Понеділок, 18 липня 1988 р>
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
СТОРІНКА?
(Дркінч^ння з 4-ої стор.)
Одночасно ці скромні іїуі-мігрантиу з яких велика тина не мала нагоди ходити ■до шкоди, збудували могут-ній прогресивний українсько-канадський рух. Цей рух очо-лила наша організашя ТУРФ-Дім, нині ТОУК. Цей рух включає Робітниче запомо-гове товариство, українсько-канадську прогресивну пресу, яку нині представляють «Життя і слово» і <<Юкрей-ніан кенейдіан», і десятки тисяч людей, які беруть участь і гуртуються навколо діяльностей цих організацій і інституцій.
ТОУК і прогресивний ук- ■ раїнсько-канадський рух проводили і проводять свою діяльність не тільки в колі українсько-канадської громади. Великою, і поки що у великій мірі не записаною, є безмежна братня допомога, подана в будові канадських профспілок, у здобутті у певній мірі соціального забезпечення — асекурації по безробіттю, компенсації при ушкодженні на праці, медичних планів і інших заходів. ТУРФ-Дім йшов в передових лавах в боротьбі проти фашизму, так, як нині ТОУК йде в передових лавах руху за мир і дружбу між  гіародамй: на шляху до справедливої, безпечної і мирної майбутності для усіх.
Ми гЬрдимося тим. фактом, що ми завжди стояли по сто-
роні прогресу в інтересах трудящих людей Канади. Сьогодні ми розгортаємо активну підготовку до видатної події в історії нашої громади і Канади — 100-річчя української імміграції і поселення в Канаді, яка буде відзначуватися в 1991 році.
Гордячись нашим минулим і дивлячись вперед до майбутнього, не заспокоюймо себе хибним почуттям безпеки, віри в те, що боротьба канадців за забезпечну майбутність вже закінчилась. Ні, далеко від цього.
канадці сьогодні стоять перед найбільш підступним, найбільш небезпечним і найбільш реакційним антика^ надським замислом в історії нашої країни! Мільйони доларів, кажуть, що коло ЗО мільйонів наших податкових грошей витрачаються на проведення «вільної торгівлі» з США. Називати це «вільною торгівлею» є карикатурою правди по лінії Геббельса. ЛІИ вважаємо за краще профспілкове визначення «до-мовлення Молруні-Рейгена».
Хай ніхто ні на хвилинку не подумає, що мільйонер-: ський кабінет Рейгена і американські багатонаціональні корпорації, яким він служить, навіть в найменшій мірі зацікавлені добробутом канадських робітників і їХїгіми т>^-ко вибореними здобутками, або в забезпеченні канадської незалежності і суверен-
ності.
Зовсім навпакиї Американо-базовані багатонаціональні корпорації давно посягають (і вже контролюють чимало) на багаті канадські природні ресурси — нашу нафту, природний газ, ліс, воду, гідроенергію і енергію загально. В минулому це називали кон-тиненталізмом. Тепер маємо нову назву — «вільна торгівля». Інші називають це
Рейгеновою «фортецею Америки», збудованою на піску.
На карту поставлено дуже багато. Сьогодні ситуація є навіть більш критичною, більш небезпечною, бо Ро-налд Рейген має близького друга в особі Браєна Мол-руні і його антураж помічників в консервативній більшості в федеріальному уряді, щоб провести це запроданця Канади, г. ■ ;':;л
■ Але не все втрачено... хоч час критично короткий.
По усій країні розгорнулася велика хвиля опозиції, майбуть найбільша в нашій історії. Центральне висунуте домагання — «Хгій канадці вирішать!»
ТОУК прил учується до коаліції канадців, яка представляє 28 всеканадських організацій усіх становищ в суспільстві, в підтримці її домагання, що це життєво важливе питання повинно бути вирішене, мусить бути вирішене всеканадським голосуванням, а не просунуте консервативною більшістю
(Докінчення з 5-ої стор.)
ред фактом національної безправності може поселити в українцях переконання у цілковитій безнадійності нормального еволюційного шляху для досягнення умов, що сприяли б їхній національній справі. А звідси, як природний наслідок, можуть розвиватися, з Одного боку^ настрої поразки, а з іншого - — тенденції до ухиляння від загальнодержавної роботи і до зосередження всіх сшт на інтересах своєї народності, яке обіцяє в кожному разі більше практичних успіхів. Переконливим прикладом у цьому відношенні є поляки та їхня тактика цілковитої байдужості до питань повсякденного російського життя, оскільки вони не пов'яза-ні з суто польськими інтересами.І ■^^VЇ>:
Одним із засобів, за допомогою яких можна було б змінити у благотворному розумінні ставлення російського суспільства до українського питання, можуть стати публічні виступи на зразок видання групою вчених брошур з чехословацького та південнослов'янського національних питань. Можли-
ві й інші форми впливу на малообізнані та упереджені щодо українського руху кола громадськості і впливові
У галузі публіцистки програма практичних заходів на перші часи могла б бути такою:
а) встановлення правильного погляду на український рух у спеціальних виданнях від імені групи російських вчених та громадських дія-
чів|;;-
б) зокрема, сприяння якнайшвидшому вирішенню шкільного питання шляхом висвітлення ролі рідної мови в народній школі та заходів до звільнення української мови від обмежень, які лежать на ній у цьому відношенні;
в) сприяння введенню спеціальних дисциплін з українознавства у вищій школі та відповідних предметів у середній;
г) : сприяння скасуванню будь-яких обмежень у галузі літератури, преси та культурної роботи, встановлених для українців;
д) можливо, не було б також недоречним піднести голос, у загальноросійських та українських інтересах, проти -можливої—передачі
українського населення Буковини й Галичини під владу Румунії й Польщі.
Це питання прилягає до більш загального питання про долю української культури в Галичині й Буковині, повне розв'язання якого тепер, звичайно, передчасне, але принципове висвітлення бажане, а певні критичні кроки , як напр., реабілітація ева- ■ куйованих із гаіііції українців, — і безумовно необхідні.
* 7 Наприкінці 1904 року царський уряд під тиском революційних подій був змушений піти на певні поступки в обійеженніа щодо української мови. При Академії наук була створена спеціальна комісія для розгляду цього питання у складі академіків О. Шахматова, Ф. Корша, А. Фамінцина, П. ФорТунятовл, В. Заленського, О. Лаппо-Данилев-ського і С, Ольденбурга. Комісія 18 лютого 1905 року подала на розгляд загальних зборів Академії на' ук записку «Про скасіугвання обмежень малоруського друкованого слова»V яка була затверджена. Автори записки (в основному академіки О. Шахматов 1 Ф. Корш) довели неспроможність шовіністичних поглядів на у>фаІнську мову і вказа^ ли на неприпустимість будь-яких перешкод в П вільному розвитку в інтересах загальнолюдських».
*8 Коліївщина — повстання 1768 р. на Правобережній Україні проти шляхти, яке було Жорстоко придушене польськими магнаїтамй за ДОПОМОГОЮ" царської армії. "
МоЛруні В парламенті. ТОУК підтримує це домагання, І ми закликаємо вас і вашу сім'ю, друзів прилучитися до нас і прилучитися до коаліції, яку очолює Рго-Сапасіа Ь4еІ>УОгк за проведення виборів по питанню «вільної торгівлі». Пишіть або телефонуйте до, депутата федерального парламенту в своїй окрузі і настоюйте на наше
демократичне право проведення голосування по цьому важливому питанню, яке до-тикатиме кожного канадця і тепер і в наступних поколіннях)^^.
Такі дії будуть відповідати боєвому духу 70 років діяльності ТОУК Г Та^ дії будуть найкращим способом пошанувати тих, які будували нашу організацію!
(Докінчення з 4-ої стор.)
і ву і центральну фігуру нашої культури. Дійсно підходило б величі фігури цього гіганта, якщо б усі ті, хто шанує його, могли, хоч в певній мірі, віддавати йому пошану ■ спільно. ■
І належить Шевченко не лише українцям, в результаті рішення ЮНЕСКО (Організації Об 'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) він визнаний народами навколо СВІТУ як визначна фігура світової культури, Дійсно підходило б для канадського святкування ювілею Шевченка в 1989 році включити повну панораму канадської етнічної мозаїки.
Пригадаймо, також, що монумент, перед яким ми зібралися, і Музей поблизько, були першими такими інституціями на американському континенті, і елужили як каталізатор для спорудження інших пам'ятників, меморіальних установ І споріднених інституцій. Скоріше чи пізніше, це буде визнано універсально українськими канадцями, і іншими, як особливо визначна і дорога канадська Шевченкіана. Було б зовсім природно і відповідно для усіх, хто відда-ватиме пошану Тарасові Шевченку в 1989 році включити це Шевченківське місце, де ми сьогодні зібралися, у своїх святкуваннях. Ми, о
раїнських канадців працювати разом для святкування 175-річчя з дня народження Тараса Шевченка, і ми запрошуємо усіх інших прилучитися до нашого спільного святкування.
Ми запрошуємо усіх тих, які святкують і вшановують Тараса Шевченка, приєднатися до нас в часі святкування ^ня Канади в 1989 році
у цьому священному МІЄЦІ2Ьг^-
канадському Каневі, Меморіальному парку і Музею Т. Г. Шевченка, у визнанні значення цієї інституції.
Ми закликаємо наших членів і друзів заохочувати до якнайширшого і найбільш об'єднаного святкування 175-річчя з дня народження Великого Кобзаря.
Ми не є під ілюзією, що цей заклик зустріне універсальне одобрення і гучне вітання :^Мемаіє~мови,лцо~бу^
дуть ті, навіть багато, які відкинуть його, які ставитимуть інші міркування попереду нашої спільної поваги до Тараса Шевченка. Однак, будемо надіятися, що з особливої нагоди, яка буде відзначуватися наступного року, багато людей зможуть відсунути набік свої різниці на коротку хвилину для святкування, яке є дороге для усіх нас.
Крайовий Виконавчий Ко-
■ мітет ТОУК вже звернувся з деякими пропозиціями до інших організацій в українсько-канадській громаді в підготовці до святкування в 1989 році і ми надіємося, що вони принесуть бодай деякі плоди. Без різниці наскільки будуть успішні наші заходи, ми маємо намір роби
що ми можемо, для об'єдан-ня і Спільних дій >тсраТнськи^^^ канадців навколо цього питання, навколо святкування 100-річчя ухраїнської ІЇ4МІ-грації до Канади і навколо будь-яких ініцих спільних елементів українсько-канадської історії і культури.
Ми надіємося, що в цей спосіб ми зможемо зробити свій вклад для реалізації в житті надій і мрій генія України, жйт-ґя і творчість якого відбивають його відданість за справедливість для усіх народів і універсальну людську повагу і братер-
■ СТВО.
БОРОТЬБА
З ЙАРКОТИКАМЙ^^^^^^^^
Спеціалісти в галузі боротьби з наркотиками -— Болгарії, Угорщини, Польщі, Чехословаччини і Радянського Союзу на своїй зустрічі у Ташкенті, Середня Азія, підписали протокол про обмін інформацією досліджень і боротьби в цій галузі.
В Радянському СОЮзі, як було повідомлено на цій зустрічі, зареєстровано 51 тисячу наркоманів. Щороку продається на чорному ринку наркотиків майже на 250 мільйонів карбованців.
У минулому році було вилучено близько 10 тисяч тонн гашішу, що йшли через СРСР. Разом з канадськими колегами співробітники правових органів викрили минулого року міжнародну злочинну групу наркоманів і наркотиків.