. На квартирі у Львові, де жив і загинув на посту Галан, відкрито музей. Сюди заходять тисячі ніа-нувальників його таланту
Кроками в безсмертя є Галанові книги. Він з нами, ' живий у його слові — великий життєлюб і мужній воїн.
П. ДОВГАЛЮК.
