Український художньо-спортивний ансамбль Балет на льоду постійно пе-ребуває у Києві. Тут він має свою велику базу. Ре-петиції і вистави проходять у Палаці спорту. Півроку балет перебуває у Києві (тут він тренується 5 ставить вистави), півро-ку гастролює: відвідує різні радянські республіки і міста — Ленінград, Мінськ, Ростов, Ярославль. Він також виїжджає і за межі Радянського Союзу — до Польщі, Фінляндії, Феде« ративної Республіки Німеччини, Югославії, Мек-сіки. Тепер ми виїхали на двомісячні гастролі до Сполучених Штатів Амр. рики і Канади. На жаль, виступаємо лише в одному канадському місті — у Торонто.
Як сприймає ваші вистави заокеанський глядач?
Наша прем'єра у Нью йорку, говорить Марія Мариняко, пройти під великі овації. Весь зал піднявся і довго аплодував артистам. Було дуже ппиемо. І так всі вистави проходили у тому місті.
ДЗ'же тепло приймають глядачі наших артистів І в Торонто.
Щодо виступів ансамблю у радянських республі ках, то вони.завжди проходять успішно, глядач! ними дуже захоплені. Оцінюючи мистецьке виконання ансамблю, багато урядів союзних радянських республік нагородили йото почесними грамотами. Український радянський у-ряд теж нагородив ансамбль.
Чи є подібні ансамблі Б інших республіках?
Подібні ансамблі є в Москві і Ленінграді, однак вони в дечому відрізняються від нашого тим, що Ми приділяємо велику увагу спорту, спортивній тех-і^іці, а вони цікавляться більше їзев'ю. Правда, вони також вже роблять спроби ставити одноактні балети, як Ми це вже дав-но робимо. Наш ансамбль тим унікальний, що вТн виконує національні танці на льоду, чого ніхто інший не робить до сього-лняшнього дня, ні в Ра-ІДянському Союзі, ні в
Судь-якій іншій країні світу.
Треба сказати, завважує Всеволод Дмитрук, що в
цьому ансамблі, завдяки Роберта Клявіна, є тенден Ція до великого балету. Тут поставлено кілька сцен, які йдуть на рівні ве-ликого балету, що навіть завважила торонтонська газета «Тлоб _енд Мейл" Вона, наприклад, писала, що сьотод"ні не можна створити собі уяви про сучасний світовий балет, не побачивши Українського балету на'льоду.
Як вам подобається Торонто?
Ми поки що мало бачи-Ли Торонто, бо лише два дні тут. Однак хочемо сказати, що місто чимсь нам нагадує нашу Україну, бо багато тут зелені. Приємно і те, що тут інколи чути українську мову, бо на вистави приходять наші земляки. Українці також після вистави приходять за сцену і міцно нас вітають потисками рук і обіймами.
Торонтонські глядачі, різних національностей, дуже тепло нас приймають. У нас, розуміється, є бажання ще колись загостити до Канади і в ряді місцевостей влашту в а т и виставиу щоб познайоми-ти широкі кола канадців з нашим, українським мистецтвом. Будемо сподівати-. ся, що між СРСР і Канадою будуть і далі ррзви-р а ти с я теп л і д р у ж н і в ід посини, що між обома країнами тоиватиме' регулярний обмін мистецькими колективами..
Куди мандруєте після закінчення вистав у Торонто?
Марія Мариняко сказала, що з Торонто ансамбль повертається до Сполучених Штатів Америки/ д е б у д е ви ступ а ти в таких містах: Бостоні, Вашингтоні, Трой. Філадельфії, Сінсінаті, Балтиморі.
Далі вона говорила: Дозвольте нам на закінчення р 03 мови висло вити редакції "Життя і Слово'* щиру подяку ва запрошення на цю товариську розмову.
Користаємо з нагоди і передаємо всім українським глядачам, які бачили наші вистави в Торонто, як і тим, що не мали нагоди їх бачити, наші найщи-ріші вітання.
Ми бажаємо, щоб укпя-їнська громадськість цієї країни активно сприяла
Україна в Загребі
12 вересня у югославському місті Загребі відкрився традиційний Міжнародний ярмарок. Нд ньому у павільйоні СРСР —окремим великим розділом представлено Радянську Україн/і Кореспондент -Молоді України" попросив керівника цього розділу, директора ВДНГ УРСР В. Ф. Славгородського, розповісти, як на міжнародному форумі представлена наша республіка.
— Експозиція розділу Української РСР розмістилася на площі дві тисячі квадратних метрів. Більш як^ 2 тисячі експонатів» доставлених з різних куточків республіки, яскраво відобтг а ж а ю т ь досягнення орденоносної України в економічному, соціально-політичному і культурному розвитку,
внесок українського на роду у втілення в життя історичних рішень XXIV з'їзду КПРС.
Цікавим є підрозділ науки. Експонати, представ-
ле.ні тут, ознайомлять, від-' відув а ч і в з; до ся г н е н н я м и в галузі металофізики, електрозварювання, по-сошкової металургії і металокераміки, обчислювальної техн іки, а втом ати за -ції доменного виробництва, безперервног® виробництва сталі, застосування нової в і бр ааі й ної техн іки.
Велике місце відведено розвитку промисловості нашої республіки. Серед експонатів представлені к р а щі з р а зки н а й н о в і ш их машин, механізмів і матеріалів, багато з яких відзначені дипломами і медалями на міжнародних і вітчизняних виставках.
Зокрема, відвідувачі дізнаються, якого широкого розмаху набуло виробництво металообробних верстатів з числовим програмовим керуванням, випуск яких у дев'ятій п'ятирічці зросте більш як у п'ять
разів. Широко представлені зразки продукіії українських машинобудівників. Ці к а в ©, з о к р е м а, б у де ознайомитиня з унівенсаль ним фрезерним верстатом з числовим програмним керуванням моделі 6А76ПФ2 та ін. Тут же демонструватимуться нові обчислювальні машини, потужний рентгенівський мікроскоп, аналізатори імпульсів, а-паратура для геофізичних досліджень.-
Серед експонатів під-приємств чорної металур-гії — діючий макет потужного стана *'220" для виробництва заготовок для вагонних осей, макет потужного трубоелектрозва рювального, цеху, нещодавно введеного на Харци-зькому трубному заводі, різноманітні вироби чорної і кольорової металур-
ГІ].
Інші експонати та матеріали розповідатимуть про застосування на шахтах і ка р'єрах республіки комп-лексної механізації, авторі а ти з а ц і ї і тел екер у в а н н я, як здійснюється перехід до видобування вугілля без постійної присутності людей в очисному вибої.
у експозиції широко розкриваються величезні масштаби будівництва в республіці. Досить сказати, що за три роки дев'ятої п'ятирічки введено до. ладу близько 200 великих промислових підприємств, серед них потужні гідро-
електростанції, заводи, шахти, виробничі комплекси тощо. Київські, донецькі, харківські та дніпропетровські — будівельники демонструватимуть' макети нових житлових масивів. У цьому ж розділі представлені прогресивні види будівельних матеріа-л і в — ш л а косита л, б а за л ь-тове супертонке волокно та пл йти, виготовлєн і н а Україні.
У окремому підрозділі д е м о н стру в ати м ут ьс я макети сучасних літаків, пароплавів, тепловозів, виготовлених на Україні.
Спеціальний розділ при-свячено^ сільському господарству. Нині на Україні понад 8 тисяч колгоспів і 1600 радгоспів. Це — великі соціалістичні підприємства, оснащені сучасною технікою. В експозиції показано, що дальший розвиток сільського господарства йде, як і в попередні' роки, шляхом інтенсифікації, комплексної механізації, хімізації, широкої меліорації земель. Серед експона тів — нові сорти зернових культур і цукрових буряків, виведені українськими селекціонерами. На відкритих майданчиках демонструється потужна сільськогосподарська техніка, що працює на ланах республіки. Тут же харківський богатир Т-150.
Все в ім'я людини, для блага людини — цей програмний лозунг Комуністичної партії знайде яскраве відображення в нашій експозиції. У ній д®-кл адно розновідатиметьс я про послідовне втілення з життя програми дальшого
ІДокїнчення на 14 ст.)
дружнім зв'язкам між Канадою і Радянським Союзом, в тому і Україною, яка дорога^ канадським українцям, б6 ж вони сами в ній\народіГлися7або на--родилисїГтам їхні батьки Чи діди.
Ми сподіваємося, що виступи нашого Українсь-кого художньо-спортив-ного ансамблю Балет на льоду теж сприятимуть зміцненню дружби між Канадою і Радянським Союзом.
У п*ятницю, 13 вересня, майже всі члени Українського художньо-спортивного ансамблю Балет на льоду відвідали Шевченківський заповідник у Палермо. Вони поклали вінок у підніжжі пам'ятника Тараса Шевченка, оглянули Меморіальний Шевченківський музей, вписали свої прізвища в книгу відвідувачів.
У Павільйоні Української оселі в Палермо для гостей був даний український традиційний обід з борщем і варениками, за якими вони вже заскучали, бо вже декілька тижнів тому виїхали з України.
З вітальними промовами перед гістьми виступили голова і секретар Крайового Виконавчого Комітету Товариства Об'єднаних Українських Канадців Петро Прокопчак і Василь Ґарасим.
З відповіддю-подякою виступила від ансамблю Марія Мариняко.