Сторінка 6
ЖИТТЯ і СЛОВО"
Понеділок, 2 липня 1973 р.
ЗНІМАЮТЬ КІНОАМАТОІ ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ
Жоден республіканський фестиваль чи-то огляд кінострічок, знятих самодіяльними майстрами України, не обходиться без кі-ноаматорів Прикарпаття. Багато з них стали лауреатами і останнього фестивалю, що присвячений був піввіковому ювілею утворення Радянського Союзу. Серед відзначених робіт — стрічка "Де сині вершини Карпат" виробництва самодіяльної народної кіностудії "Верховина", "Струмок" — праця самодіяльної кіностудії Тлумацького сільськогосподарського технікуму, хронікальний кінозбірник **Колгоспні вісті" Горо-деьїківської самодіяльної кіностудії "Дністер" та "На дужих плечах Чере-мрша", яку створили кі-ноаматори Кутського сільського будинку культури та школи-інтернату.
Нині в Івано-Франківській області працюють понад 120 самодіяльних колективів кіноаматорів — при районних, і сільських будинках' ■ культури, на промислових підприємствах і в установах, інститутах, школах і технікумах.
Тільки за останні п'ять років кіноаматори представили на широкий огляд 275 фільмів — від коротко до повнометражних.
Члени самодіяльної народної кіностз^дії "Верхо. вина", ІДО працює при обласному Будинку народ-, ної творчості, неш,одавно створили при Івано-Франківському парку культури і відпочинку навіть клуб любителів кіномандрівок. РІого засідання, які відбуваються щосуботи, супроводжуються' показом стрі-і^ок власного виробництва.
Значну допомогу пода-
НА ЗГАДКУ ПРО КАРПАТИ
Приємні сюрпризи готують для численних туристів косівські майстри народної творчості, у продаж надійшли серії значків, на золотовому фоні яких вилито темною емаллю силуети історико-кра- • єзнавчого музею Івано-Франківську, будинку музею народного мистецтва Гуцульщини в Коломиї, пам'ятника тероям-ковпа-ківцям у Яремчі та інші.
ють кіноаматори фольклористам та етнографам. Відзнято чимало стрічок, які розповідають про нові обряди, звичаї. Так з'явились фільми "Троїсті музики", "Свято Івана Купала", "Дністрові веснянки" та деякі інші. Деякі пісні і коломийки з фільмів перейшли до репертуару Гуцульського ансамблю пісні і танцю обласної філармонії.
Георгій ПОЛІЩУК.
МУЗЕЙ М. В. ЛИСЕНКА
Київ. — На батьківщині класика української музики М. В. Лисенка в селі Гриньки на Полтавщині відкрито музей композитора. Він розмістився в приміщенні дитячої музичної школи, збудованої-на кошти колгоспу.
На стендах музею ' — сотні експонатів. Привертають увагу фотокопії документів про життя 1 діяльність М. В. Лисенка, художні панно на теми творів Т. Г. Шевченка.
ЛЬВІВСЬКІ новини
АВТОГРАФ КАМЕНЯРА
У Полтаві знайдено поштову картку з автографом Івана Франка, яка написана в 1901 році і надіслана на адресу .'Київ, ву-: лиця Жилянська, 20, Євгену Тимченку.
Є. К. Тпмченко — відомий український мово-. знавець, родом з Полтави. На адресованій йому картці краєвид Прикарпаття, в лівому кутку ноти і початкові слова пісні: Прутом у лузі...". А напис "От, Добродію! Чи дістали мого листа в справі т-ва? Чи Труш уже в Києві?'" Поруч — підписи: "В. Гнатюк, Ів. Фран-
"Над далі
ко", ^Каменяр підписався лівою рукою, бо на той час був хворий, праву руку паралізувало. Текст картки склав В. Гнатюк,
відомий український фольклорист і етнограф. Судячи з написаного, Гнатюк -ще раніше листувався з Тимченком у справах
наукового товариства імені Шевченка. Можливо, Тимченка запрошували взяти участь у роботі журналу. Саме, тоді до Києва і виїхав Іван Труш, відомий український художник і друг Франка. Він мав встановити зв'язки з митцями .наддніпрянської України.
Знайдена у Полтаві картка з автографом — ще одна крупинка до біографії видатного письменника.
В. БАБЕНКО.
Полтава. ("Робітнича газета").
ПОВІНЬ ЗЕЛЕНІ
Львів називають зеленим містом. І .ось чому;? На одного мешканця тут припадає в середньому 20 квадратних метрів зелених насаджень—набагато більше, ніж було до війни. До уваги береться площа тільки тих парків, скверів і алей, що входять у межі міста. Якщо ж до цього додати лісовий пояс, що широким кільцем обіймає Львів і є зоною відпочинку трудящих, то до двадцяти квадратних метрів слід приплюсувати ще стільки ж.
Такий, наприклад, парк, як Стрийський, давно здобув світову славу. Тут зібрано флору з усіх континентів. Полюбили львів'яни і свої нові парки — парк культури і відпочинку імені^ Богдана Хмельницького, "Дружба". Біля аеропорту закладено ще один парк — імені 50-річ-чя СРСР.
Нинішнього року на вулицях і площах на доповнення до багаторічних кві-
ТІВ-ТрОЯНД, півоній, ТЮЛЬг
панів, нарцисів — висаджено понад мільйон штук квіткової розсади.
ВИРОСЛО ДРУГЕ МІСТО
Десять нових житлових мікрорайонів виросли за • повоєнний період у різних місцях Львова. Завдяки цьому житловий фонд тут збільшився в 2.3 раза.
Уои
соиісі VVІп
$100Р00!
ІІ'з ІІіе МапіІоЬа боїсіеп 8\л/еер8Іакез РооІЬаІІ Ога\л/. (Вазесі оп іИе 1973 Сапасііап РооіЬаІІ СИатріопзЬір.) Сгапсі Ргі2е: $100,000! Зесопс»: $50,000! ТНІГСІ: $25,000! РоигІИ: $12,500! Ріує оШег ргІ2Є8 о! $3,000 еасЬ!
Іп ЗІ! $400,000 VVІII Ье а\л^агаес1!
ГооІЬаІІВгаїг
РНОУІКСІАЬ СОММІТТЕЕ Аз&'п о( ипііесі ІІкгаіпіап Сапасііап»
Сог. РгИсНагсІ & МсСгедог М/іппіред, Мап., Сапасіа, П2^ 2К4
І
РІеазе зєпс}... Ііскеїз аі $2.50 еасЬ. РІеазе 8впс1... Ьоокз оМ2 аі $25 рег Ьоок. РІеазе зепсі... Ьоокз5ЄІІ. (N0 сіерОБіІ гедиігесі). . Епсіозесі із ту с^^е^ие□огтопеу.огсІегПІог $ ........ . : ■
ОІІІсІаГ Аскпо\л/Іес1детепІ гесеїріз ууІІІ Ье 8еп*.
МАМЕ-
«гіівпож Іог ргоІНтакІпв
АООНЕЗЗ
СІТУ
По суті збудовано друге місто, яке вигідно відрізняється від старого і за своєю опорядженістю, і за комунальними послугами. У кожній квартирі — центральне опалення, газ, ванна. Ще одна досить помітна деталь: Львів, як кажуть, почав рости вгору. Тепер тут споруджуються переважно дев'ятиповерхові будинки, з'явиг лися і дванадцятиповер-хові.
Асигнування на житлове будівництво безперервно збільшуються. Нинішнього року, наприклад, вони становлять 40 мільйонів карбованців. На ці кошти буде збудовано 5,000 упорядкованих кварл тир. Причому нове будівництво зосереджується р основному на околицях. Центр міста, з його віддавна складеним оригінальним архітектурним ансамблем, оголошено заповідним. Тут провадяться лише відбудовні та реставраційні роботи.
Віталій АФАНАСЬЄВ.
(РАТАУ).
ГОСТИННА **ТРЕМБІТА" Ужгород. — Три нові туристські бази відкрились в Карпатах. Одна з них — "Синевирське озе-
ро
у відомому турист- ~
ському центрі Закарпаття, біля озер, які ще звикли називати "морським оком". Вона розрахована на 200 місць. Така ж кількість, місць на базі "Трембіта" в селі Кобилецька Поляна. На 100 чоловік розрахована база "Ялин-ка" у селищі лісозаготівельників Усть-Чорна.
Цього року туристські заклади Закарпаття обслужать на 100,000 туристів і екскурсантів більше, ніж торік.
ЗДРАВНИЦЯ
ДЛЯ ЛІСОРУБІВ Ужгород. — На околиці
гірського селища Усть-Чорна, біля мінерального джерела виросла новг двоповерхова споруда. Це водолікарня, яку зводить для своїх трудівників Усть-Чорнянський лісо комбінат. На першому поверсі розмістяться медичні кабінети, ванний відділ на 10 ванн, а на дру« гому — готель на 20 місць. Зараз тут ведуться опоряджувальні роботи.
Мине набагато часу, \ нова здравниця прийме перших відвідувачів.
570991