Понеділок, 12 вересня 1988 р.
«ЖИТТЯ І СЛОВО»
СТОРІНКА 7
СВІТЛІЙ ПАМ'ЯТІ НАШОГО
До редакції "Життя і с лов а'' наді й ш л о су мне повідомлення з Чернівців. Там 31 липня ц. р. на 99-ому . Р'оці життя помер Денис Адамовим М-ойсюк- - - один Зч основоположників українських прогресивних організацій в Канаді, який в 1965 році виїхав на рідну Буковину на . пості й не п р о ж и в а н н я: В і н. жив в Чернівцях, підтр.иму-вав листуванням зв'язок з Канадою, передплачував; "Життя і слово".
Редакцію про кончину Дениса * Мойсюка повідомили його рідні в Чернівцях — Ігор і Євгенія. Романів. Вони п и ш у т ь , щ о п о X о р о н відбувся 2 серпня на новому цвинтарі в Чернівцях. Прибули рідні і знайомі. В ресторані "Буковина", де, Денис А д а м о в и ч бував часто, відбувся поминковий о б і д д л я р і д н и X і з н а й ом и х. Від товариства "Україна" в Чернівцях були присутні члени. Один з них, Євген Карпюк, виголосив промову на цвинтарі. Тіло по.,хоро-нено в. 1 -му секторі при вході на цвинтар, так, як покійний Денис Адамович не заслужив, перебуваючи 60 років в к о. м V' н і ст и ч н і й п а р т і ї.
Нехай земля на рідній -буковинській землі буде
ЙО.МУ ПУХОМ.
Денис Адамович Мойсюк народився 28 лютого 1890 року в селі. Дубівці К іцма нсько го району, Чернівецька область, в сім'ї бідних селян. Було це за часів, коли Буковина знаходилася під пануванням Австо-Угорської імперії.:
Д(Гнйс'~ходив~до" сільської школи шість раків, а потім до школи в Чернівцях. Я хотів далі вчитися, написав він у спогадах про своє життя, але не міг, бо в одному місяці померла моя мама, старший брат Микола і - маленька сестричка. Створилися тяжкі умови. Наше господарство було продане за борги.^
Двоюрідний брат Дениса в Канаді написав йому, щоб приїхав до Канади, заробив трохи грошей і тоді міг би повернутися до рідних на Буковині і закінчити своє навчання.
. Денис Мойсюк виїхав до Канади 17-річним юнаком в місяці березні 1907 року. Він прибув до Галіфаксу, а звідти поїздом подався до двоюрідного брата в Ред Дір, в провінції Алберта. Тут йому вдалося дістати працю на залізниці. Плата була 15 це н ті в н а тод и н у, а ро б о ч и й день тривав 10 годин. За чотири місяці, як говорить у своїх спогадах, заробив
усього 95 доларів. На роботі робітники не мали ніякої професійної організації, яка б заступала їхні інтереси;
З Ред Дір Денис Мойсюк поїхав до Вегревилл, працював тут деякий час при будові готелю і: в. госпіталі. Вечорами вчащав до школи навчання англійської мови. Навесні 1909 р. він виїхав до праці у вугільній шахті в Кенмор, Алта.. Брав участь в ; страйковій боротьбі шахтарів за кращу плату і кращі умови праці.
Страйк у вугільних шахтах в Кенмор закінчився і Денис повернувся до праці в шахті. Тут був гарний гурток у к раї неь к и X роб і тни к і в, написав він у своїх спогадах, і м и п о ч а л и : п р о в оди т и культурно-освітню працю. П о ш и р ю в а л и робітничу газету "Робочий народ", в л а ш то ву.в а л и роб і т н и ч і віча. Зорганізовано тут відділ шахтарської профспілки. Дениса Мойсюка обрано до екзекутиви відділу. Н. Ткачук був о б р а н и й с е к р е тар е м. З а проводом Н. Ткачука і Де н иса М о й сю ка в Ке н м о р з о р га н і з о в а н о: в і дд і л У к р а ї н -ської соціал-демократичної п а р т і ї, це н т р я к ої з н а X о д и в с я у Вінніпегу.
Працював Денис.в Кенмор до 1913 р. Після того виїхав до Вегревилл, де вчащав на два 6 - м і с я ч н і ; к у р с и в англійській школі. Учителював три місяці у фармерській мі с це в о с ті ' Ш и п и н ці; в Північній Алберті. Тут н а в ч а в д і т е й у к р а ї н с ь к о ї мови, співу і музики. .
З , Вегревилл Д е гги с М о й с ю к п ер е їх а в до місцево'еті Ферні, Британська Колу мб і я, де дістав працю в банку. Працював в банку поверх п'ять років; У Ферні Денис влився в робітничий рух, став членом відділу Української соціал-демократичної партії. Поза свою щоденну працю проводив у відділі навчанням грамоти і навчанням англійської мови та був диригентом хору і
режисером у ставленні представлень.
В Колмен, Алта., було з о р г а н із р ва н о з а хід н и й комітет УСДП і Денис Мойсюк був обраний йото
_ головою. Весною 1918 року він виїхав з Ферні до Вінніпегу. Він був покликаний до праці в "Робочому народі'-. Працював адміні-с"т р а тор ом . га з е т и д о Гї
: закриття реакційними . .властями у вересьіі 1918 р. :
В 1919 р. Денис Мойсюк виїхав до праці в банку в місцевості Пеффорд, Саск., де проживало багато українських людей. Тут він перебував три роки^ тут одружився з Анною Янішев-^ ською, любителькою україн-' сь кого м истецтва. Обоє брали активну участь в культурно-мистецькій діяльності в цій місцевості в Саскечевані.
' З Геффорд Мойсюки на п о ч а т к у 19 2 0 -х р о к і в переїхали до Вінніпегу, тут брали участь в організаційній і культурно-мистецькій діяльності в Українському робітничому ломі. Денис через деякий час працював наборщиком в друкарні в наборі "Українських робіт-ничиX вістей''. Був учаснико.м 6 - м і с я ч н о г о . Вито го ос в і т -нього курсу ^ТУРФДім у Вінніпегу.
В результаті захворювання після курсу він виїхав до Беверлей, коло Едмонтону, працював тут у вугільній шахті. Брав тут участь в діяльності ТУРФДім і РЗТ
На запрошення Централь-ного Виконавчого Комітету ТУРФДім Денис Мойсюк повернувся до Вінніпегу, працював кореспонденцій- : ним секретарем ЦВК. На доручення ЦВК ТУРФДім він відкрив і вів Робітничу книгарню і Інформаційне бюро у Вінніпегу.
В 1931 році Денис Мойсюк б у в в с к л а л і п е р ш ої у краї н ської р о-б-і т н и ч о-ф а р м е р с ь к о ї д е л е г а ц і ї . д о : Радянського С оюзу, яку очолював один з керівників українських .прогресивних організацій Іван Навізівсь-кий.
З вибухом Другої світової війни канадські власті в 1940 р. закрили ТУ РФДім з рядом інших робітничи.х орган.іза-цій, арештували і запрото- . р и л и д о . к он це н т ра цій н и х та борів а н т и фа ш и сті в , активістів прогресивного руху. Денис Мойсюк був одним з арештованих, перебував в концтаборі два роки.
Із звільненням з табору він повернувся до Вінніпегу, продовжував свою діяльність на організаційному
Через 140 років з початку експедиції для дослідження . та опису Аральського моря, художником у Яку був за р а X о в а_н и й. р я д о в и й лінійного батальону оренбурзького окремого корпусу Тарас Шевченко, з київського а е р о д р о му м о тут ні й ''Руслан" підняв у небо крейсерську яхту. На ній. шляхом К обзаря пройде а рал о м худ ож н ь о-с п орти в на експедиція московського Т о в а р и с т ва ш а ну вал ь н и к і в у к р аї н с ь ко ї куль ту р и "Славутич".
Напередодні експедиції к о ре сп о н де н т . Р А Т А У зустрівся у Києві з головою т о в а р и с т в а '' С л а в у т и ч ' ■ письменником Олександром Іванченком.
"Мета нашої експедиції не лише повторити на яхті "Єлавутич" весь шлях шхуни К о не тан тин", на якій пройшов аралом Великий Кобзар, роблячи замальовки берегової смуги моря та її краєвидів, — сказав Олександр Іванченко. — Це своєрідна розвідка і підготовка на плато устюрт: на високому морському березі, місця, де в наступному році до [75-річчя від дня народження Тараса Шевченка буде встановлено пам'ятник великому синові України. Над скульптурним портретом Кобзаря працюють українські художники, постамент виготовлять казахські побратими. Поряд з па м'ят н и к о м мріємо розбити в :степу парк,
полі, зокрема на культурно-мистецькому полі. Через сім років він п р а цю в а в б у х га л-тером в Народній коопера-тиві. Потім очолював відділення. Української книги і бюро подорожувань Глоб Туре у Вінніпегу. У своїй діяльності він керувався і д е я \щ н а у к о в о г о с о ц і а л і з м у,'
» ■ ■ ■
був членом Комуністичної партії.
У вересні 1965 року Денис Мойсюк . виї.хав на свою рідну Буковину - - на постійне проживання: Він в л а ш т у в а в с я в Ч е рн і в ц я х .3 Чернівців він три рази.. пр-пїжлжа_в на відвідини до . Канали.
Денис Моіісюк за 59 років свого прож-ивання і діяльності в : К а на ді зробив важливий ьклад в заснуванні. і д і я л ь н о с т і у к р а ї н с ь к и х п ро греси в н и X органі за ці й і преси. Він був одним "з п і о н ер і в у к р а ї н с ь к о г о прогресивного руху в цій країні. Ми від значу ємо і високо цінимо його вклад. Ми вшановуємо його світлу
нам ЯТЬ!
М. Гринчишин.
саджанці для якого запропонували нам співробітники московського та київського ботанічних -садів. Везуть наші посланці і "Кобзарі"; які будуть вручатися учасникам зустрічей, літературних ве-ч о р і в. гі р й с в я ч єни X тв о р ч ості славного сина України.
Е ксп едиція ''Арал ", продовжує Олександр Іванченко, одна з перших великих акцій створеного недавно в Москві товариства, яке вже об'єднало близько 250 тисяч українців, які тут мешкають. "Славутич" має стати центром не лише їхнього спілкування, а й усіх, хто любить самобутнє мистецтво України, цікавиться її історією, наукою, культурою, традиціями.
—- Вже перші кроки товариства "Славутич", підкреслив письменник, показали, "що наші заходи зустрічають живий відгук у. москвичів. Свідчення цьому — великий Шевченківський вечір у ЛІ ос к о в с ьк о м у
■ університеті, багатолюдні ;і е к ц і ї п е р ш о ї ; ш к о л и
. культури української мови, що відкрилась прй одній з міських бібліотек та інше.
З наступного року, н а пр иклад, , в ід к риють ся літні дитячі садки та п і о нерськ і табори, які стануть своєрідними українськими осередками. Будуть також недільні школи для бажаючих вивчати українську мову. Цікаві плани і нашої музично-драматичної студії, яка згодом має перерости >' м>'зично-драматичний театр. Створюємо дитячу школу гри на народних музичних інстру-м ентаX. В і д кри ються у Москві па в іл ь й о н и - кіос к и для української періодики,' кн и г. су вен ірі в, в и р об і в декоративно - прикладного мистецтва.
Наше товариство братиме найактивнішу участь у ст в о р єн н і на території київського району столиці культурно-торговельного
центру України, магазину "Українська книга" в історичйому центрі. Москви. -Тут же розміститься і к о о р д и н а ц і й н и й ц є н т р "Славутича", зал для роботи гуртків, літературної студії.
Підтримку громадськості зустріла і наша ідея створити
.музей українсько-російських зв'язків, дружби двох наших братніх народів. Вже зараз ми працюємо у тісному конта кті з активістами товариства шанувальників д а в ,н ь о р ус ь к о ї культур и "Слово о полку Ігоревім".
Євген ПАРІЙСЬКИЙ.