СТОРІНКАМ
<<ЖИТТЯ І СЛОВ(>>>
Прнеділок, І 7 жовтня 1988 р.
Іукраїнський^тижнєвик
Іікгаіпіап VVеекIу
іі^е апгі УУогсі
РиЬІЇвЬеа еуегу Могкіау Ьу іЬе КОВ2АВ РУВІІ8НІN6 СОМРАМУ ЦМІТЕО ^ 962 Віоог 81 У^вяі. Тогопір. Опі. М6Н 116; ТвК:
ІІРЕ ап<^:УУОВрЛ- 962 ВІоог 5г:
сіазя таН гвдігігаїіогі гіи
Передплата: в Канаді $25.00 на рік. до Сполучених Штатів Америки, на Україну й інших країн —-$35.00 на рік; одне число^^^^
кція за оголошення не відповідає —.
; \Н уряд вирішив перепроейти
/японську грЬм
к р-и в ду п ід час: Д ру гої ^ с в і то вої війни:; 3,а п р и кяа до м; .Сполучен их^^, Ш ;Америки, \лІсля с гіідступ ногр
. бомбардуваінніч^^^^^^^П^ Рарбор: у грудні^ -1 японськими мілітаристам^
/::Япон!'єк:>-;; ..■•^.■■;: ^ ^\^'.^
І:-,,;І сам Є ТО д І, ЯК І В о Ш А; в Ка н а ді п очався жорстоки й наст у п на: я п О н с ь ку • проім а д у, яка п е ре ва ж н о • з на-х:р д й л а с ь в Брита н с ь к і й Ко л у м б і ї: Нас итт ь н о л І к аі ду-вались японські посел і їх мешканців запроторю вали до концентрац^ луспй закін чення війни їм не доз
: своїх домі вок, навіть ти м, які народил ись там: Зроблено то було буцім тому,японці могли бути "потенційними сабо
: Довго вела японська громада змагання,з- неї було зняте ганебне тавро, щоб її члени мали право: вважатися гірвн о Канади-Японці також домагалися фінансового відшкодування за залодіяіну їм матеріал
Нещодавно федеральний уряд офіційно, нарешті, зняв; з них брудну пляму і вирішив^^^ суму у формі компенсації їм. Звичайно, та сума грошей не пркриває їх втрат, але найважлйвіЩе Уе, що з них знятр гидкий ярлик, який вони н
^ З яких Міркувань зррбив^т важКр здогадатись,: бо^^^^ж
осолрсити нові вибори дзКутатів^д паргійменту:^^.^^;^^^я
стало відомо, що, уряд зробив той
:"жест" в бік япрнської громадськості, Комітет українців И^анади, підняв справу/ щоб :він зробив те саме щ у к ра гн с ь ко ї ґ ром а де ьк ості в К а над і ,6 о' ж, м о в ля в, у п І д час Першої ,світоврї війни тйсячі-тисячі українських
іммігрантів були іитернов ^!ворожі чужинці-'; То
вл асті і ите р ну вал и п єре важнр мол о д их у країй^^^ х іМмігрантїв- -т які прибули з Австро-Угорщйни І не
: мали статусу ка^
Так, то була заподіяна велика кривда тисячам богу духа винним людям, яких "виною" було лише те, що вони п оход ил и з тих у к раї не ь ких земель; що були в складі Австро-Угорської імперії, з я кою воювала Канада. ■-■І;:''л':'/-'^-;:::'?:^^^^^^^^^^
Але ми мусимо ще й ще раз нагадати про те, що до ; того лиха, до позбавлення тисяч ів україн с ьк и х І ммігрантів волі на довгі роки, дпри чини вся вірний лакей цісарсько-королівської адміністрації Австро-Угорщини уніатський єпископ Никита Будка, який за кілька днів до вибуху Першої світової війни закликав у к р а ї н с ь к и X і м м і г р а нт і в, п р и з о.в н о г о в і к у, зголошуватися до австрійського консульства і вппсуватися до австрійської армії та вирушити на оборону "старенького цісаря" — Франц-Йосифа.
. І саме й той провокаційний заклик послужи в причиною для канадських властейрозпочати нагінКу на українських іммігрантів, яких а ре шту ва л и і зас и л а л и д о концентраційних таборів — за колючий дріт, с: Тоді, > коли тисячі таких українських молодих іммігрантів мучились 1 карались в. тих таборах, :то ді йсн ому Злочинцеві, що спровокував масове арештування і інтернування невинних людей, жоден в о л осок з Голо в и не впа в, б 6 за нього за сту п и вс я с ил ь ний католи ц ький клір, особливо в п ро він ції Квебе к.
Так, хоч справа давної-давності, бо тож діялось в 1914-1918-х роках, і сьогодні майже нікого не залишилось 3. тих людей, що карались у концентраційних таборах, то все-таки уряд Канади повинен перепррсити українську громадськість Канади за ради і сто ри чної справедл иво сті. До речі, то треба б у л 0 3 ро б ит и вже дав н о. Тут ми солі дар изуємося з усіма тими українськими колами, які вимагають вип р а в ит и ту к ривду. Але ми р і шучо є проти того, щоб н а тій кривді будь-хто нажив собі матеріальну вигоду, як ; це виходить із заяв речників Комітету українців Канади.
ПРИКАРПАТЦІ ВШАЙУВАЛЙ гіАМ'ЯТйЗЕ^
Пам'ятна стела встановлена на місці хати у селі Старий Мізунь на Івано-Франків-і щині, де народився композитор: і хореограф, диригент, етнограф і гіедагог Василь Верховинець (1880-193;8).
Учень Миколи Лисенка Василь Верховинець (справжнє прізвище Кості в) був рів-ним' в когорті таких визнач-них акторів як Микола Са-довський і Марія Заиьковець-
■ ка. Він ^ м у зич ний керівник «Товариства українських акторів», очолюваного Панасом Саксаганським, ав-; тор першого українського посібника з хореографії «Теорія українського народного танцю», масових революцій-•них пісень, хорів, романсів, обробок народних пісень. : У справжнє свято перетворилося відкриття пам'ятної стели з барельєфом митця. Сотні людей з Навколишніх сіл, з Гвано-Франківська, Вигоди, Болехова, Долини прибули в Старий Мізунь, щоб вшанувати нам'ять земляка. На святі був присутній син; к ом пози т ора Я рослав Верховинець, артист Київського театру опери та ба-іету імені Тараса Шевченка.
Роман ФАБРИКА,
: ч-(РАТАУ).^
СПІЛЬНЕ Н
в одному із старовинних Міст Прикарпаття Рогатині д і є му з е й де рев 'яи о ї архітектури і живопису: Це унікальна культова споруда ХУГ століття. Крім іконостасу , відомого в: історії в іт чи зн я ного і заруб і жног:о Миє те цт в а, в експозиції
■ музею значне місце 'зайіма-ю ть зра з к и жив о пису, скульптури і декоративного різьблення Xу 1 -XIX століть.
; Реставрацій ні роб от й в ' музеї здійснювали місцеві ; худ о ж н и ки-е н т у з і ас ти і п р а ц і в н и к и Л ь в і в с ь к о ї міжобласної спеціальної науково-реставраційної ви-робничої майстерні. Багатьом тв о рам м исте цтва було повернуто їх нерв існий вигляд.■ .
ДОЙРЄ.СКАЗАНО
' Скільки не товчи воду у ступі, масла не зберет;.
Як був Парубком, то я ге> ворив, а вона слухала, а тепер вона говорить, а я слухаю.
Природа дала людині ' один язик, але двоє вух, так щоб ми могли чути від інших два рази стільки, як можемо говорити. : ■
(Коментар Київського радіо)
Президент Сполучеи их Штатів Р оналд Рейге н-,-перебування ЯК.0ГО в Білому домі наближається до кінця, виступив на сесії Генеральної Аса мблеї О р г а н і з а ц і ї Об 'єд нани X Націй, яка : проходить в Нью-Йорку, з в икладом своїх п О глядів на події в світі. На відміну
попередніх виступів в ЙОГО
нинішній промові прозвуг чали нові нотки.
' ^Президент Рейген пропагував односторонній під.хід і н а в і т в к о н ф р он та ці іі не просування деяких міжнародних проблем. Проте в його ; виступі було чи мало того, з чим цілком можна погодйтися. : Наприклад з тим, що вперше з'явилися ознаки ослаблення р о з б і ж -н остей між Сходом і За X од о м, щ о п о ч а л ас ь н о ва ера не тільки в радянсько-американських відносинах, але і в усьому світі.
Президент Рейген високо оцінив радянсько-американ-еький договір про. ліквідацію ядерних ракет середньої і меншої дальності. На ііого духмку він видить в недалеко м у майбу тн.ьому у Годи п р о 50 - процен т не скорочення стратегічних наступальни.\ озброєнь. Президент .3 оптимізмом • говорив і :про
м ОЖЛИВІСТЬ ;^ ВИрІ НіЄННЯ І
інших проблем роззброєиня. / Цілком можна гюділити і
його оцінку ПОЯВИ ГОЛОВНИХ
причин позитивниX тенденцій. За його словами їх" слід щ ук а ти у ж єн ев і, в маленькому будиночку біля V озера, де президент Сполу-. чених Штаті в І генеральний секретар Комуністичної .партії Радянського. Союзу провели : першу з кількох ро з м ов, об м і н и дум ка м и, я кі характеризувалися одвер-тістю, а Також л руже л ю б -ністю. ;\.-.^-.^ ::-у,'і Те. що почалося в Женеві, підкреслив презилент. дало ; результати; '--'і^і
■ . У С в о їй II р о .м о в і ; в орган і за ції Об 'є дна н и х Націй подоба Вашингтон-ської адміністрації відзначив, що між : Радянським Сою зо м : і Сполучени ми V ' Штатам и зал и щ а ють Ся фундамснталь ні розбіж-ності. І в цьому теж не до водиться■сне р ечатися. Але, мабуть, головне в: його , виступі те, що там прозву-чала віра про необхідність і можливістіз подітичного ■ д і а догу з Радя н с ьким Союзом, спільного пошуку в р я ту ванн я л ю де тв а в ід. я д е р н о ї з а г р о з и.
Шкода тільки, що таке тверезе розумінн я вияв ил ось ;■; в: Рейгенівській. адміністраціг в останні роки її правління, а не з самого початку приходу ; в Білий дім. Можна не су м н і в а т и ся. тц о в то м >• р а з і ми були б Сьогодні с в ід ка м н набагато сімливіпіого кроку на нгтяху до безпечного
світу. .;■
Понад два рбки минуло відтоді, як на РовеНщині у: .місті Острог відкрито музей книги і книгодрукарства." Це четвертий музей та кого напряму в країні.
Відтоді — Острозький музей поповнився багатьма. Єкземплярами стародруків із , р ізних конт инен ті в; Понад; 600 йримірни кі в ст.ародруків ХУІ-ХІХ століть : експонується нині тут. Щороку сюди надходить !00-і 50 примірників рідкісних книг.
Серед цінних надбань книжки Острозького єзуїтсь-
кого колегіуму грецькою і ;і а т инс ь кою м о в а м. и, які б уло вивезе н о з Ост р б га ДВІСТІ р о кі в т о м у. Сер е д них є твори Томмазо Кампанел.іи іта лі й ськ ого ф і іюс о Фат поета, п о л і т и ч н о г о діяча (І 568-1639), зокрема його прижиттєве видання "Історії Франції" у першій половині. X У 11; ст о л і тт я.і А в ід науковців од но І■ о з О ксфор д-ських музеїв надійшов лист про те, що у них є два при мір н и ка " Букваря", надрукованого в Острозі у 1578 році. Англійці люб'язно
погодилися виготовити і . передати на Р о вен йди ну
•мікрофільм про це видання. Допомагають комп.'іекту- ,.,
: вати фонд музе ю коле к ці о- ^ пери. 'У дар музею передано два примірники -'Кобзаря'' Тараса Шевченка один з яких видано у. Празі в і876 році, : '■Псалтир учбовий", надру-кований.у Москві у 1622 році. , Ця книга була своєрідною читанкою для учнів що жили у ХУП-ХУІЦ століттях. На території країни -заресстро- ; вано тільки п'ять примірників цієї кн иги. Переданий музею -'ШОСТИЙ.
САХАРА ФАРБУЄ^^Д
)Ичиною цьогб незвичаи-ного явища стали сильні віт-р-и^що-дади з півдня від пустелі Сахара. Небо над і талій -с ьк им МІСТО.М Турін ом б уло затягнуте пнлом пісків з Маро кко та Ал ж іру. Спочатку маса піску і пилу вбирсига в :себе вологе повітря і перетворювалася на хмари, а потім над МІСТО.М пролився чср-воний дощ. Старожили кажуть, 'що таких дощів не було давно.