1 '^• і м» ,
нка 4
•і
жштя ^ слово''
Пбнс^ілок^ 27 січня 191^5.1^
УАМСММ 1МЖКЕМ
_       РиЬ1і8Ье<і вуегу Мопсіау Ьу Шв г^-^
ковгАА ривіїзйтб сомраму имггЕО
1164:Рип(іа8_8і іаГеаІ. Тогопіо 145» Опі . т: ВЗФ^бЗЗ
ЗесолсІ сіазз тая гедізігеїіоп питЬег 0284.
Передплата $10.00 на рік — в Канаді, до Сполучения Штатів Америки, на Україну і інШнх країн.
— РЕДДКЦІН ЗА оголошення НЕ ВІДПОВІДАЄ ^
рава суверенності
і
Широке обурення канадської громадськості викликали нові спроби СЦІА блокувати канадську торгівлю з срціалістйчною Кубою.
В кінці грудня 1974 року торонтонська компанія "Кол", яка являється філіалом американсько? номїіаніТ "Литтон індустріс" в Каліфорнії, погодилася постачити Кубі офісове устаткування, (меблі й.інші речі) на суму 500 тисяч доларів. Головне управління компаніТ в США,; іюсилаючись на американський закон про "заборону торгівлі з ворогом", стримало виконання замов^іення з ■•Куби,: 'л\'--'\:'^:г.-'-\. -^^:'-у;
Пару тижнів пізніше: під загрозою опинилося за-г . іслючення другого канадського торговельного контракту З.Кубою в резульл;атг того, що.м бути застосований ам^иканський закон, який забороняє :^орг*вліо^ з - Ку^ бою. Канадська номпанія "ІБАЛ", яка є відділенням американської компанії, дістала замовлення з Куби на 7,000 електричних пишучих машинок (тайпврайтерів), і "виникли ирблемй" у зв'язку з американським законом.
.'Йдуть переговори для "розв'язання проблем*-, але ст€>їть питання, чи о/йе^^^ замовлення з Кубиїбу-
. дуть виконані^ бЬ>4азпереЦікоді^тоїтьвмерикансь^ закон. Справа така, що хоч Канада суверенна країна, Мс^ свої закони, але тут діїЕ і американський закон.
Проти дій американсі>ких компаній і американсько-то диктату піди я ли^я їсильні протестні голоси по усій Канаді. З протестами-виступили канадські ділові і політичні кола; громадськГ д^ робітничі і народні організації. Самий'^кМддсЬ торгівлі Аллен Гил-' леспі назвав дії американських компаній ' "нестерпним втручанням'' у канадські справи. Канадський уряд вислав протест до Вашингтону проти перешкод з боку США у відношенню до першого замовлення, яке :одер-жала торонтонська компанія на офісове устаткування.
Звичайна проста логіка говорить, що Канада, ^ я ^ веренна країна, повинна мати право продавати свої товари кому вона І^оче./ Компанії, що діють в 1<анаді, по-; винні підлягати канадським^ а не американським законам. Канада повинна розбивати свої економічні; торговельні зв'язки з усііма країнами, виходячи із своїх власних національних інтересів.
^ В теперішньому часі,  коли в Канаді  відчувається -економічний спад, росте безробіття, їй потрібне розширення торгівлі, потрібні ринки для експорту своїх^това- ^ рів. І Куба являється важливимриїж Канада' повинна користуватися.  Чим більше розвиватиметься-канадська торгівля з різними країнами, тим краще це буде для Канади. Чим більше товарів вона зможе про»: давіпи^ експортувати, тим~ більше буде робіт для канад-: ських робітників. :     . ^ ^
Канадський уряд і парламент повинні провести від- > повідні закони для охорони суверенітету Канйдй з тим, щоб агмерикайські компанії не^'мали^ложливості рішати^ І"диктуватиг з ким Канада >аож^ торгувати^ а з^им-ні. Всі компанії, що діють^в Канаді, повинні-підлягати ка? надським законами ІІк тут заг кони іншої 1<раїни? '      _ ^
Канадські к^ повинні керуватися канадськими законами, а не законами Якої б то не буїіо іншої країни.
ВІДЗНАЧАТИМУТЬ 70-РІЧЧЯ РЕВОЛЮЦІЇ ' 1 1905 ІЮКУ В РОСІЇ
- В радянській країні буде широка відзначено 70* річч.ч фе^олюції 1905 року - в Росії, яке минає в грудні 197& р. Відповідна постаг Нова прийнята Централі?^ ним Комітетом: Комуніс-. тичної партії Радянського Соизу.
Революція 1905 року ві-дограла важливу роль У розвизіку' демокраі^чного руху. Саме тоді в країні виникли перші Ради, які тепер € основою державної влади; В, І. Ленін на-"зивав [965-й рік '^генеральною репетицією соціалістичної революції 1917 ро-
ку
Це була перша народна революція епохи імперіа^ лізму. Вона показала, що почався НОВИЙ період всесвітньої історії, період по--літичних"^потрясінь І революційних битв. Революі ція 1905--І907'р6Кш хоч і зазнала поразки, завдала могутнього" удару по са-модер'жавств^; панузанню.
пОмішиківї капіталістів.
ПОДЯКА ЗА ПОЗДОРОВЛЕННЯ
чШ ан о в н а Редакціє! Цього року, у зв'язку з Новорічним" святом та ще з вО^пйтґям я одер-
жав багато поздоровлень з-за океану, на які „відповідати зокрема немає^змо-ги.- тому прошу надрукувати ці рядки^ для _всіх. Обоєми з дружиною щиро дякуємо Вам, Дорогі ДрузіІ, що не ~ забува'єте про нас! А ми "живемр уже 16^ років на нашій любій ^країні! л : ^ .
Вітаємо ]Вас усіхГ-
М; -ГАРНОДЬЬКИЙ. м. Київ.
V Перед када^^ськйАл^ урядом, парламентом стоїть завдання лідпрййнятй для цього потрібні заходи.
Маєш др^ів:— широкий, мов стей, ніемає їх.— вузький, як долбня^
Кар^а г- де ішІ^рід А даЯ.     V ?
крила людині підрізають слбвом.
. Чим. скройшіїне. прохану ня, тим воно нереконливі-
>^СДНІ ГОДУЮТЬ, ДРУГІ ДОЮТЇ^. •.
• Малюнок.карикатуриста, який зображуй інфляїдію в капіталістичних країнах» в тому числі і в,Канаді.. Інфляція лягла тяжким тягарем на плечі трудящий і в^той же час створюй умови для збагачення, монополій, як| ^нагромаджують рекордні прибуті!(И«
погоня ЗА зояот
^Новий приступ   *'золо-   йому ринку. Це' ішше у-тої гарячки*' потряс про-   кріпилонденцію до відні'Івалютні ринки За--^двищення і№ хідної .Європи. Щна^ то*   іюшлювало роз
спекулятивних операііій. '\ На практиці це 3^^ до мінімуму роль *'офііДй^ ної щни на золотов між-Цародщих розрах у н к а Деякі '^іпа»систи в краЛ^
та на лондонсмсій біржі — найкрупнішій біржі капіт^іопичнйх^. Кр.^Дщ/ досягла рекордного за ^сі післявоєнні роки рівня —%і9<6 доларів за: тройг ську унцію (офіційна ці-- >їах ''Спільного ^шцсу^ на становить 42.2 долара),   навіть висувакуль пррпо^'
Маііже піість роюв ^т^ му. у Вашингтоні ряд^.ка-піталістичйих країн домОї вилися   -встаїяовити-і > так
звану "двоярусну", ціну назрлото. То:^,кр|мдф% ційноїліпи' (35 доларів за тройську унцію), утворш лася ,др\^ ціна на жовтий метал — ринкова< яка створюваласл в залежності від попиту.
Однак цей захід не поцвів до "валютної стабілізації". Почалася "втеча від долара^'. Довір'я до ' американської вадюга^як др,^лголовної - ^розраxу|{ко-. вої одйниці^в капіталістиг ^ чномV світі, було. підірвано.   У серпні 1971 року
зицію проводити розра-^с^нки ^ ціною, близькоіо доч цін вільного ринкуі
- На недавній^^ ^^стрічі фраШіузькргО;і ського| президентів було, досягнуто домовленості, 'пю І\франігія проведе ^ пе^ рерозрахунок своїх золотих , запасів, виходячи, ^яе з офіційної, а вільної ціни. В США\ оголошенОг їцо з ^ січня 1975^року набуває сили лозвіл американцям . вільно купувати золото на вшггрішньо-му' ринку Сіта^ з аукціо-ва буде прр:дано, два міг л^йони ;:т^
золота.\А інакше, як шь ше агентство Рейтер, аме^
ше.
США   перестали обміню-  Р^^ті почнуть скуповувати долар на золото, що ^»атї^_його за кордоном, фактично означало -крах     Ді^ заходи лише ще бі-бретон-вудської   системи   льшепідошеснули погонні 1944 року.   Прагн^и зу-  ^ жовтим металом. Ціна^ пинити цей процес.1 СЩА. з^^^ота нд вільних |)инках рік тхшу виступили з но-. - "їїодрвжує   зростати, і в вою ініціаіивок). На нара-. Л^^'^'^^^ досяг-д1і керуючих центра»ц.ни-  "®^00 доларів за тройсь-ми банками семи країн в Vнцію: Базелі ^(Швеі^арія) було .    Черговий спалах ''золо-ви^ішено ліюйід^^ати ло-^ '^^^ гарячки" свідчить про ацну^ на жовтай. валютцб-фінансова цещі:'    ^ система капіталізму пере-
; Сі^асуванніг ^"двоІїруЙ" ^У?ає в стаїгі р^^ -ноГ^іни>а п^ , ^ Б. ВНМОІУАДОВ.
ліквідувайЬ :; нодвійнрго     ,. -^-г—
1>инк^,;.^М^більш.:ща^ .У^ і^дящ^ому СЬіо^ зельськ^ угода дав^а йо-Г понад І25 мішііонів^шо^ го" уч^сіші$ам право не/ дей більш як лодовина тільки продавати; але й населення — молодий ЗО купуватіг золото ца віль-  років. <