і'
Сторінка 4
"'ЖИТТЯ ї СЛОВО
Понеділок, 16 вересня 1974 р^
житма чш? слово В інтересах всіх народів
УКРАШСЬНИЯ ТИЖНЕВИК
ПРЕ апсІ \Л/ОІ10
РиЬІізНегі еуегу Мопгіау Ьу ІНе К0В2АВ РУВиЗНтС СОМРАМУ иМІТЕО 1164 Оипсіаз 81. \Л^Є8І. ТогоШо 145, Опі. ТеІ.: 534-8635
^1РЕ апсі МУОЯО — 1164 Оипааз 81. Тогопіо 145, ОпЬ 8есопгі сіазз таіі гедізігаїіоп питЬег 0284.
ДО ПІДСУМКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ ООН З МОРСЬКОГО ПРАВД
Передплата в Канаді: на рік $7.50; на Україну $10.00 на рік;
в^ШД- $9.00 на рік.
РЕДАКЦІЯ ЗА ОГОЛОШЕННЯ НЕ ВІДПОВІДАЄ ^
5,205,060 "загублених днів"
У зв'язку з Днем праці (ЬаЬог Вау) провідник Канадського Робітничого Конгресу і міністр праці федерального уряду звернулися до трудящих Канади з своїми традиційними адресами, в яких зробили заяви; які не можуть не турбувати в першу чергу робітничий клас країни, всіх трудящих, взагалі широкі кола канадського народу.
Президент Канадського Робітничого Конгресу ДжовМорріс сказав, що канадська економіка знайшлася "в алармуючому стані".
М і н і стр п р а ц і фе д е ра л ь ного у р я д у Д ж а н М о н р о заявив/ що країна охоплена серією масових страйків, які спаралізували міський транспорт у Монтреалі і То^ ронто, рух вантажних кораблів на Великих озерах і Сейнт-Лоренському каналі; Він ''апелював" до підпри" смців і трудящих, щоб вони знайшли альтернативу до конфронтації, бо "шкідливий конфлікт душить економіку і суспільство".
Департамент праці при канадському уряді заявив, що за цілий 1973 рік, в результаті страйків, було "загублено 2,040,110 робочих днів", а за півроку 1974 року — 5/205,060.' Ян бачимо, число загублених робочих днів в 1974 році може досягти понад 10,000,000, тобто у п'ять разів більше, ніж минулого року.
Що означають ці цифри? Вони говорять, що в результаті швидкого росту інфляції робітники не можуть вижити з своїх заробітків і тому приневолені вдаватися до єдиного свого порятунку, до страйку, якшо підприємці відмов ляйоться задоволти їхні справедливі домагання.
Чи домагання робітників слушні? Вони абсолютно виправдані, бо навіть домагання 40% чи 50% підвишки заробітної плати (які декому можуть здаватися занадто великі) не йдуть разом з ростом інфляції, яка нестримно збільшується.
Про це, що інфляція швидко збільшується, не мусить нам говорити урядова статистика, бо ми щодня переконуємося, коли йдемо до продуктових крамниць за харчовими покупками. Інколи ви не хочете вірити власним очам, коли піднімете якусь одну річ і побачите на ній етикетку з ціною: те, що ви, наприклад, купували минулого тижня за $1.00, то цього тижня вже платите $1.25 або й більше. І так без кінця і міри!
І що ж робить уряд для стримання і поборення інфляції? Замість радикальних заходів для оздоровлення національної економіки, різні урядові "експерти" запевняють, що такий стан не буде тривати вічно, бо через рік-два економіка встабілізується.
Від таких "прогноз", розуміється, людям не стане легше, бо вони й далі мусять щадити, щоб сяк-так звог-дити/йінці з кінцями на своїй заробітній ^їлаті, яка пссті^йно втрачає свою реальну силу.
Розуміється, своїми заходами уряд не може повністю ліквідувати інфляції, бо вона є результатом капіталістичної економіки — приватновласницького способу виробництва. Він, однак, через певні рішучі заходи може перекинути важкі наслідки інфляції, що даються взнаки широким колам народу, на плечі монополій, яких зиски не зменшуються, а навпаки постійно збільшуються.
І тоді в Канаді напевно буде менше "загублених робочих днів". _
У ст0л1щі Венесуели Каракасі закінчилася сесія Третьої Конференції Організації Об'єднаних Націй . з морського права. У її роботі брали участь 138 держав п'яти континентів і численні спостерігачі від різних міжнародних організацій.
Учасники дискусії обмінялися думками щодо таких проблем,, як свобода судноплавства, право проходження суден через протоки, визначення межі територіальних вод, охорона морів та' океанів від забруднення, проведення наукових досліджень у світовому океані, визначення рибальства і прибережних економічних зон, режиму морського дна і багато інших.
Лише поперелні пропозиції щодо цих проблем, внесені до організації Об'єднаних Націй, зайняли шість об'емистих томів. Сесія в Каракасі зробила лише перші кроки до розроблення міжнародної конвенції шодо всіх цих питань. Була проведена ґрунтовна, дискусія. Учасники поголитися продовжити процес 2У.~У.?.И0\ ди-
ЗБІЛЬШИЛАГЬ ЦІНА НА ГАЗЕТИ
Газета "Нью ° Йорк Тайме" повідомила, що відтепер ціна одного Ті ек-3емпляра буде виносити у звичайний день тижня — 20 центів. Збільшення на 5 центів. Ціна неділіишьо-го видання у місті далі буде становити 60 центів. 50 миль поза містом ціна неділішнього видання збі-льпиіться з 90 центів до $1.00.
Газета ''Оттава Джор-нал" повідомила, що її су-ботнішнє видання буде коштувати 35 замість 25 центів. Також збільшилась ціна і на іншу оттавську газету (в суботу) — "Оттава Ситиз^н" з 25 до 35 центів. \
ДОБРЕ СКАЗАНО
. Знайти вчорашній день можна лише в перекидному календарі.
Щоб закидати когось грязюкою, треба самому забруднити руки.
пломатичної роботи і з цією метою скликати наступну , сесію конференції у березні 1975 року в Женеві. , — . Велику увагу сесія приділила проблемі ширини те р и то р і а льних вод, то бто цієї морської смуги, на яку повністю поширюється суверенітет прибережної держави, і яка є складовою частиною її території. Нині, як максимум, 100 держав планети приймають ширину у 12 миль. Значить такий ліміт відповідає інтересам переважної більшості прибережних держав. Закріплення його у міжнародній конвенції, таким чином, всього лише відбило б визнання існуючої практики.
Однак поряд з тим ряд держав в односторонньому порядку розширив свої територіальні води до 200 миль. Як би по такому шляху-^пішла решта країн, то виявилося б, що понад 40% світового океану перекрито територіальними водами. Деякі держави в тому випадку стали б власниками величезних морських • просторів, які нині є відкритим морем і використовується всіма країна, ми. А це значить, що така практика завдала б значної шкоди і міжнародному судноплавству, і міжнарод-ній торгівлі, і всім видам комунікації на морі.
На сесії виявились певні зближені позиції держав у цьому важливому питанню. Якнайтісніше з питанням про ширину територіальних вод зв'язана проб-лема свободи проходження суден через протоки. Якщо поширити на них дванадцятимилеву межу ширини теритрріальни?{ вод, то, зокрема, такі важливі протоки, як Гібраль-тарська, Малагська, Сінга-пурська та інші, будуть перекриті територіальними водами прибережних держав. Ось чому в інтересах міжнародного судноплавства Радянський Союз виступає за збере-ження принципу вільного проходження суден і про льоту літаків усіх країн у протоках, які з'єднують частини відкритого моря і називаються у світовій практиці міжнародними.
Цей принцип, поряд з принципом судноплавства
у відкритому морі хоч І не є новим, ловинен бути закріплений і увійти, як одна _з--головних норм у розроблений кодекс морського права.
На конференції з морського права країни, що розвиваються, . порушили питання про створення економічних зон прибережних держав. Радянський Союз поставився з зрозумінням і вважає, що це питання повинно бути розв'язане позитивно в єди йому комплексі з іншими проблемами морського права.
. Переважна більшість у-часників конференції розуміє складність цих проблем, які обговорювались на'конференції. Вони під-. ходять до розв'язання проблем конструктивно. Це, однак, не означає, що між .учасниками немає серйозних розбіжностей. Так, деякі делегації зайняли досить екстремістську лінію в , питанні про режим морського дна, висунувши ідею міжнародного органу з питань морського дна, який регулював би всю діяльність у світовому океані в рол! наддержавного механізму;
У Каракасі, як і на по-передніх підготовчих етапах, пекінська дипломатія праг"ула використати і складність проблем, і від-міннігтт. інтересів держав, учасниць для розпалюван-н я в о рожнеч і між на род а-ми, ^-тя підриву роботи цієї міжнародної зустрічі. Маоїсти показали ще раз в Каракасі, що в міжна-родних відносинах їх вла. штовуе хяос, а не встановлення правопорядку. Вони намагалися вбиратися в тогу захисників інтересів третього світу і нав'язати країнам, що розвиваються, антирадянщину.
Радянський Союз бере участь в Конференції з морського права з почуттям високої відповідальності за майбутнє всб-ого людства. Він підходить до розв'язання політичних ї правових проблем світового океану з позиції загальної політики радянської держави, спрямовано? на зміцнегчя миру і міжнародної безпеки, на спри. яння прогресові і підви-щення добробуту народуі
Київський Радіоцентр.
