Сторінка 6
••ЖИТТЯ і слово
•І
Понеділок, 27 травня 1974 р*
У світі цікавого
з ШВИДКІСТЮ ЧЕРЕПАХИ
"Це справжня агонія транспорту Ріо-де-Жанейро. Приблизно через рік йому настане кінець". До таког© сумного висновку дійшов представник міського муніципалітету Роберто Таунаї. За його словами, **мі-сто засинає глибокої ночі з автомобільними пробками на вулицях і пробуджується на зорі від нести-хлнзчого ревіння' клаксонів автомашин, які застряли на перехрестях". Тисячі регулювальників неспроможні дати лад вуличному руху. Швидкість машин у центрі і в, районах, шо прнлягак^ть до нього, не перевищує 5—8 ми.'іь на годин\.
Метро, шо б\ле введено в експлуатацію в 1976 році, за розрахунками епеніалістів. уже не принесе полегшення місту. Дехто з них вбачає порятунок віл майже цілодобових загорів і мало не найбільшого у світі забруднення повітря' впхлопни\!и газами в. будівництві монорельсових доріг. Один з діячів, муніципалітету іронічно зауважив -з цього, приводу: "На мо-норе-лье я дуже розраховую. Він, принаймні, дасть змог>' зменшити кількість порушень правил вуличного р>ху. Тепер у нас їх близько трьох тисяч на день".
І ТАКІ БУВАЮТЬ ПОМІЧНИКИ
Неподалік від одного із сіл на південному заході Болгарії археологам допомогли борсуки. Вони відзначаються великою акуратністю, коли споруджують свої нори: виносять на поверхню кожний' зайвий камінчик. Біля нір цих звірків учені помітили багато черепків старовинної кераміки Розпочаті розкопки привели д© відкриття поселення, котре заснували ше древні греки, а в II етол ітті до и ашої ери його за всюв а л и рим ля н и.
ПІД ЧАС ПЕРЕЛЬОТІВ
На конференції орнітологів у Ганжері,було зроблено цікаие повідомлення: лелеки- можуть спати на льоту. Вчені прикріпили до грудей кількох птахів М-а-ленькі апарати, які передавали дані про роботу найважливіших органів лелеки під час тривалих перельо- . тів. Виявилось, шо час від часу пульс лелек, шо летіли, уповільнювався і досягав тієї частоти, яка буває у птахів під час. сну. Так тривало 10—15 хвилин, після чого гіульс знову ставав нормальним.
МУЗИКА ДЛЯ СИВИХ...
у Гамбурзі відкрито чи не перший у Європі клуб, де зібрано велику кількість музичних творів, записаних на магнітофонні стрічки. Незвичайне у цьому закладі те, що розрахований він на людей старшого віку.
Діти й бабусі можуть послухати мелодії, модні в часи їх молодості, вилити склянку кави або чаю, а то й п©таниювати під улюблені мотиви. Створено цей заклад старанням товариства, шо називається *'Самодо-помога старих людей". Перед цим було роздано понад 660 а н кет; 90 - п ро це нт і в оп иту в а н и х на п и са л и, шо б а -жають зустрічатися *'при музиці", але в молодіжні розважальні заклади не стануть ходити нізашо у світі.
ДРЕСИРОВАНІ КОРОВИ
Японські тваринники провелії вдалі досліди по керуванню чередою корів за допомогою радіо. Тварин н а в чил и р^зрі зн ят и кілька аку ст и ч нлх с и г н а лі в, що їх передавали по радіо, наприклад: "Додому!", '*Тут е корми!", "йдіть на доїння!".
Коровам потрібно бул© лише чотири дні, щоб за-п а м 'ятати і без по м ил ково виконує а ти усі ці сйгн а л и.
МУЗЕЙ СОНЯЧНИХ ГОДИННИКІВ
Невеличке містечко Єнджеюв, що розкинулося неподалік автостради Варшава. — Краків, відоме в усій Європі унікальним музеєм сонячних годинників. Тут зібрано 400 експонатів. Загальну увагу привертає сонячний годинник, вік якого 450 років: У музеї зібрано рідкісну бібліотеку, вона розповідає про годинники та їлні історії.
Всячина
КОНГРЕС АЛХІМІКІВ
у Штутгарті відбувся другий міжнародний кон^ грес .., ал X і мікі в. У н ь«-му взяли участь 140 пред-ета в НИК! в "чор нот м а гії" з країн Західної Європи та США. З.устріч, згідно Ь традицією, проходила на горі Кілесберг. Учасники розмірковували над тим, якими методал!И можна" спростувати загальноприйняту, "хоч, звичайно, по-ми.ікоіп" думку про ал-х'мін\ а також дискутува-/їй. VIк мллати алхімії "на-укг^ характеру". Ось на-ми Л(•^і;\иx **наукових"
рЄ(ІЧ р.-: Мі-!, ВИГО/ІОШеНИХ
на коіігресі: **Вплии зеленої зірки'', ''Кропива як посередник на стику мік-ро- і макрскосмосу".
ВУСА В МОДІ
Вуса знову. стають мо.д-ними. Західні промислов-^ ці ШВИДКО збагнули, що на цьому можна погріти руки. Відтак на вітринах магазинів з'явилися, по 50-річній перерві, різні пристосування . для вусачів — гребінці, щіточки, пінцетики, міні-бігуді з електричним підігрівом, навіть склянки для чаю і^ кави з спеціальними за-нобіжниками, щоб, бороиь боже, не зіпсувати форму вусів. Не забуто й тих, у кого вуса не ростуть, — їм пропонуються штучні вуса різноманітних кольорів та "фасонів". Як пише західна преса, бизнес на вусах дає добрі гроші.
ТЮТЮН І ЗМОРШКИ
Зв'язок між курінням І зморшками на обличчі виявив лікар з Каліфорнії. Він обстежив понад тисячу осіб і на основі своїх с п ос те р е ж е н ь с к л а в * * шкалу зморшок" з балами від 1 до 6. Чим більше сигарет в икурює щодня людй-на, тим більший бал за шкалою зморшок вона о-держує. ^'Шестибальні" з м о р ш к и з' я в л я т ь с я з в и -чайно у курців з двадцятирічним стажем. Цікаво, що у курців віком 40—49 років — у чоловіків і у жінок — таке саме зморшкувате обличчя, як у 60 — 70-річних людей, які ніколи не курили, є над чим поміркувати курцям.
Перша поштова марка
в Канаді була видана в .1851 році.
ВІДПЛАТА
Композитор Шопсн гостював якось у свого знайомо го, колишнього ше»-ця, котрий став уже заможним власником вели^ кої шевської майстерні.
По обіді господар попросив Шопена зіграти щось иа фортепіано. Композитор відмовлявся, але господар наполягав:
— Та зіграйте ж, пане Шопен, ну, хоча б для того, аби показати нам, як це робиться!
Ком п озиторові. дов ел о -ся виконати це прохання.
Через деякий час уже Шопен запросив того колишнього шевця до себе. І по обіді композитор подав гостеві пару старих чобіт:
— Полагодьте їх, будь ласка!
Гість навіть образився'
— Та що ви, пане Шопен, хіба так можна!
Але Шопен відказав з посмішкою:
— Та полагодьте їх хоча б для того, щоб ми побачили, як ие, робиться!
("Перець", Київ).
ЛОГІКА
Дружина: Ти гадаєш, що це лисяче хутро, яке ти мені подарував шість років тому, я маю носити до кінця життя?
Чоловік: Нічого не вдієш, люба, адже носить його до кінця життя лисицяі
МІЖ ДІТЬМИ
— Чому гостей проводжають аж до дверей або до хвіртки?
— Мабуть, щоб упевнитись, чи вони, бува, не повернуться знову.
ЗАЯЧА КРИТИКА Байка
Заєць Левові посмів при усіх сказати, що підлеглих все ж годиться на Ви називати.
Посміхнувшись, мови в
Лев:
— Дякую, Зайчисько... Та щоб Вашої ноги не було-і близько!
Заєць, вчувши ту
**гіодяку", враз помер із переляку.
* * *
Вам вухатого не жаль? Жаль? Ото й уся мораль,
Володимир КЛЄНЦ.
СМІХ, ТА НЕ ДЛЯ ВСІХ
Полковник р о з п о в і в анекдот, від якого всі при-сутн [зайшлися гучним реготом. Лиш е один се ржа нт залишився байдужим.
— Ви не зрозуміли? ~ глузливо запитав полковник.
— Зрозумів, і дуже добре. ' Але ж сьогодні ввечері я демобілізуюсь.
хто ж ЗАРОБІТЧАНИН?
Якось піп у церкві читав проповідь:
— Не грішіть, люди, не гоніться за заробітком і не працюйте в неділю та в свята.
А один чоловік і каже:
— Файно, отче, мовите. Але чого ж ви саме в неділю та в свята найбільше заробляєте?
НЕХАЙ ОБМІНЯЮТЬСЯ
Капітан звертається до старшини:
— Послухайте, старшина! Завтра чекаємо огляду. Прослідкуйте, щоб усГ солдати змінили білизну.
-— Це неможливо, капітане. Вони не мають бі--лизни для заміни.
— Ну то й що? Нехай обміняються поміж собою.
ПОЯСНИВ
— Невдячний, чому ти не писав мені нічого?
— Вибач, але я боявся образити наше кохання. Те, що вкладалося на папір, було блідою тінню того, що почувало серце.
« * «
Не вірте жіночій самокритиці. Здебільшого це робиться з метою дати чоловікам нагоду... галантно заперечувати.
* * *
— Не все те золото, що блищить, — сказала маленька жіночка, припудрюючи носика.'
МОЛОДІСТЬ ЖІНОК
Норвезьку письменницю Якобіну Коллет (1813—
("Перець*», Київ).
1895) запитали, до якого - віку можна вважати жінку молодою.
— Жінка, завжди молода, — відповіла та. — Спочатку вона дуже молода , по т і м в о н а молода, п о -тім вона все ще молода, далі вона не зовсім молода і, нарешті, вона зовсім не молода.