ПАМ^ЯТІ ЮЛІЇ БАРАНЕЦЬКОЇ
ТРАНСКОНА, Ман. — Ділимося сумною вісткою, шо відійшла від нас назавжди довголітня член-киня ТОУК і РЗТ та одна-з чесних піонерок на-іііої Тірові_иції Юлія Бара-нецька. Вона померла 16. грудня 1972 року "у гаспі— талі на 81-лгу році життя.
Юлія походила з родини Кумгир з села Стри-гапні, в теперішньому Івано-Франківському районі. Вона народилася 18 січня 1891 року в бідній селянській сім'ї. Бідувала вона разом з братами та сестрами і батьками, бо тяжко треба було робити на пана, щоб вижити. Таке злиденне життя заставило тисячі українських селян та робітників покидати свої рідні землі і шукати кращої долі в чужих країнах.
Тому' приїхала молоденька Юлія з своїм батьком до Канади в 1912 року. Заїхали вони на гом-стед v Гедешвилл, і життя їхнє там було ще тяжче, ніж у старому краю. Там бодай були рідні, знайомі, рідна мова, а тут все чуже,'і ше до них нераз відносилися! деякі канадці з погордою, висшювали їх.
Незадовго, після прибуття до Канади Юлія вийшла заміж за Івана Бара-непького, якого знала в краю, ї який приїхав два роки скоріше до Канади. Поселились вони в Транс-коні* і дотепер жили, працювали, виховували своїх дітей у цьому містечку- в них народилися син Михайло і три доньки: Марія, Анна і Настя.
Коли зав'язувалася прогресивна українська організація — Стоваришення Український Роібтничий Дім у Трансконі, Іван і Юлія Баранецькі стали членами ^ід самих почат-ків» бо були свідомі того, що робітникам треба спі-л ь н о працювати за к р а ше життя для трудящих. В 19^3 році_^ був побудований Український 'Робітничий Дім в Трансконі, "Ґвони брали активну участь в різних діяльностях, які проводилися в ньому. Посилали своїх дітей до ук-' раїнськоГ школи, до танцювальних ^ гуртків, до мандол інового оркестру. Самі вони ходили на лек^ ції, концерти, представлення, читали і піддержували українську прогресивну ,пресу. Юлія була членкн-
нею жіночого відділу їм. Рози Люксембург і вико^ нувала свої обов^язки як добра членкиня. Вона з чоловіком також була одна з перших членів Робітничого Запомогового Товариства у~Трансконі. -
Юлія з чоловіком 4в'а^ ном пройшла довгий, але творчий шлях життя. Виховали вони своїх дітей на добри канадських громадян, дали їм школу. Самі завжди цікавилися своєю організацією, слідили з радістю за досягненнями свого рідного народу на Радянській Україні, все обстоювали справу миру і д р у ж б и мі ж нар одами св і -ту, як також боротьбу канадських трудящих за краще життя.
в листопаді 1972 року вони відзначили 60-річчя свого подружнього життя -4-3 цієї нагоди пожертвували $60 на "Життя і Сло-во'\ яке вони постійна читали і піддержували.
В останніх роках Юлія слабувала на серцеву недугу і її стан здоров'я погіршувався. 16 грудня благородне щире серце Юлії Баранецької перестало навіки битися.
Похорон покійної відбувся при великій участі людей в Трансконському похоронному заведенні в середу, 20-го грудня. Прощальну про мову від імені ТОУК і РЗТ та від газета "Життя і Слово*' та журналу "Юкраїніан Кеней-діан" виголосила членкиня Провкому 'ТОУК Марія Кардаш. Вона висловила співчуття всій родині покійної і також висловила від всіх присутніх останнє прощання на цвинтарі.
Смерть Юлії Баранецької лишила в глибокому смутку її мужа Івана, сина Михайла, доньок Марію, а нну, Настю та їх родин, 8 внуків та 2 правну-
ПАМ'ЯТІ Магдалини Громек
САСКАТУН, Саск. — В неділю, з грудня, після т р ив а л ого хво р юв ан н я в і • дійшла від нас на вічний спочинок Магдалина Громек, „ — ^
Нарадилась Магдалина Громек 1898 року на Західній Україні. До Канади приїхала з родичами 1901 року. Сім'я поселилась в околиці Гімлі, Ман. 1914 року переселилась до Прілей, Саск. 1936 року Магдалина з другом і си* ном переселилась до Сас-катуну.
. В 1945 році М. Громеь вступила в члени ТОУК і почала брати участь в організаційній діяльності, за яку ми будемо їй завжди вдячні. Брала вона у-часть на сцені, піддержувала українську прогресивну пресу. Була вона одною з активних член-кинь кухонного комітету.
Це була тільки частина її роботи. Кромі цього брала активну участь в Мировій Раді, в Пеншо-нерс енд Піонере Ассосі-єйшон, Комюниті . Гелт Сервисес, Лейбор Прогре-сив Парті. Найбільше вона була знана між широкими масами в Новій Де мократичній партії.
Від всіх, хто Знав покій ну, висловлюємо родині глибоке співчуття і прирікаємо продовжати ту прогресивну громадську роботу, якою займалася покійна Магдалина Громек.
Нехай, тобі, дорога наша товаришко, буде лег кою земля, а сон твій у ній — довгий та спокійний.
В. т. с.
ків, трьох сестер, трьох братів та інших племінників, як також членів ТОУК і РЗТ та багатьох друзів.
Прощай, дорога наша піонерко і членкинеї Твоя чесна праця ніколи не буде забута. Пам'ять твоя назавжди- буде свіжою у наших серцях. ^
- м. к.
$100 НА ПРЕСФОНД "ЖИТТЯ І СЛОВА'' В ПАМ'ЯТЬ ІВАНА ДЕРКАЧА
подяка
Сердечно дякуємо всім за співчуття у нашій жалобі, за вінки, за участь у похороні дорогої нашої дружини, матері, баб|уні, сестри Юлії Баранецької.
Іван Ьаранецький, діти і родина^
ТЕЙЛОР.Міч., США.— Шановна Редакціє! В пам'ять мого мужа Івана Деркача, який помер 16-го січня 1972 року в часі перепровадження річних збор ів Українсько-А м е ри--канського Народного Дому в Дірборн7Міш.^я висилаю 100 доларів на піддержку "Життя і Слова".
Він високо цінив робітничу організацію канадських українців, щотижня докладно перечитував "Життя і Слово" і бажаз
Вам найкращих успіхів з організаційнім житті.
Через 22 роки він був головою Українсько-Аме-риканськрго Дому в Дір-борн, МІШ., і весь цей чя^ він жив у дружних, сусіди ських-відносинах з робітничою організацією канадських українців. Від Вас він діставав поміч, мистецькі сили для щорічного святкув-аня створення Українсько - Америкнського Народного Дому, який став гордістю його життя. І Вам, шановні провідники робітничої організації канадських українців, він все був вдячний за те, що Ви виховали таких гарних людей, які далеко від рідної б атьківщини, поширю-ють українську пісню і мистецтво.
З вдячності за поміч, яку Ви йому давали, я жертвую цю датку для ще більшого зміцнення і поширення робітничих організацій.
Уляна ДЕРКАЧ.
В пам'ять сина пожертвувала $125.00 на добрі народні цілі
РИЧМОНД, Б. К. — Як вже було повідомлено в посмертній згадці про Ми-рона Вовка, поміщеній в "ЖіС" за 1 січня, його
найбільшу сенсацію
з-п о сер ед американськи х ювелірів минулого року викликали прикраси з місячним камінням. Місячний камінець в один ка-рат, як повідомляє американська преса, можна придбати за $1,500. Для менш кредитоспроможних покупців існують дешевші прикраси — шматки метеоритів, їх ціна коливається між 12 і 168 доларами.
старенька /мати, .Юстина Вовк, в пам'ять свого дорогого і незабутнього сина Мирона, який помер 29 жовтня минулого року, пожертвувала $125 на.такі добрі народні цілі:
$50 на пресовий фонд "Життя і Слова";
$25 на кошти спорудження пам'ятника Василеві Стефаникові в Едмонтоні;
$25 на вдержання Музею Івана Франка у Вінніпегу;
$25 на вдержання Музею Тараса Шевченка в Палермо.
По втраті сина висловлюємо їй наше глибоке співчуття.
Іван ВАЛКО.
Увага, Еді^іоикіи, Келгарі й околиця! К^п^йте гіотпібні врм товари у
УЕ5КА$ТОКЕ$
(Оуупєсі апсї Орегаїесі Ьу икгаіпзка КпуЬа
(Есітотоп) Ш.)
1^ Новий склад матерії І одягів Імпортовані ручні виробгі Книжки, журнали і грамофонні рекорди.
Украшська Книга гаран гуе обслугу висилки пакунків до старого краю в обидвох сторах.
Е^МОNТОN: 10803 95 81. РИопе: СА 2-3855 САЬЄАНУ: 203А — 4 81. РИопе: АМ 2-2658