Понеділок/ ІЗ січн я Л V / 5 р.
ч
ЖШТЯ І сдово
Сторінка 5
V В днях 2—-6 фудня 1974 року у Вінніпегу відбувся 5-й крайовий з'їзд Національної Фармерської Юнії (НФЮ).^В^ з'Гзді-взяло^участь 600 делегатів з усіх - частин 1Санаді*.:Були^^ш^^
які тепер стоять перед канадськими фермерами. При^ _йнято ряд резолюцій. , *
- Друкуємо огляд цього важливого з'їзду організованих фармерів Канади, надісланий до "Життя і Слова" з Вінніпегу. -Огляд зробив Вильям Росе.
Делегати 5-го з'їзду Національної Фармеррької-Юиії продемонстрували високий рівень антимонот: ііольног свідомості* Вони проявили риташсть роз-. вида^тїї більш масовий на-тирй ?іа, уряди, щоб^ дрби-тися змін в урядовій політиці у відношеншр до фармерів і їхніх потреб.
з -дакусій па з'їзді було видно, що, досвід оо-тащііх щлькох років ство-, рив високий рівень єдності між члена*-іі Фїірмер-ської ,Юнц -щода проіра-ми і діяльності юнИ і під*^. вищетіу >бойовість. Почав кристалізуватися значнші^ "лівий наїфям". всередига Організації.
Серед. 600. делегатів, якї^ бргцта участь в^ 5;-денноі^' з^здІ, було поважне чио-' л6 ; молодих. _ ішщей 1 -ЗКІ-нок. Вони відіфали .^из-пач^фоаіь в дискусії і в 8агал|^ому хо^^ з^дуі
Ґолбвною темою з'їзду була -г-^'Щолі-от вольотва'*. ' у своїй доповіді на відкритті з'їзду президент НФЮ Рой Вт-кінсон вказав, що в часі, коли ЦІНИ на фармерсьїсі продукти, які одержують фармери, досягнули найвищого рівня, великі компанії і федеральний уряд повели справи так, що ви щі ціни на фармерськї продукти не дають фарме-рам користі. Фармери гг^ вирощувачі худоби знаходяться перед економічною ^ катастрофою -.або банкрутством. Ціни на добриво (фертилайзер) підскочили на $60 до $70 на тонні. Ціна на "бейлер твайн", який фармери^ вживають, піднеслася з $7.30 до $24.00, а недавно підскочила до $36. Процент на позички підійшов до 12 процентів.
"Вілмгий ринок більше -не існує", заявив Рой Вт--кінсон^ Ринок знаходить» ся під контролем-і застосовується Манілу Л-Я ц і я. При операціях і діях великих корпораїЗй, В тому ^сМ велиішх: лііжнарод-ішх і багатонаціональїшх
корпорацій, немає місця для вільного року .'Великі корпорації і лїбнополії^ вказав Еткінсон, контро-. лююни ригіки, використоі-. вують їх для своїх іцтере-сів для одержання мак-' сщізшуНих прибутків.
ЗА ГРОМАДСМСГ ВЛАСНІСТЬ
З'їзд прийняв Загальну : сконсолідовану, заяву, яка заюшкає федера^іьний і провінціальні уряди об-»«ежити вступ промисловим корпораціям на поле основної продукції хар чів. Зая^гС виміагає подібного" обмеження для не допущення нефармерсь-ісих і іноземних вкладів капіталу для набуття власності на фармерські землі. Заява закликає до пе-ребрашія під громадську власність велшсйх. фірм, ^ [зайнятих у виробництві харчів.. ^ -
Одна частина Загально! заяви, викликала на зіЬді довгі дебати, закликав до переоцінки принципу приватної власності на землю в порівнянні до громадсько? власності з тим, щоб земля^ здавалася в оренду для. фармерів на довгі строки і щоб це орендування землі передавалося' з покоління в. покоління у фармерській сім'ї.
Аргументи за корйсту; вання землею' ; шляхом орендування на д о в г і строки були такі: З концентрацією власності на фаріклерські землі розв№ віється елітний клас землевласників^ З цим зростаюча частина населення втрачав нагоду стати власником землі. Коли земля йде^ на продаж, компетиція на цю землю -на ринку жене ціни вгору. Це автоматичіїо збільшує кошти продуквдї,
- -Коли ціни на^йотю пі^ носяться до високого рівня, новим і молодим фар-мерам стає трудніше ііти у фармування. Винайма--ти землю віоренду. не виг; магадіо б великих вкладів
|сапіталу тими, хто хотів ^би займатися-^фармуван-ням. —
~ Урядовці Фармерської Юнії _ підкреслювали, що Загшп.на~^ява закликає до вивчення принципу громадської власності на
. землю із здаванням землі в оренду на довгі строки; що Фармерська Юнія не . закликає до конфіскації фармів під приватною власністю і що вона зали пїає для самих фармердв вибирати одну чи другу
^орму земельної власно- ^
^СТІ. ■
Пункт про власність на землю, який закликає вивчити гфйнцип громадської власності на землю, був прийнятий з'їздом більшістю голосів, але голови трьох онтерійськиу л. о к а л і в Фармерської > Юнц на знак протесту залишили з'їзд.
КРИТИКА ПОЛІТИКИ
*
Делегати з'їзду гостро критикували політику федерального уряду по відношенню . до фармерів Вони закликали до резиг-навдї Отто Яенга міністра, який відповідає за Канадську пшеничну^ раду, у зв'язку з тим, що він поставив домашній корм для худоби і птиць -на домашній ринок (з тим, що ці^"^ на корм пі-шли вгору), виступив за перегляд фреіітових оплат за угодою Крове Нест Песс на перевіз зерна (що означало б ггідвишку оплат) і тому, що він ви-' словив рішимість повернути продаж зерна • на приватний сектор на шкоду фармерам-продуце№ там.
Делегати вказували, що якщо залізішчні компанії зможуть проводити свої намічені заходи — а, як видно, корпорації можуть добиватися того,, що висувають — то оплата для фармерів за перевіз зерна, яка тепер становить 13 центів від бушеля, може піднести-" втроє. Тепер, коли фармер остаточно одержує непогану ціну за своє зерно, гово^ рили делегата, приватним" підприємцям, корпораціям- дозволяється забирати цей доход від фармерів і вони далі залишаються в чжтрутнбілу 'новищі. .■ .'■ .
На з'їзді виступав ф©^ деральний міністр агри-культури Юджін Гвілан. Делегати холодно його прийняли, ставили йому багато—запитань. І, як сказав одан делегат, "міністр Гвілан не дав відповідей на зашггання, які були йому поставлені".
V Інший ГІСТЬ-ПрОМОВеЦЬ;
який зустрівся з такою самою опозицією від делегатів, був д-р Бертон — представник від Радй^ по перегляді цін, який твер див, що прибутки харчових ланцюгових магази- • нів, взятих за 10-річний період, не були надмірні. "Ми маємо нафтовий кар тель, картель по прода- , жу добрива і в Раді_ по перегляді цін . ми маємо пропагандистський картель для харчових лашпо* гових магазинів", сказав одик фармер на зїзді.
. З'їзд закликав до роз-ширенн'- Канадської пшеничної ради ^ Канадську зернову раду з ^ повною юрисдикцією ,. над продажем зерна в Канаді і для експорту і щоб ця Рада була- постар- ' під завідування федерального департаменту агрикультури.
НАЦІОНАЛІЗУВАТИ СШІАРА
Серед інших резолюцій, прийнятих з'їздом, - були: резолюція, яка закликав федеральний уря;^ недон пустити до продажу елеваторної компанії Нешо-нал Грейн Елевейторс американській компанії Карджил Грейн; резолюція за націоналізацію Сі-піара і злиття його з урядовою залізницею Кеней-діан Нешонал Рейлвейс з тим, щс^б зробити транс-портаційну, систему ефективним засобом національної політики в дальшому розвитку нашої країни; ре-^- оція з ви-моготЬ, щоб федералЬнщІ і у провінціальні . уряди встановили Національну раду по продажу м'яса, яка б позбавила компанії по готVванню м'яса можливості маніп у л ю в а т и ринки і нагромаджувати надмірні прибутки коштом фармерів і спожива-" чів; резолюція за підтрим- -»:у_ бойкоту '"^продуктів колптанії ІСрефт.
З'їзд прийняв резолюцію за іпдвишку членських внесків з $125 до 11(Ю
на ^ рік, щоб поліпшити фінансовий стан Фармер-ської_Юнії.
Питання розгорнення масової акції членствоіі Фариерськог Юнії одержало більше уваги-на з із-' ді, як бу" "оли поперед- ^ ньо. Роіі- Етк: -^он, який був переабранийГ прези дентом Національної Фармерської Юнії,, зая-'Вив, що фармери можуть вдаватися до різних дій для натиску на уряд і де^ путатів .парламенту,. щоб добиватися задоволення ^ своїх. домагань. Була мо-ва.про те, що.фармерська . Юнія повинна підприйма-' ти незалежну політичну акцію.
Ряд резолюцій з дист-рит-т^ IX конвенцій НФЮ не були, обговорені через брак часу. Міжними були резолюції із закликом до бойкоту харчових продуктів з Чілі т~-за вислів солідарності з членами" трейд-юній, які виступають проти А-ть-якого обмеження на право страйкувати.
СОЛІДАРНІСТЬ , ■•. -З ОРГАНІЗОВАНИМИ РОБІТННКАШГ %
Слід відмітити/ що зростаюча солідарність з брі ганізованим робітнйцт-* вом і спільні дії фармер-' ської 1 робітничих юі^ були позитивним розвита ком в останніх роках. Ми- ^ нулого літа, коли м'ясозаготівельний завод в Ал-бертІ застосував локг^т проти 2,500 своїх робітни-" ків на понад місяць, понад 2,000 фармерів влаштували похід до.провінці-ального парламенту в Едмонтоні з домаганням негайних урядових дій допомогти робітникам повернутися до праці.
Президент НФЮ Рой Еткінсон, обговорюючи питання продовольства у світі, виступив з гострою •критикою недавньої міжнародної конференції по' продовольстві, яка відбулася в Римі.
Замітішм було, що на конференції н Римі серед представників урядових • організацій_не було фар мерів, —:2_ГОВорив Рой Ет-^ -кінсон. Замітниет-гбуло, іцо пріедставнйки міжна * -^^^ родного агрикультурного бизнесу були головними дорадниками. "
ІПродовження на 6 ст.|