Сторінка 4
"ЖИТТЯ і СЛОВО"
Понеділок, 24 грудня 1973 р.
життя ^ слово
УШАІМСЬМИЙ ТИЖНЕВИК
ПРЕ апсі У^^ОКО
РиЬІізЬесІ еуегу Мопсіау Ьу ІЬе
ковгдв ривизнімс сомраму имітєо
1164 Оипсіаз 81. УУезІ, ГогоШо 145, Опі. ТеІ.: 534-8639
иРЕ апа У/І/ОРО — 1164 Оипбаз 81. УУ.. Гогопіо 145. Опі. 8есопс) сіа&8 таіі гедібігаїіоп питЬег 0284. ~
Передплвіа в Канаді: на рій $7.50; на Україну $10.00 на рік;
а сшд $9.00 на рік.
— РЕДАКЦІЯ ~ЗА ОГОЛОШЕННЯ НЕ ВІДПОВІДАЄ —
Боротьба учителів
Учителі в Онтеріо розгорнули масову боротьбу проти автократичного законопроекту консервативного уряду Дейвиса, який несе позбавлення учителів законг ного права на колективні переговори про платі%> і у-мови праці. Це боротьба учителів за свої демократичні права і боротьба проти жорстокої програми уряду сморочення витрат на шкільництво, за якою зменшено асигнування на шкільні обслуги, збільшено шкільні класи для учителів, скорочується кількість учителів і обмежується їхню- зарплату.
Учителі, за проводом своїх учительських товариств, постановили виступити на боротьбу. Як метод ведення боротьби вони постановили вдатися до масових резигнацій з своїх посад, щоб цим шляхом, який є формою страйкової боротьби, добиватися задоволення своїх домагань —^ за відповідну плату і за відповідний рівень шкільної освіти для дітей. 7,800 учителів з 17 шкільних районів подали заяви про свої резиґнації 31 грудня 1973 року.
Щоб придушити протест і боротьбу учителів, міністр освіти в уряді Дейвиса Томас Веллс представив в провінціальному парламенті в Торонто законопроект ^ Билл 274 про заборону учителям резигнувати з своїх посад для підтримки своїх домагань.
Законопроект викликав велике обурення учителів і широких робітничих кіл, які виступають за право переговорів для усіх трудівників. 11 грудня коло 2,000 торонтонських учителів влаштували бойову демонстрацію коло парламенту в Квінс парку з вимогою резиґнації міністра Веллса. Після демонстрації сотні учителів зайшли до будинку парламенту, щоб представити урядові своє домагання. Такого бойового виступу учителів Онтеріо ще не бачило.
Уряд відмовився відтягнути автократичний законопроект. Учителі розгортають ще більшу боротьбу, яка привернула всеканадську увагу. Коли це число газети готувалось до друку, учителі по усьому Онтеріо готувалися до одноденного припинення роботи — страйку на 18' грудня з вимогою, щоб уряд Дейвиса відтягнув представлений антидемократичний законопроект.
На підтримку боротьби учителів виступив організований робітничий рух. ТерріМігер,секретар^^ ник Онтерійської Федерації Праці, проглошуючи підтримку учителям в їхній боротьбі, заявив: "750,000 робітників, яких ми представляємо в Онтеріо, є повністю з вами у вашій боротьбі проти цього безвідповідального законопроекту".
Президент Канадського Робітничрго Конгресу До-налдМекдоналд, проголошуючи підтримку боротьбі онтерійських учителів від імені двох мільйонів членів трейд-юній в К_анаді, які входять до КРК, заявив: "Спроба онтерійського уряду накласти заборону на |зезигна-ціг учителів є актом неймовірної-^арогантності, знева^ гою демократичних прав вільних громадян і зухвалою відмовою елементарних людських прав".
Із заявами підтримки учителів, засудженням ре-^ п р ес и в н о го з ^ к о н о п р о е кту виступили т о в а р и ст в о урядових службовців, яке нараховує 60,000 членів, Онте-рійське медичне товариство. Учителів підтримують депутати НДП в провінціальному парламенті, Комуністична партія, широкі кола громадськості.
Учителі борються не тільки за свої права, але загально за демократичні права, за відповідну шкільну освіту для дітей* В цьому вони мають широку підтримку народу.
ПОДАТОК ДЛЯ ПАСАЖИРІВ НА АЕРОПОРТАХ
Федеральний уряд в Оттаві постановив встановити податок — оплату для па са ж и р і в на ка на дських аеропортах.' Оплата — податок буде становити $3.30 для кожного пасажира, що вилітає з будь-котрого аеропорту в Канаді. Оплата увійде ь життя спочатком 1974 ро ку.
, Міністр транспорту Жаі-. Марш а н, проголошуючи нову с-плату на аеропортах, заявив, шо уряд уводить податок для покриття великого дефіциту операції аеропортів, які є під завідуванням міністерства транспорту.
З оплати $3.30 на кожного пасажира $2.80 призначується на податок до федеральної каси, а 50 центів на покриття коштів безпеки — для охорони перед викраденням літа- ^ ків - С'гайджекінг").
ДОК з УКРАЇНИ ДЛЯ КУБИ
З Херсона, па Україні, до берегів Куби вийшов недавно суцільнометалевий плавучий док, споруд-ж е ний на суд н ор е м о н т н о -му заводі імені Куйбише-ва на замовлення рибаків дружньої країни. Його вантажопі д йом ність — 800 тонн. Він призначений для ремонту рибол о в чого фло-т^/ і оснащений відповід-НИМ устаткуванням. Це вже третій такий док, споруджений для Куби в Херсоні.
Витрачайте свої сили обережніше, щоб згодом зробити більше, однак стережіться коли-небудь робити менше.
ж. Руссо.
* * *
Ніколи не буває вели ;ких справ без великих труднощів. Ф. Вольтер.
Людей, котрі не-додержують правил вуличного руху, називають дурнями або небіжчиками. 7
Людина, котра настій- \^ ливо повторює, що вона не дурна, звичайно має якісь сумніви щодо цього.
Дурні найбільше базікають пр© мудрість, а негідники — про доброчесність.
ЖИЇЇЯ в ТІНІ ХМАРОЧОСІВ
Нині майже в усіх великих містах Японії ширяться протести населення проти дій властей, які дозволяють найбагатшим ^.концернам зводити хмарочоси у дільницях, забудованих невеликими, най-частіше однопов.ерховими дерев'яними будиночками. Ті велетні з бетону й сталі кидають зловісну тінь (у прямому й переносному значеннях слова) на життя тисяч японських громадян.
**Поотягом усього дня змушена обігпівати приміщення, палити світло навіть опівдні", — скаржиться 78-річна . Шізу Навої, жителька Токіо. На відстані 3.5 метра од обійстя Г. Ясуди, мешканця Осаки, зростає бетонний колос; у мініатюрному садочку Ясуди в'януть квіти, через перешкоди, що створює величезна конструкція, на екрані' телевізора зникає зображення. Для цих і багатьох інших мешканців маленьких будиночків Японія стає країною сонця,; що не сходить, а заходить.
У Токіо виникло вже понад сто громадських об'єднань, які борються за право на світло; У діль-
ниці Мегуро дійшло до бійки між місцевими жителями і робітниками будівельної фірми **Хасебе". "Ніхто не' може примусити нас жити у вічній тіні!" скандували жінки, що влаштували демоне т р а ці ю протесту. Втрутилася поліція. Будуватиметься чи ні новий хмарочос — це має тепер вирішувати суд.
Лише в Токіо 170 тисяч жителів зажадали од міських властей опрацювання і впровадження відповідних правил будівницт-ва, які — згідно з конституцією — гарантували б громадянам право на здоров'я, тобто, в даному разі, на світло й сонце. В одній петиції токійці вимагають, аби будівництво кожного будинку висотою понад три поверхи починалося лише після згоди на це тих, хто мешкає поруч. Деякі з протестів нє зя лишилися без відповіді: місто, як вирішила спеціальна комісія, створена у ТокіОу повинна гарантувати кожному жителеві од трьох до шести годин сонця щодня.
Та зовсім іншої думки дотримуються концерни, які не бажйють відмовлятися ОД: зведення хмарочосів.
ФАШИЗМ ПО-ЧІЛІЙСЬКИ
''Республіка Чілі стала жертвою терору, варварства і садизму вояччини, що межу ют ь з ген о ци д ом ", пише польський тижневик Перспективи" в статті Фашизм по-чілійськи".
«1
/Іюдей, відзначає журнал, розстрілюють без суду і слідства. З військових вертольотів тіла вбитих скидають у Тихий о-кеан. Створені по всій країні кон центра цій ні та бори перетворено в місця тортур і масових убивств. Як у гітлерівській Німеччині, в от н и ш а с п а л ю в а н и х книг освітлюють нині вулиці чілійських міст.
Тижневик підкреслює, що "чілійський фашизм — продукт національної реакції, латиноамериканського мілітаризму та імпортованої' ідеології''.
Більшість населення Чілі живе тепер в О'бстаиовці терору, відзначає колумбійська буржуазна' газета "Тьємпо". Концентраційні табори переповнені чі-
лійцями. Всюди тривають масові розстріли, тисячі жертв хунти змушені переховуватися або покидати свою батьківщину.
Вояччина намагається підірвати, мо-ральний дух чілійського народу, йог© волю в боротьбі. Однак волелюбний народ Чілі нб злемлений,заявляє "Тьєм-цо".
УРЯД СРСР ВИПЛАЧУВАТИМЕ ПОЗИКУ НАСЕЛЕННЮ
Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу і уряд прийнял^и постанову про погашення облігацій державних позик отриманих від .населеннія.
Дередб.ачено, що виплата по них почнеться з гру-д н я н а ст у п н о го р о к у і з а -кінчиться до 1990 року. Раніше намічалося розпочати погашення з 1977 року. Всього відповідно до погашен ня буде випл ачен о понад 25 мільярдів карбованців.