і? слово
український тижневик
ПРЕ апсі ДЛ^ОКО
РиЬІІзИегі еуегу Мопсіау Ьу ІЬе
К0В2АВ ривиі8Німс сомраму иміТЕО
1164 Оипсіаз 84. Л/Уезі, Тогоп!о 145, Опі. ГеІ.: 534-8639
йРЕ апсі \/І/ОНО 1164 Оипсіаз 8(. УІ^.» Тогопіо 145, ОпІ. 8есопс) сіазз таіі гедізігаїіоп питЬег 0284.
Передплата в Канаді: на рін $7.50: на Україну $10.00 на рік; ^ в СШД $9.00 на рік.
— РЕДАКЦІЯ ЗА ОГОЛОШЕННЯ НЕ ВІДПОВІДАЄ
Дивна заява про безробіття
з дивною заявою про безробіття в Канаді виступив міністр по людській силі у федеральному уряді в Оттаві Роберт Андрас. Проголошуючи, що уряд буде продовжувати програму зимових робіт за локальною ініціативою наступної зими, він заявив, що канадцям "треба приучуватися привикати до високого рівня без^ робіття зимою, особливо серед молодих людей і жінок, які заливають робочий ринок".
Фактом €, що високий рівень безробіття в Канаді є пе тільки зимою — високий рівень безробіття маємо і тепер, серед літа. Зараз в Канаді нараховується понад півмільйона безробітних. І міністр Андрас, представляючи уряд, каже, що канадцям треба приучува-тися до цього привикати. Це політика, яка виявляє небажання чи нездатність уряду діяти в спразі розв'язання проблеми безробіття, яка є серйозною і тяжкою проблемою в Канаді вже довгі роки.
Міністр Андрас сказав, що приватний сектор створює роботи "феноменальним темпом", але ріст робочої сили є також "феноменальний*' 1 "ми мусимо прийняти в даний момент, що приватний сектор не може дати усім людям роботи".
Звичайно^ що приватний сектор -^приватні підприємства, які найбільше зацікавлені зисками, не можуть дати праці усім людям. Вони цим не зацікавлені. Для них гол о в н е ^ з и с к. А л е праце ю д л я усі х л ю д е й повинен бути зацікавлений уряд. Це його відповідальність. Пропонувати привикати до високого рівня безробіття, це — жорстока порада. Цим і міністр, і уряд виявляють свою нечутливість до потреб і інтересів народу. Тому вони, замість розгорнення широких заходів для творення робіт, проголошують дальше продовження дуже бідненької програми зимових робіт, яка може дати працю лише для кількох десяток тисяч безробітних. А сотні тисяч безробітних і загально канадський народ хай "привикають до безробіття".
Канадські робітники, широкі народні громадські кола відкидають і засуджують пораду міністра Андраса. В такій багатій країні, якою є Канада -— з такими великими і різноманітніми природними ресурсами; з таким Лотенціалом для розвитку і розбудови ^ не повинно бути безробіття і потреби для того, щоб "приучувати-ся до нього привикати". Коли приватний сектор не мо-
\
це
же дати зайняття для зростаючої робочої сили; повинен зробити уряд.
Шлях до створення робіт, до повного зайняття лежить у розвитку багатих канадських ресурсів і в розширенні обробних промисловостей, у скороченні то-лідин праці з застосуванням нової технології без скорочення заробітної плати. ^ ^
Багато нових робіт можуть бути створені для безробітних розгорненням ш'и.рокої_іпрограми будови шкіл, госпіталів, житлових помешкань, домів для старших громадян, яких в Канаді відчувається гострий рік.
Потрібно розбудовувати господарство країни, промисловість, які дадуть роботи для усіх, що бажають працювати.
Ні, канадські трудящі не будуть привикати до безробіття. Вони ще більше посилять організовану боротьбу за усунення безробіття, за зайняття для усіх канадців, які бажають працювати, розбудовувати свою країну і жити в добробуті.
ПОМЕР ПОЕТ АНДРІЙ ВОЛОЩАК
Преса Радянської України подає, що після тривалої хвороби помер один з найстаріших українеьки'х радянських поетів Андрій Васильович Волошак.-
Андрій Волоиіак наро-дивс-я 31 серпня 1890 року в селі Мшаниі Старр-самбірського району Львівської областІ.___і9Т^ року закінчив гімназію в Перемишлі. Під час першої світової війни був поранений і втратив зір. З 1916 по 1918 р. вивчав слов'янську філологію в П р аз ь ком у у н і верс и те ті Перші вірші написав, йде навчаючись у гімназії. В 1934 роиі видав власним коштом антивоєнну поетичну збірку *'У тьмі горю".
А. Волошак брав активну участь у робітничих орган із а ц іяX, спілкувався з такими видатними діячами революційного руху як Я. Галан, О. Гаврилюк, С. Тудор, П. Козланюк, К. Пелехатий.'
Поет натхненною піснею зустрів довгожданне возз'єд н а н н я, З я вл яютьс я його нові твори, присвячені соціалістичним перетворенням на західноукраїнських землях. Він гнівно засуджує темні сили • світові реакції.
Поет видав низку творів для дітей, а також плідно виступав у галузі художнього перекладу Брав активну участь у громадському житті, в роботі партійної організації Львівського відділення Спілки письменників України. За успіхи в розвитку української радянської літератури нагороджений орденом ''Знак По-
суецький канал
шами" та мадалями.
Драма в житті — єдина
з драм, що відбувається без репетицій.
ж-
Куль^гати духовно не рекомендується навіть кри
вому. ___
* * *
Хто облесливий, той або уже тебе обманув, або "хоче обманути.
* * *
Мавпа залишиться мавпою, посади її хоч у золоте крісло.
іі: * Ці
З поло.тяного мішка не зшиєш шовкової торбинИ:
Суецький канал, яким у 1966 році перевозили 16 процентів усіх вантажів, що доставляються морським шляхом, не діє. Бін перетворений Ізраїлем ^на лінію фронту. Як і сто~ро-ків тому, кораблі йдуть навколо мису Доброї „Надії, що подовжило шлях з Англії на Далекий Схід Пна ЗО процентів, в Індію
— на 40 процентів, а з Італії, Греції, Туреччини в країни Персидської затоки і Червоного моря — в З—5 разів.
Суецький канал закритий. Його бездіяльність призвела до втрати західноєвропейськими країнами 1 мільярда доларів на рік, в тому числі Англія втрачає 250 мільйонів доларів на рік, а Франція
— 135. За період з 1967 до 1971 року західноєвропейські країни і Японія
зазнали від закриття каналу шкоди у 3.4 мільярда доларів.
Але найбільшої шкоди зазнала економіка країн, що розвиваються. Вони змушені фрахтувати судна великих морських держав, розраховуючись з ними валютою, нестач;^ якої гостро; відчувають. В
ряді випадків транспортування сировин и з цих кр а-їн буває дорожчим за саму сировину.
Та не всі втрачають і не всі терплять втрати.^ Ве-лпкі американські нафтобі монополії, англо-гол-ландська "Ройял датч шелл"'і деякі інші швидко пристосувались до об-с л у г о в у в а н н я м і ж нар о-д-ного ринку своїм танкерним флотом. Це дає м©-нополіям нові мільярдні прибутки. Різко збільшився і оборот південноафриканських портів Кей-птавн і Дурбан, куди тепер заходить багато кораблів, щоб поповнити запаси води, продовольства, пального. Отже,: певні ім-п е р і а л і ст и ч н і к о л а ве л и к и x. к апі талі сти чи их кр а їн не заінтересовані в тому, щоб каналу повернули життя. Не заінтересовані в цьому і Тель-Авів, який вважає канал за ''ідеальний кордон з араб-скими сусідами". Але нинішнє становище не може тривати довго. Законні прав а а ра б ськ их народів мають бути задоволені, а Суецькому каналу повернута роль однієї з важливих економйних артерій світу.
ЗА ЗАЛІЗНИМИ ҐРАТАМИ ІСПАНІЇ
Англійська робітнича газета "Морнінг стар", яка виходить в Лондоні, ^ н а д р у ку в а л а к о р с с п о н д е н -цію свого кореспондента Сема Россела, яка розповідає п ро кату ва н ня у в' я з-нених в іспанських тюрмах. В статті говориться:
У світову пресу просочилися повідомлення про жорстокі- катування в Іспанії в'язнів, заарештованих У дні святкування 1 го Травіія. Тепер хвиля репресій прокотилася по всій країні. До ткфем були кинуті прогресивні діячі Валенсії, Вальядоліда, Севільї, Канарськ]іх островів. '
Серед 145Ччоловік, заарештованих у Мадріді, понад 80 все ще перебувають у в'язницях. Особливо жорстоко катували відомих активістів робітничого руху, — Транкілін® Санчеса, Вісенте Ламаза-реса і Мануеля Галана, яких звинуватили в "розпалюванні конфліктів ' на виробництві і організації
страйків
Серед засуджених, які зазнали катувань, були жінки і дівчата. 17-річн]^ Пал ому дель Нойо- били до тих пір, поки вона не втратила, свідомість. Негру де ла Торре довели до того, що її довелось, завезти до психіатричної лі-^карні.
Одного в'язня били залізною болванкою .по ногах, доки вони не перетворились на безформну масу. У 13-річного хлопчика, до того часу, поки його випустили з тюрми, все "тіло було поні.вєчєнє, і його довелося вино^сити.
Тюремні власті' переслідують в'язнів за найменшу спробу повідомити про ці події громадсьічість кра-їни. Так, . 45 чоловік у тю'рмі в Більбао були пе реведені в одиночні камери після того, Як вони передали на свободу спіль ну-заяву про те, що вони перебувають у мокрих і брудних катівнях і позбавлені елементарної медичної допомоги.