СТОРІНКА4
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
Понеділок^ 25 вересня 1991
РиЬІі«Не(1 «уегу Мопда^ Ьу іКв ^ КОВ2АК РІІВиЗНІМб сбМРАЇУІУ иМІТЕЦ 962 ВІоог 81. УУв«І. Тогопір. От/ ІвІІ: 534-8635
і;Р^'Дпа \Л/ррр^^ — 8есрпс^ сІаї8 таіі і^і8іга<іоп
передплата: в Канаді $25100 на рік, до Сполучених Шта^^
на Україну й інших країн — $35.00 на рік; число — 60 центів.
— Редакція за оголошення не відповідає —
Канада, КОЛИ пишуться^ вели кими страйками робітн иків .Три ває страй к 45,000 поштових робітників, а 9 вересня вий шли на страйк понад 100,000 робітників-службовців федерального уряду по усій країні. Як поштові робітники, так і федеральні службовці борються за підвищення зарплати у зв'язку із зростанням коштів проживання, бо зростає інфляція, дорожнеча і збільшилися податки, зокрема новим податковим тягарем ліг на плечі людей федеральний 7-процентний податок на товари і ■ обслуги.
Страйк поштових робітників є вже 12-им за останні 25 років. Пошта є урядовою установою і здавалося б, що поштове правління повинно б вести справи так, щоб його робітникам не треба було виходити стільки разів страйкувати для підтримання своїх справедливих домагань. З підвишкою зарплати вони домагаються забезпечення працею, скасування умов, що несуть звільнення робітників з наданням контрактів на поштові роботи поза складом поштових робітників.
Федеральні службовці вийшли на страйк в результаті відмови федерального уряду дати їм будь-яку підвишку зарплати в цьому році і надання лише З проценти в 1992 році і З проценти — в 1993 році, бо урядові, як заявив голова державної скарбниці Джіллес Луїселл,  "бракує  грошей",  є  "великий державний
дефіцит".
Службовці глибоко обурені тим, що уряд відмовився вести колективні переговори з Союзом службовців, щоб шляхом переговорів досягнути угоди. Ми, заявив голова Союзу громадських службовці в Дарил Бін. не мали іншого виходу, як вийти на страйк, на який маємо право, щоб страйковою боротьбою добиватися свого справедливого домагання.
Представни ки Союзу громадських службовців вказують, що коли уряд визначив їм підвишку зарплати О (нуль) на цей рік, то зате управителям дано підвишку на 6 і 7 проценті в. Піднесли собі плату і члени уряду. Це велика несправедливість, заявив голова Союзу Службовців.
Щодо "державного дефіциту" і "браку грошей", то уряд повинен шукати розв'язки не накладанням все б і л ь ш и X податк і в н а плеч і трудящих людей, замороженням зарплати урядових службовців, а справедливим оподаткуванням багачів, великих корпорацій, тих, хто може платити. Тоді гроші будуть і можна буде зменшувати державний дефіцит.
Вина за страйки падає на консервативний уряд Браєна Молруні, який своєю політикою погіршує економічне становище робітників, знижує їхній життєвий рівень. Це примушує робітників вставати на захист своїх інтересів, боротися за задоволення своїх життєвих потреб. Вони відмовляються йти на зниження свого життєвого рівня.
Довгою і завзятою боротьбою робітники добилися того життєвого рівня, який мають сьогодні, і вони не хочуть йти на погіршення своїх життєвих умов. Навпаки, во н и добиваю ть ся поліпше н н я с вого житт я, підвищення життєвого рівня при дальшому розвиткові Канади з використанням її великих багатств. За це і борються організовані робітники, виходять на страйк.
В Торонто 12 вересня вийшли на страйк 8,500 робітників міського транспорту. Головною метою є домагання, щоб транзитна комісія не наймала додаткових робітників на неповний робочий час (парт тайм), а щоб додаткову роботу виконували ті робітники, які вже є на роботі.
НОВИЙ МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ СРСР
Колишній посол Радянсьг кого Союзу у Чехо-Словач-чині Борис Панкін призначений міністром закордонних справ. На відміну від багатьох представників ра-д5шсько1 дипломатії за кордоном він відверто висловив свій протест проти путчу,' підтримав законні власті на чолі з президентом Михайлом Горбачовим. Новий міністр на початку своєї кар'єри був журналістом, потім перейшов на дипломатичну роботу. Представляв Радянський Союз у Швеції та Чехо-Словаччині. Професіоналізм і авторитет, завойований на дипломатичному шляху, дають надію на успіх роботи на чолі міністерства закордонних справ у вирішенні всього комплексу проблем, що стоять перед дипломатією.
НОВИЙ ЗМІСТ ГАЗЕТИ "ПРАВДА"
Після тижневої перерви вийшла газета «Правда», засновником якої стала журналістська організація редакції. Раніше «Правда» була органом розвінчаного нині Центрального Комітету Комуністичної партії СРСР.
У зверненні до читачів головний редактор Геннадій
Соловйрв відзначив, що «Правда» прагнутиме стати газетою громадянської згоди, відстоюватиме центристської позиції, підтримуватиме демократичні перетворення у суспільстві. Однією з головних тем газети, відзначив Соловйов, визнання прав людини, захист від переслідування за переконання серед комуністів, непричетних до змов і хунт. Випуск «Правди» та інших га-зет-органів ЦК був припинений указом президента Росії за активну підтримку протизаконних дій Державного Комітету по надзвичайному стану.
Дурень дурнем, а як розумно викручується.
І поставивши велику ціль, можна промахнутися.
Розум уже в тому, щоб не робити дурниць.
Розумні думки в гості до дурня не ходять.
Хоч і беззубий, але кожного розкусить.
Винна голова, а він б'є себе в груди.
Хто легко обіцяє, той рідко
Єдиний економічни^й^
Указом президента СРСР був утворений комітет для оперативного управління економікою у перехідний період на чолі з головою Ради міністрів Російської Федерації Іваном Силаєвим. Наш комітет, спираючись на досвід спільної роботи представників усіх суверенних республік, підтримує висунуті в заяві президента Союзу РСР і найвищих керівників союзних республік пропозиції негайно укласти економічний союз і сформувати міжреспубліканський економічний комітет на паритетних засадах, заявив Іван Си-лаєв. За дні роботи у нас не було політичних суперечок, підкреслив керівник Російського уряду. Найважливіший висновок з роботи комітету такий: республіканські екот помічні структури можуть працювати спільно без оглядки на центр і без диктаторства. ■;;..■/;
у республік є добра воля і економічний інтерес працювати разом, а це означає, шо новому Союзові наших народів жити. За словами Івана Силаєва, сьогодні народжується нова формула такої взаємодії. Республіки беруть на себе всю повноту відповідальності перед своїми громадянами за свою економічну політику і реалізують її за допомогою інших республік на взаємовигідних умовах.
Група радянських спеціалістів під керівництвом президента фонду економічних і соціальних реформ академіка Станіслава Шаталіна розробила проект Конвенції про створення нового еконот мічного співтовариства колишніх союзних республік колишнього Союзу РСР.
Учасники Конвенції, говориться у цьому документі.
вирішили створити економічне співтовариство, беручи до уваги корінні перетворення в країнах співтовариства і необхідність завершення економічних реформ. Воно створюється на основі рівності всіх держав, які добровільно до нього вступили. Учасники Конвенції виходитимуть з того, шо основу їх економічної системи складають самостійні суб'єкти госпо-дарювання. При цьому визнається рівноправність усіх форм власності, видів господарської діяльності і підприємств. Держави-члени співтовариства, відзначається у проекті, регулюють СВОЇ відносини, як на основі ринкових механізмів, так і на державних двосторонніх та багатосторонніх умовах. Вони зобов'язуються встановити чіткі правові гарантії вільному підприємництву і надавати всіляку підтримку його розвиткові. Учасники Конвенції виходять з необхідності погодження дій в галузі грошової, валютної, митної політики і податкового врегулювання . У проекті Конвенції зазначається, що надання іноземним державам позичок та іншої економічної допомоги, а також укладення угод на одержання такої допомоги з іноземних джерел від імені співтовариства і її використання здійснюється на основі погодженого рішення всіх дер-жав-членів співтовариства. Співтовариство являє собою відкриту економічну систему, заохочує всі види господарського співробітництва з третіми країнами, їх об'єднаннями та міжнародними організаціями. Держа-ви-учасниці Конвенції забезпечують міжнародно визнані гарантії іноземної власності на своїй території.
сповняє.
Спочатку думав, а потім казав: треба подумати.
Т арасову світлицю — перший народний музей вели кого Кобзар я — відтворено у Канівському шевченківському заповідни-
Сучасний музей поета бере свій початок від 1884 року, коли біля могили Т. Г. Шевченка була збудована хатина для сторожа. Н им став мешканець Канева І. О. Ядловський, котрий впродовж півстоліття був вірним о X о р о н це м Та рас о в ої могили. Помер він у 1933 році і похований на території заповідника. У відкритті ж відновленого музею взяла ума сть 91 -л і тня Варвара Романенко, яку в дитинстві, сиротою, взяв на виховання Іван Олексійович.
В одній половині хати Іван Ядловський жив, а в другій -е ' з а  іні ці€і тив ОІ6 ' »ч итея я
К а ні всь к о го міського двокласного училища В. С. Гнилосирова, була створена так звана Тарасова світлиця. В ні й висів портрет Ш евченка, прикра шен и й рушником, на столі лежали "Кобзар" і книга, в яку люди записували свої враження. На покуті була ікона святого Тарасія, на стінах в исіл и рушники, плахти. Це був перший народний музей поета, котрий нині відтворено у найменших деталях. П ервісний музей було зруйновано ще перед війною.
Почесне місце в експозиції з ай м а є вінок, покладений а к то рами М рс к о в ськ о г о X у до ж н ь о по театру на могилу Шевченка у 1912 році. П редставлені тут ікона X рис та Спасителя, особисті р е ч і Я д л 6 в с ь к о г о — самовари, кружки, л6жки.