СТОРІНКА 6
«ЖИТТЯ І слово»
Понеділок ,25 квітня 1988 р
Торонто, Онт. — в днях 1-3 квітня відбувся Міні-тур-нір ліги кеглістів (бовлінг ліг) у місті Содбурі, який можна назвати дуже успішним. Звичайно, у спорті успіх міряють по-різному: кількістю місць першенства, кубків і теж задоволенням усіх, хто брав участь у змаганнях. В цьом>' турнірі головну роль не грали кубки перемоги чи медалі тут самим головним було естетичне задоволення і нагода побувати разом з друзями, яких з'єднує багато хороших ідей і захопленість цим спортом.
в  турнірі  брали участь . члени ТОУК і РЗТ, їхні прихильники і друзі з 3-ох міст: Содбурі, Торонто і Велланд. Великий  автобус доставив учасників з Торонто, а його брат —  «міні-бас» привіз спортсменів з Велланд. Зустріч, як зустріч, голосна і радісна, бо ми ж часто не заїжджаємось на таку екстравагантну подію: усі будуть переможцями, усі повезуть додому медалі, про тих, хто не буде «першим» і мови не було!,. Звичайно, це добросердечні жарти, але.. .надіємось , що ніхто не вернеться додому із «рушниками плачу», або «кубками хвостів», бо ніхто ж не їде, щоб був у хвості... Жарти набік, зустрічі були хороші, час проведено весело, навіть те, що після турніру одна ніч десь пропала без сну — все це померкло перед гостеприємніс-тю господарів у Содбурі!
Відділ кеглістів у Содбурі приготовився надзвичайно добре до такого турніру,, усі деталі прийому, організування самого турніру, бенкет після турніру і сніданок в неділю ранку, заслуговують золотої медалі. Не можна забути і про ігри в п'ятницю вечір: «шаффлборд», «пінг-понг», грали теж «юкер» і «крибидж» — це уже діло з картами, теж мабуть свого роду спорт. Охочих було до тих ігор багато, до речі так багато, що турніри часом були загальмовані, бо або «картьожники» затягували справу ходу або ж грачі у
«шаффлборд» ніяк не могли «дошктуркатись» своїми палицями до перемоги! Сміху, жартів, крику було багато, а чому ж і ні? Приїхали ми, щоб відбути _розвагового стилю змагання і ще у час, коли решта Канади святкує великодні дні. З цього скори-стали наші господарі і пови^ давали такі «паспорти», на яких, були щасливі номери для розігравки.
Під час трьохденного турніру проходили витягнення щасливих номерів, а що саме ми вигравали? Звичайно, великодні зайчики, дуже гар-ні з плюшевої матерії і довгими вушками і з кошичком шоколадних яєчок. Дуже хитро-мудро наші господарі зробили: дали нам відчути, що ми теж святкуємо Великдень.
Сам турнір в кеглі пройшов гарно, грали ми три матчі —- були переможці і були теж завзяті граки, які були просто задоволені кидати шари і надіятись на хороші результати,  яких на превеликий жаль, не було у всіх. Вечером, після змагань відбувся бенкет з прекрасною вечерею, дуже веселою програмою,  яку виконали на сцені наші господарі і гості. Потім видавали медалі усім ■ переможцям. Ой, які щасли-■ ві були наші переможіхі, а господарі   придумали такі медалі, що нагадували нам олімпійські,   .на красивих стрічках. От будуть пам'ятки — браво, содбурські організатори!   Крім медалей переможцям, наші хороші господарі вручили кожному з нас (мабуть, щоб ми не плакали...) сертифікати, що ми всі були учасниками такого турніру. Це теж доказало, що господарі зробили усе, що було в їх силах, щоб усі ми почували себе по-рівному, чи виграли щось, чи ні, а це є дуже ввічливо з їхнього чутливого серця.
Звичайно, нема бенкету без програми на сцені. І цього разу нам було показано дуже веселі сценки, в яких брали участь особи, вибрані серед присутніх учасників з
залу і по інструкціям ведучого про^грамою, виконували свої «ролі» на сцені. Це були до того комічні сценки, що ^и всі вертались до готелю з реготом, у всіх нас боліли боки від здорового сміху. ■ На третій день турніру, в неділю, сніданок готовили мужчини. Це відбулось у залі Джубилі клубу. Нас зустрічали дуже приємно «шефи» у здоровенних білих куховарських шапках. «Шефів» було аж 5! Думаємо,.що нам сниться якийсь дивовижний сон... Але ні! Стіл із сніданком аж угинався: і яєшня і ковбаса і сосики і картопля, шинка, ще один сорт яєць— варені на круто і паска. До паски грінки хліба, сік з по-маранчів і запашна кава. Оце я розумію, що ми поснідаємо! Посідали ми, їмо і хвалимо судборських «шефів» а жінки їхні ходять, як пави, і нас припрошують, мовляв: дивіться, які у нас чоловіки! Шкода, що турнір закінчив-
Під час бенкету я, як представниця від КВК ТОУК, привітала учасників турніру г побажала більше таких чудових зустрічей, бо вони зближують людей і дають змогу висловлювати багато хороших думок, обмінюватись ними, робити деякі плани на майбутнє і відновлювати, а то і заводити нові знайомства. Згадала теж, що надходить важливе свя-
(Докінчення на 7-ій стор.)
Торонтонці забавляються.
ВелландцІ змагаються на "шоффлборд".
Господарі працюють...
На суботній бенкет доглядали за приготовленням страв АннаМакс і П подруга Люсі. Рано — чоловіки в шефських костюмах годували голодних гостей. Анна Макс (додатково) прекрасно виступила з читанням гумористичного листа у суботній програмі.
Содбурська команда "Зайці" (зліва) була переможцем в турнірі, а торонтонські "Дорожні бігуни" опинились в "хвості" і їхній кубок підтверджує сумну ситуацію..; В. Зенюк сконструював цей кубок і вручив його капітагюві команди^еронто Сему Бейкеру.      -всі фото автора.