Сторінка 8
«І
ЖИТТЯ і слово
ІГ
Понеділок, 13 серпня 1973 р.
МЕКСІКА
КРАЇНА КОНТР
(Докінчення)
Ми прилетіли на аеропорт в Акапулко і звідти взяли таксі до готелю в місті.
За таксі від особи взяв водій по 13 песо ХДУ>1^^-дешево). В таксі було чотири особи. Одного пасажира таксист залишив біля готелю *'Принс". Готель недавно збудований у формі піраміди. В готелі кімната на день коштує $90. Власником його е американський юапіталіст Людвіг — володар нафтя них піль в США.
Примістились ми в ГО'
телі "Де Гантес" — над самим заливом. Вода тут прекрасна, тепла, наче у ванні. Хоч мені доводилось купатись в багатьох місцях, то ще ніде не був в такій теплій воді, як ^ Акапулко.
МІСТО — КУРОРТ
Акапулко
місто-ку
рорт. Тут нема важкої п р о м и с л о в о ст і. Мі сто н а -раховуе 250,000 перманентних жителів. Розташоване воно на горах, які довгим хребтом тягнуться попри залив. В порівнянні до Мехіко — місто чистіше, я маю на думці саме місто, хоч коли ми відвідали передмістя, то там побачили трушоби, велику нужду, таку ж, як 1 в Мехіко.
Як хто думає, що коли поїде до Акапулко і там буде "годинами'* вилежувати на пляжі, то помиляється. Там не можкя "випікатися" на сонці, як десь у Канаді, чи у Варні, чи в Ялті біля Чорного моря. Людина з іншої країни, з іншого континенту, з такої "холодної", як Канада, не може знести місцевої гарячі і не ліоже довше вдержатися на пля жі, як 15—20 хвилин — . рано і перед вечер^ом^ Ви заходите у воду, плаває те трохи, ' вертаєтеся де готелю, сполікуєтеся під душом, або в готельному басейні, і відпочиваєте десь в затінку.
РІЗНІ АТРАКЦІОНИ
В Акапулко також пропонують різні екскурсії. Правда, в Мехіко ви ку. пуєте екскурсії до історичних місць, а тут вони но сять більш розважувальний характер. Це поїздка по місту, відвідуізання ре-
сторанів, кабаре, нічних клубів, яких тут сила-си ленна. Пропонують вам круїзи по океані: довші Я коротші — вечорами і ніччю.
Одним таким вечірним круїзом ми скористувались.
Ви платите по, 50 песо від особи (це дорівнює $4.00). Від 4 до 7 години тривала прогулька. Нг кораблі було мабуть 500 осіб.
На кораблі вам дають стільки випити, скільки можете спожити: токіли (горілки), пива, "кока-кола" тощо.
Корабель пливе зразу попри берег і через гучномовець вас інформують, що це за околиця, хто живе в цих будинках-па-лацах, що розмістились ка горах у мальовничий райських садах і городах Треба завважити, що будинки тут різних стилів, в яких живуть тут мексі-канські багачі, живуть і американські мільйонери.
В салоні грає музика, і охочі, незважаючи на спе ку, витанцьовують румби і танго, *'го-го" і **ча-ча ча", різні екзотичні південно-американські танці. Правда, танцюють тут так, як хто хоч^: кожен на свій лад, бо ніхто не до держується ритму і чи правила. Це якийсь напівбожевільний шал!
ЛОВЦІ ПЕСО
Хочу завважити, що як тільки ви ввійдете на палубу корабля, то біля ньо го у,воді бачите цілу ораву хлопчиків, які плавають довкола нього, споді ваючись, що ви їм кинете песо.
Як тільки хтось'кине песо, то один з хлопчиків пірнає за ним у воду, ловить його, випливає ка верх, і показує вам, що він зловив. Монета му сить бути з білого металу, щоб нурець міг її бачити, як вона тоне на дно.
Другою атракцією в Акапулко є скакання з ви сокої скелі у воду.
Туристи збираються у вечірньому клубі Ля Перла, п'ють свої кс^ктейли, закусують їх мексікансь-кими лакітками і *'любу-ються", як молоді мексі-канці пір^нають з скелі Ля Квебрада.~
Поки скакун робить цей
карколомний стрибок з скелі, він підготовляється до нього: виструнчившись рівно на скелі, спостерігає бистру течію в за^ тоці, бо від цього залежить його успіх. Він також очікує на відповідний вітер, бо сильний по-дув може його скерувати в інше місце, де його чекає очевидна смерть. Після того він підходить де вівтаря, падає на коліна, молиться до богородиці випрошує, в неї благосло-вення на свій подвиг.
Підготовившись духовно до стрибка, скакун вичікує хвилини, коли йому найбезпечніше стрибнути, щоб вціліти, виплисти щасливо на поверхню.
Туристи у великому напруженні вичікують, коли ж, нарешті, скакун зро-. бить стрибок. З ротонди клубу скеровують туристи свої біноклі, фотоапарати з телескопічнимі< лензами, кінокамери *'200М" на -вісімнадцяти дев'ятнадцятирічного скакуна на скелі.
Треба . завважити, шо часто трагічно кінчається стрибок: скакун вбивається на місці, або на все життя стає калікою. Ба, навіть ті, що щасливо стрибають, після деякого часу стають інвалідами нездатними до інших про фесій, живуть у великій нужді, бо ж з цього "спорту" не можуть ''розбага-тіти" і забезпечити свою майбутність.
До Акапулко приїжджають туристи переважно тому, щоб насититись чу довою погодою і хорошим кліматом.
Після п'ятиденного побуту закінчилося наше перебування у цьому чудовому, однак занадто пекучому, курортному місті.
За декілька годин літак з Акапулко, де температура досягала 95 градусів вище нуля Фаренганта. переніс нас до Торонто, де лежали великі кучугури снігу і термометер показував З градуси нижче нуля Фаренгайта.
ДЕКІЛЬКА ЗАВВАГ
■ Мексіка — цікава країна. Навіть коротке перебування в ній вистачаль-не, щоб турист міг збагатити свої знання про життя народів у Латинській Америці. Правда, в деяких латиноамериі^ансь-ких країнах життя значно гірше, ніж у Мексіці, особливо в тих, які знаходяться у лабетах монополій Валл-стріту,
Багато туристів в Мексіці взнає і про античні ци віл і з а ції в л ати н о а м е ри канських країнах, бо ж вОг ни майже типічні для усіх них, хоч мають і деякі відмінності.
Допомагають туристам в набутті інформацій про Мексіку різні буклети, які вони можуть набути в го-теля_х, або в книжкових кіосках.
Важливим джерелом інформацій є дві газети ан
гліиською мовою
ТІїе
Кеду8" ї ''Мехісо Сіїу Раііу Виїїеііп".
Газета *'ТЬе Nе^V8"' виходить кожного дня на ЗО сторінок (в неділю на 3(:^ 40). Виходить вона на половину менша від стан дартнаго формату. Коштує 2 песо.
"Мехісо Сіїу Ваііу ВаЬ Іеііп" виходить шість ра-зів на тиждень. Ще меншого формату. Має 20 сторінок. ЇЇ одержує кожен житель готелю бея-платно. Лежить вона на столі у вестибюлі готелю.
з обох газет читач, крім загальних світових новин, дізнається багато цікаво-го з усіх ділянок життя Мексіки.
Саме тоді, коли ми перебували у Мехіко, в країні гостював президент Чілі Сальвадор Альєнде. Кожного дня газети бу.ті-и-переповнені описами , про цей. ІСТОРИЧНИЙ візит, по. давали виклади його промов.
Треба зявважити, що мексіканський народ енту-зіастично вітав чілійсько-го президента всюди, де тільки він появився, де тільки виступав з промовами.
Цей ентузіазм і овації детально передавалися По мексіканському радіо і, особливо, по телебаченню цілими годинами.
Широкого розгол осу набрав виступ Сальвадора Альєнде у мексіканському конгресі, коли він склзпв, шо треба зробити латпнп. американські країни такі мн, и\6б був почутий їхній ^гблд^е.^ у міжнароднії} політиці. Він також про вів паралель між бороть бою мексіканців і чілійців..
за соціальну справедли-. вість.
ЗА КРАЩЕ МАЙБУТНЄ
Ми не мали можливості належно познайомитися з боротьбою трудящих за покращання свого економічного, стану і соціаль-но-пол^ітичні права. Ми, однак, знали, що така бо-^ро"тьба ведеться у Мексіці,, що в ній важливу роль відограють комуністи. ,
У цілому ряді промис-лових підприємств країни відбулися завзяті страйкові бої. Особливо жорстока боротьба відбулася на підприємствах металургійної промисловості (Ком^ ланіа фундідора де ф'єр-ро і асеро де Монтеррей).
У мексіканських селах, особливо у південних штатах Соноре і Сінолоа. селяни захоплюють об-ширні землеволодіння, які в основному належать великій аграрній буржуазії.
Як уже згадувалось попередньо у нашому репортажі, в кінці 1972 року відбувся 12-тисячний страйк викладачів і студентів Мексіканського національ ного автономного у н і в е р-ситету.
Треба завважити, що в Мексіці розгортається руу католиків, які борються за соціалізм. Учасники цього руху постійно включаються в ряди лівих сил, щораз послідовніше вис-ступають з демократичний і антиімперіалістичних позицій проти політики великої мексіканської бур-ЖА'азії.
Розуміється, боротьба м<"ксіканських трудяніих нелегка, бо їхні ряди не досить ще об'єднані. На-, рпяки, рі-ні реформістич-ні угруповання, як, наприклад, Соціалістична наро дна партія, сповільняй)!ь гчо боротьбу своїми фаль нтвими концепціями, яі.і лише дезінформують народні маси і сповільняють їхню боротьбу.
Мексіканські. комунісіи і всі революиіїіно-демок-ратичні сили борються за об'дєьіання трудяніих і ц'ирокнх народних мас за к'^апіс майбутнє і повн> незалежність /М~ексіки.
Петро КРАВЧУК.
ЕКОНОМІЧНИЙ СЛОВНИК
Українська енциклопе-д и ч на б і бл і отека. п оп о вн и-лась "Економічним словником'', що його видала в Києві Головна редакція Української Радянської Ен-циклопедії Академії наук УРСР. Більш як на 600 сторінках однотом н и к а вміщено понад дві тисячі
статей з питань політич-ної економії соціалізму і капіталізму, економічної політики КПРС і радянської держави; конкретної економіки. Нове науково-довідкове видання розраховане на широкі кола чиг тачів. Його тири ж — 70 тисяч примірників.