Сторінка В
"ЖШТЯ І СЛОВО"
.4
Республіка Ісландіяфоз-. ташована ~^на острові ^тіеї ж назви_в-північніу^чаети-ні Атл'актйчного -океану, • біля Полярног© кола. Територія країни разом з прибережними островами становить 103,106 квадратних кілометрів.
Населення — 210,000 чоловік (на рРУ'^^"'* 1972 року). 99. процентів №асе-л^ння ісландці; е також датчани- норвежці, її іти иі та інші. Державна мова -г- ісландська. Релігія —-лютеранська.
Ісландія почала заселятись наприкінці IX стФліт-тя норвезькими вікінгами, уякі створили на острові незалежну республіку, шо' проіснувала до ХНІ століття. Потім країна входила до складу спочатку норвезького, а зг®дом датськго королівства. Ніе-ля/першої світової війки
Ісландія перебувала в особистій унії з Данією;
В 1944 році Ісландія розірвала уніго і прогол ©сила незлежініст^; ^ В 1949
році встуї^^:-До' НАТО,' хоч із краї-' На не маєіар^ ;
Стодйіія ---^^
вік; В місті живе__84
тисячі чоловік. Що становить близько 40 процентів населення країни. Рейк'я^ БІК —-.головний порт республіки; він щороку приймає до 3,000 суден.
Аероп©рт столиці Ісландії є вузлом ряду внутрішніх і міжнародних ліній. Інші міста: Коупаво-гур (місто-супутник столиці, 11,000 жителів), Аку-рейрі (10,700), Хабнар-фьордур (9,700), Кебла-«ік (5,700), Вестманна-ейяр (5,200).
Ісландія — буржуазна
республіка; Діє конститу-4ІЯ від 17 червня 1944 року, за якою глава держави — ярезидент (з ^1 серпня 1972 року — Крістїан Ельд'яурн), що обирається населенням ШЛЯХОМ прямих виборів строком на 4- роки. Законодавча влада належить спільно аль-тгнру, (парламент^ л прези-
дентуг;Альтінг складаєть^ -ся з двох палат, верхньої і: нижньої, Л обирається населенням строком на 4 роки. Кожна палата і аль-тІнг^обирають свог® голо-;ву.' Ви^^^^^ влада здій-снюіеться парламентом, я-
кий призначає уряд. Основні політичні партії
і профспілкові об'єднай--~^ня: Нарі)Днйй союз, ство^ рений 1—З листопада-і9б8 року на базі виборчого блоку, Що існував з 1956 р. і об*€Днував Єдину СО-. ціалістичну партію Іслан-' дії. Партію захисту надії,
яка виступала проти присутності в країні американських військ, і лівих со-ціал-демократів. Голова
— РагйарАриадьдс; Організація вільномислячих - і лівих -^ОВЛ, створена.в
1969 році. .Дідер,^ ~ Маг-нусОлафссен;,Партія незалежності (консерватив-, на) :-^ПН, заснована в
1929 ;рош, виражає інте- ' _реси головним чином промислові і торговельної буржуазії. Лідер — Гейр Халгрімссон; Прогресивн'а -
партія (фермерська) — ПП, заснована в 1961 р®-
- ці, виражає інтереси частини фермерів і городян. Голова Олафуріоганнес-сон; Об'єднання ісландських профспілок, створене 1916 р.,об*єднує 139 профспілок, шо налічують близько 4\ Тисячі членів.
" -Ісландія ііїдуїтріаль-но-аграрна країна. Основна галузь еконеміки -т- рибальство і рибопереробка. В Ісландії вилорлюється . риби на душу населення " (6 тонн на рік) більше, ніж ; в будь-якій країні світу. Риба і рибопродукти ста- і новлять близько 74 процентів всього експорту країни. Є такЬж невеликі підприємства суднебудів-ної, хімічної, машинобу-
дівної, текстильної, харчової промисловості, алюмінієвий .завод.
Сільське господарство країни має тваринницький напрям, розвинуте парникове овочівництво.
Велике значення для Ісландії має торгівля'з Радянським Союзом. Майже всі необхідні країні нафтопродукти поставляє СРСР. З Радянського Союзу Іі;-ландія ©держує також машини і устаткування^, лісоматеріали, прокат чорних металів.
На—внутріданьр-політич-
не життя^Дсландіт серйоз-_
- ьо впливають зовнішні факториг^ Використовуючи членство країни в НАТО, Сполучені -Літати в 1951 році нав^язали урядев] у
тоду, за якою одержали в своє розпорядження базу
г Кеблавіку, де знаходиться близько трьох з поло- : Еиною тисяч американсь-
Зникло селЕящ®
Коли чоловіки в одному районі в Перу, повернувшись з польових робіт,ліі».
дійшли до т®го^ місця; де вранці стояло їхнє'сели--..ще, -вони не повірили своїм очам: перед ними було велике болот®.^.
вранці більшість дорос-слих жителів селилда Сан-Матео, розташованого в
провінції Тайякаха в департаменті Уанкавеліка
пішла на поле. В сеяиші лишилися жінки і малі^і-ти: ІДо- сталося^ потім, ііа-завжди залишиться, в пам'яті На. смерть переляка-, ^яйх людей, як кошмарний сон. Раптом земля почала ''рухатися". Огорнені жахом люди кинулися з селища, шукаючи притулку на схилах навколишніх гір. На їх ©чах земля розиерз-
нулася і поглинула житла, худобу, посіви. Скоре на площі в 20 гектарів розіс^ далося болот® без якихось " ознак життя.
Старожили твердять, що
приблизно сто років тому в цих краях трапився аналогічний випадок — земля "поглинула" ціле селище. .
8&|6сйпед . ^ обганяє автомобіль
Велосипед 'завойовує все більшу популярність в США. Американець, пише газета "Крисчіан сайєнс монітор'*, прагне скочити в сідло і умчатись від енергетичної кризи, високих цін на бензин і забруднення повітря.
В останні два роки в США вироблялося більше велосипедів, ніж автомо* білів. За 1974 рік буде випущено 15 мільйонів велосипедів, і, як чекають, ДО кінця року^на американських шляхах курсува- у тиме^приблизно 100 мільйонів веломаїііин.
На жаль, із зростанням популярності велосипедів" зростає й кількість нещасних випадків серед велосипедистів. ,
ких солдатів і ©фіперів; Уряд О. Йеганнессоиа неодноразово заявляв про свій намір ^ переглянути V або скасувати ^году з ІЗШа про оборону і деби- г тися виведення "американ- _ ських військ з країни протягом строку дії нинііиньо-го складу парламенту. <)
^НаціонаяіїНе свято День проголшення республіки <17 червня 1944 року)^ Грошова одиниця — ісландська крона. ^
БАЙКИ В ПРОЗІ
Склянка з вином вперто галасувала: --Розіб^ь, а своє доведу!..
> І таки довелаї:^^ тобто розбилася. Тепф кається: г~ Піішю моє життя в осколки! ї ншцо я ігаліа?..
Хай іфа мене, старого Вовка, Іде неслава» то Яі мовляв, розбійник... Що жорстокийі Виінаю^ був іріх... Але-встчий рід міняється... От,, наприклад, мої ДІТИ; За все своє, життя вони не розірвали ще жодної тварини.
— Он як?.. "А СКІЛЬКИ-років вашим дітям?..
Вовк ^ам'явся:
Та вчора...' теє..^ трт
дні минуло...
* Ф *
— Ви б знали, дк зра? діло Око, шо я до нього завітала в гості, -^хвалилася Порошинка. — Аж сльозу на |іадощ£« пуста> лої
* Ф *
—"Я не належу до-тих себелюбців; котрим своя пікура дорожча. — ноко- ^ тів Гедаь. — Мені, налр» клад, чужа дорожча...
7-^-У-
ЗМАГАШЇЯ
Марійка каже подружці Галі: , -
— Давай, позмагаємось: хто раніше засне. Коли я зіасну раніше, я тобі рка жу, коли ти раніше; та мені скажеш. ,
ОБ'ЯВА ІІСНХІАТРА
Відомий брюссельський психіатр вивісив на^своізі дверях таку об'яву: *'3а-ходьте будь-колиі. Лкщо маєте які-небудь іур^ти чи проблеми, за . лвісії франків дам вам^'п^ Якщо не. Маєте ^бднр? проблеми ^ турботиі: даіі вам " п'ятдесят' фраї^ коли рйзкажетеДм^^ це вам вдається**..
■■ спщт шо-ткоші
Юрко вперше іііііїаа дь школи; - ^
— Скажи, сшпсу. і^ото тебе _ сьогодні': навчил]^^ — запитав батько, ісоїпі Юрко пбвервувбя' ДОДб*
— Нічого! —і В1ДПОЇЗІВ хлопчик. — Казали, щоб завтра знову 'Шїйхоййі^
ВІДПОВІВ
— Якого роду яйпе? -і-^ витає - вчитетіька: учня/:
-і;-:. Визначній- :одразу неможшшо ДО тих^тіір, поки з яйцягне вшіупйПг ^я півень або^^і^урі^, була відповідь. "
ІШЦАСІГЯ
>— Чи віришь.що чорі^»(й кіт іфиносить-нещастя? - Мишам, напеізно.^
ДАЛИОИЙ РОДИЧ ' — Ви родич цієї жішш?
— Так, але дуже Дале-тсий. Нас- було' дванадїш-теро братів і сестер. Я був першою дитиною, а вона -г-. останньою. ^
ЯКОЇ ДОВЖИНМ 'ТАК'7
Нерідко І зараз можна почути; пройдеш стільки-то кілометрів з гаком. А що таке "гак"? У практиці пішоходів це Не визначена, величина. ^
Білоруський етнограф Л. А. Молчанова дала пояснення вислову. _Виявля-ється; гаком у давнину називали.^ сільськогосподарське зна|)яддя,- схоже На косу з дерев'яною ручкою.-Ним вимірювали зе-млю, але^потім воно зник-ло З вжитку, і ця міра довжини була забута. ^ ^ =
А Що ви знаєте про такі міри, ^як "один горщик" або "кінський черевик"?
м'яса. У часі це дорівнір-
вало приблизно :двом го^ динам. В Японії замість
підков до ніг коней підв'я» зували солом'яні *'череви-ки". В дорозі Тх періодично міняли. ^. ШляxV пройдений конем між зміною та-ких черевиків",^ув у японців мірою довжини.
у своїй роботі •'Народна метрологія" науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, етногра-фії ^а фольклору Акаде-^ міг. наук ЙлоруськоїРСР" Л: А. Мол^анова описала
близько сімдесяти різних Мір довжини- які -вживалися у тридцяти народів..
Першим поняттям якути- "Радянського Союзу та іи-раніше визначали відстань, ших країн, яку людина може пройти, С. РАТГ^УЗ,
доки звариться горщик Мінськ, V -