Спфімм 6
"ЖИПЯ і СЛОВО
Понеділок, 21 серпня 1972 р«
Сонце! За лідрахунка-ми вчених потрібно бу.іо б тисячу сімсот електростанцій (кожна на мільйон кілоиат!), шоб виро-бити бодай один процент тієї потужної енергій яку одержує від світила наша земля. Безплатне, невм-чернне джерело енергії.
Великий французький учений Жііліо-Кіїфі якось зауважив, шо приборкання сонячної енергії є навіть більш важливим завданням, ніж внкорисі ан-ня атомної енергії. Ниьі у зв'язку із розвитком електронної техніки перед геліоенергетикою відкриваються великі перспекін-ви.
Недавно радянські «че-иі склали карти сонячного клімату Радянського Со^ юзу Минуло кілька років — і вже з'явилися соияч-ні устаНОБки для річ «их галузей народного господа) рітв а. Звичайно, ияГі' Доцільніше їх никориVЮ-вунатн у тих міси я х. де ПОСТІЙНО світить сонне,
...Мить — і мінмо впарилися листи сталі. І а воно й не дивно — у фокусі сонячної о дзеркала тем:іе-р<ітура досягає трьох а ПОЛОВИНОК) тисяч граду« іві Такий зварний апарат зріджує наиіть вольфрам. А його температура плавлення — близько 3400 градусів.
Створено перші сонячні печі, у них плавляться найтугоплавкіші метали.
Сонце чудово кип'ятить» варить, сушить, зрошує і... ох ол оджу є! В о дя н а па р а сонячного котла перетізо-рюеться на лід. За сім годин роботи сонячної холодильної установки можна одержати 280 кілограмів льоду.
Сонячні нагрівачі води знайдуть широке застосування на будівництиі, шляхових і польових роботах, а також у комунальному господарстві, медицині.
У колгоспах Узбекистан ну, Таджикистану, Туркменії з успіхом застосовують сонячну сушилку для фруктів, сонячні кухні. Багато їдалень цих республік частують трудівників обідом, приготовленим па сонячній "плиті".
Обладнання такої кухні досить просте. На триніжка X мі стяться дзер ка л ьн і апарати, які за своєю формою нагадують прожекто-
з... неба
ри. ОлтичниА фокус цих апаратів спрямований на держак, де встановлюються яайник, кастрюля чи сковорода. , Не треба ні гасу, ні газу. Така кухня еквівалентна електроплитці потужністю 900 ват.
Москсюська станііія Все-- союзного науково-дослід-ного інституту захисту рослин розробила спосіб опромінення зерна дзеркаль-ним рефлектором. Нз платформі* яка обертаєгь-ся за Сонцем, — рамка з дзеркалами. Сонячні промені кониентруютіля у «о-тужний пучок. А\іиіень — зернОі заражене довгомо-сиком. Вистачає 15—20 секунд опромінення і шкідники гинуть. Схожу на-ність зерна при цьому не знижується.
Різноманітні геліопри-ладн. шо не вимагають ні палива, ні трудомісткого обслуговування, з кижним роком застосовуються і<і е ширше в СРСР. Але вме-иі НІ* зупинянпься на ло-сягнутому, йдуть далі. Нони вже бачать у своїй >я-ві не тільки сонячні, а Гі космічні електростанції.
Одна з найзахопли)і4»чі-шиА ідей — проект створення "космічних електростанцій", які, обертаючись на орбіті навколо Землі^ перетворюватимуть сонячну енергію на електриччу і передаватимуть її на Землю. Гнучкий кабель довжиною близько ТроОХ кілометрів передасть енергію на проміжну космічну станцію, де вона перегвс-риться на мікрохвилі з тим, шоб радіювати її на Землю. А там її знову перетворять в електрику.
За підрахунками спеціалістів, система сонячнил бата рен плошею 65 квадратних кілометрів, перебуваючи на стаціонарній орбіті висотою 36 тисяч кілометрів над екватором, могла б виробити енергію достатню для живлення ^рьох таких міст, як Київ.
! Цей проект значною .мі" рою залежить від розробиш методів збирання великих конструкцій у Космос сі. Польоти радянських коє м о н а вт і в доз вол ил и н а -бути вже певний досвід, який може бути використаний для створення по* дібних електростанцій..
Дехто може спитатиз навіщо, мовляв, створю» вати космічні електростан-
ції, кола незабаром запра-йюють більш досконалі енергетичні ядерні ста:і* ції? Більшість спешаліс-тів сходяться на думіїі, шо людство повинно буде освоювати всі доступні джерела енергії, смгобливо ті, то не забруднюють навколишнє середовнше.
Шо ж дасть людству достаток дешевої енергії? Як вплине він на розвиток нашої цивілізації?
Давайте перенесемось подумки в майбутнє — їдоків на 50—100 вперед. Ясна річ, тоді вже стануть до ладу гігантські електростанції, які повнісгт забезпечать наші енеріе тич ні потреби. Вони ни-роблятимуіь електроенергію набагато дешевшу, ніж нині.
Використання в широких масштабах надзвичайно дешевої енергії у ф«.р-мі електрики чи техноліі-гічного тепла вирішить більшість    проблем, ^КІ
сьогодні   хвилюють ЛК'Д-
ство. Дешева елекгро* енергія олріснм>вати\іе морську воду і очищатиме промислові стоки, в о* на дозволить внкорисіо> вувати руди з низьким вмістом металів, всі без винятку відходи виробки^ ива, виробляти найрізноманітніші синтетичні матеріали.
Уявімо собі величезний промисловий комплекс, ' розташований далеко віл населених пунктів. Пого обслуговуватиме невеликий штат працівників .^а допомогою складних автоматизованих систе.\и
Енергетичне серце комплексу — космічна електростанція, потужність якої ви^!ІрIОватиметься багатьма мільйонамїї кіловат. Вона живитиме розташовані навколо різноманітні заводи, які обмінюватимуться між собою матеріалами та напівфабрикатами. Підприємства споживатимуть ільменіт, боксит і глини, а виробля* тимуть алюмініїї. З вуглеводів методом хлору^ вання^ виготовлятимуться розчинники, пластики та інші матеріали, необхідні людині.
У великих електричних печах фосфати,, кремнеземи, вапно, різні солі перетворюватимуться на склв та кераміку, армовані скловолокном.
Методом електролізу на таких заводах одержуватимуть хлор, каустик, маг-
ЕКОНОМНМЯ МИСЛМВ£ЦЬ
— Який а тебе мисли-
веііь, коли ти полюєш без ^собаки?
— А то, бач, економні-шєі бо в цьому ромі я вже три собаки застрелив.
БАГАТО КРИКУ
Лікар заборонив бабусі споживати м'ясне. Але од-ного разу їй так забажалося ковбаси, що старенька вирішила: поїм трохи, хоч би там що. Хто дізнається ?
ТількИ'По почала жувати, як зчинилася буря і десь недалеко вдарив грім. Бабуся відклала їжу і мовила:
— За таку малу ковбасу та стільки крику?!
СКІЛЬКИ РОКІВ?
— Скількн років має ця телиця, дядьку?
— Два роки.
— А по чому ви пізнаєте?
— По рогах..,
— Т справді ...  Я й не. помітив,; шо вона має два роги.
ЗАБУВ
Зібрався чоловік на по-л юв ан ня. Неп а че все взя вз і хліб, і сало з цибулею, і чарку, і те, шо в чарку.
Вийшов уже за ворота, а жінка гукає:
— Чоловіче, а ружо ж ти забув!
— Та вже не вертати^ мусь, бо невдача буде!
РОЗУМНА ДІВЧИНА ^
— Знаєш, Наталка — гарна і мудра дівчина. Має розум на двох.
— Якраз підходить тобі.
нііі. Причому магній, цілком ймовірно, , добуватимуть-3^ морської води в процесі) її опріснення за допомогою двоцільного я-дерного реактора.
Космічна електроенергія живити ме заводИі на яких виготовлятимуться \ нові матеріали, полімери, спеціальні жаростійкі сплави.
Достаток дешевої електроенергії докорінно змінить обставини життя лк>* днни майбутнього.
А. СТВПИЦЬКІМ.
"Молодь України", КиТв).
СВІТЛО в ОЧАХ
Ішли ваочі два куми з хрестин. Дорога проходи*
ла лісом, і було —темно, хоч в око сірель. От один кум як вдариться лобом
об дерево, аж свічки йому в очах засвітилися. Почухав він лоба та й кажез
— Ех, куме, проґавили час, треба було йти, доки світилося.
ПОМІНЯЛИСЯ
Ідуть два куми зимою а базару. А тут раптом доЩр А куми в кожухах та ще в білих.
Раптом один і каже:
— Стій, куме, приду-ьаав! Давай поміняємося кожухами. А тоді тобі не жяль буде мого, а мені твого.
БАЧИВ
Іде мельник понад річкою, зустрів рибалку, та й питає жартома:
— Ти не бачив, хлопче, не плив камінь по воді? Десь вода з млина змила.
— Бачив, — каже хлопець, — щойно плив по воді ще й собака сидів на камені.
КОМУ шо
Біля хворого чоловіка сидить його дружина і промовляє:
~ Що ж тобі дати, мій любий, кашки?
— Не хочу.
— Може, борщу?
— Не хочу.
— А може, горілочки?
— А хто його зна...
НЕДОЧУВ їде дядько возом. Доганяє його жінка й гукає:
— Дядьку Гнате, підвезіть,
А той:
— Гей бички, гей!.. Тоді жінка:
— Дядьку Гнате, гроші нате.
— Тпр-р, бички, щось молодиця кажеІ
ПОПРАВКА
Один із швейцарських журналів опублікував таку поправку: "В поперед-ньому номері нашого часопису допущено прикру помилку. Підписи під таблицями **Тстивні гриби" й 'Триби отруйні" поміняли місцями. Перед читача ми, які помітили помилку, вибачаємось".