Сторінка 1 2
"ЖИТТЯ і СЛОВО"
Понеділок, 26 січня 1976 р.
у 65 РОКІВ — $65 НА ДОБРІ ЦІЛІ
Вінніпег, Май.
Ва-
силь Патріїлюк, якому в 1975 році сповнилося 65 років з дня народження (він вже отримав перший чек старечої пенсії), відзначив свої роковини пожертвою |65 на народні цілі. Згадану суму він розподілив так: $35 на пресовий фонд "Життя і Слова", по $10 на підтримку музеїв Т. Г. Шевченка в Палермо, Онт. і Івана Франка у Вінніпегу та $10 на пресовий фонд "Юкраїніан Кеней-діан.".
Щиро дякуємо вам, ю-віляре В. Патрилюк, за пожертви, вітаємо і поздоровляємо з 65-річчям народження. Бажаємо
заоуваєте наші організації і пресу та стараєтеся підтримувати їх пожерт-воми, які завжди були і є дуже потрібними.
вам та вашш сім і дооро-го здоров'я та всього найкращого з новим роком і в майбутньому житті. Знаємо, шо хоч ви ще не в перестарілому віці, та стан вашого здоров'я дещо підірваний і не дозволяє вам бути так активним в прогресивному русі, як колись, але ми пам'ятаємо про ваш вклад в розбудові українських прогресив-них організацій і нашої прогресивної преси. Ми радіємо, що й тепер ви не
ВАСИЛЬ ПАТРИЛЮК
Ми пам'ятаємо, як ви довгі роки працювали механіком в гаражу Народної кооперативи і в той же час знаходили час на діяльність в користь трудящого народу. За це вам шана й подяка та найкращі поб а ж а н н я прожити ще багато років. Ми впевнені, що й в майбутньому ви будете підтримувати боротьбу за єдність, добробут і мирне життя народів усього світу., ,
в. ГЛУХАНЮК.
В ПАМ'ЯТЬ ВАСИЛЯ ГАЛАНДЖІЯ $10 НА ПРЕСФОНД
Брентфорд, Онт. —
Вшановуючи пам'ять нашого двоюрідного брата Василя Галанджія, який недавно помер в Тондер Бей, Онт., лсертвуємо $10 на пресфізнд "Життя і Слова". Брат дорожив газетою і читав її до останніх днів свого життя.
Ми, вся рідня, співчуваємо ііого дружині, дітям, онукам, сестрам Ан-ні і Марії, які проживають \' Вінніпегу, і сестрам на Україні Мільці і Галю сі, які втратили чоловіка, тата і доброго дідуся і брата, якого передчасно смерть забрала від нас на вічний спочинок.
Спи, дорогий наш брате, вічним сном. Нехай земля, на якій ти прожив ціле своє життя і на якій трудився, буде тобі лег- ніях. кою.
$50 НА ПРЕСФОНД в ПАМ'ЯТЬ І ПОШАНУ БРАТІВ
Едмонтон. — Брати Па-ранчичі працювали в майнах в Кардифф, АлтаГ; там належали до нашої організації ТУРФДім (попередника ТОУК), читали газету "Робочий Народ", а пізніше "Українські Робітничі Вісті". З часом вони "переїхали до Дром-геллер, де було більше майнів, робітники вели боротьбу за свою майнер-
СЬКу ІОНІЮ.
Всі три брати належали ДО юнії і брали в ніїі активну участь. Коли в Дромгеллер зорганізовано ВІДДІЛ ТУРФДіхМ, брати Паранчичі стали членами І допомагали фінансово будувати Український Робітничий Дім. Вони читали прогресивну пресу і щиро її підтримували в пресових кампа-
Твої двоюрідні брати Стефан і і Іван Га-ланджії і їхня рідня.
ар О ДНІ та лан ти
) професійних співаків, музикантів, танцюристів починали в народній Кореї свііі шлях у мистецтво з клубної сцени. Сьогодні тут більш як два мільйони тільки сільських трудівників займаються в різного роду колективах художньої самодіяльності. Кращі з них брали участь у Всереспуб-ліканському фестивалі сільської художньої само-ді я льності, який відбувся у Пхеньяні,
Найбільший успіх припав на долю артистів-лю-бїітелів із сільськогосподарського кооперативу "Рачжин" з провінції Північний Хванхе. Майже всі селяни тут беруть у-часть у художній самоді-яльності навіть у розпал
польових робіт. Вони організували агітбригади, виступають не тільки перед од носе л ьця м и, але й в інших господарствах. Керує колективом Лі Чже Док. Доля цієї людини — це відображення тих змій, які відбулися в Кореї за роки народної влади. Його батько був батраком в японського поміщика, і якби не серпень 1945, син не зміг би ніколи закінчити спеціальний навчальний заклад і прилучится до великого мистецтва.
В репертуарі хору колективу "Рачжин" є гімн народній владі. Музику і' слова цього гімну написав Лі Чже Док.
Ф. ЛЕСКОВ, кореспондент АПН.
СПОМИН ПРО ДРУЖИНУ Транскона, Ман. 9 січня минуло п'ять років, як відійшла від нас назавжди моя дорога дружина, матір і бабуся. Прошу помістити цей спомин в 5-ту річницю її смерті. Висилаю $10 на пресфонд.
Уже п'ять років минуло Як ти нас лишила, Дорога моя дружино. Мама наша мила.
Ми усе тебе згадуємо. Як ти з нами жила. Ти для нас так, як зірка В родині світила.
Я від імені цілої Нашої родини Споминаю тебе, мила, В п'яті роковини.
Ми ніколи твої добрі Діла не забудем. Будем тебе споминати Поки жити будем.
Прокоп Данилюк.
Був час, коли наша організація в Дромгеллер проводила широку культурно-мистецьку працю — грали представ л єни я, давали концерти, відбували лекції. Ілля Паран-
чич, його дружина і діти брали участь в цій діяль-. пості. Діти виступали на концертах.
З часом вугільні майни в Дромгеллерській долині закрилися. Майнери повиїжджали, хто куди міг в пошуках праці.
Брати Іллі — Федір і Тимофій повмирали і поховані в Дромгеллерській долині.
Ілля з дружиною приїхав до Едмонтону, дістав тут працю в "машін шані" і працював до виходу на пенсію. Пізніше дружина померла. Зараз Ілля живе самий, йому допомагають сини.
Пригадав Ілля, як він і його брати працювали в майнах, брали участь в організаційній діяльності. В пам'ять і пошанування своїх покійних братів — Федора і Тимофія він пожертвував $50 на пресовий фонд "Життя і Слова".
Недавно Стефаи Ники-форяк з Редиссон, Саск. відвідав свого сина в Едмонтоні. При зустрічі з ним я запитав його, чи в Редиссон мешкають українці. Він відповів, що майже нема. Для мене там, сказав він, найкращим другом є наша газета "Життя і Слово".
І Степан НикифоряїС пожертвував $ 15 на пресовий фонд. Він колись жив і працював в Дромгеллер, там втратив ногу в майні, а тепер пенсіонер, живе в Редиссон»
Саск. , ■ ■ '' " ' ■
Петро КИФОРУК.
р У й^^^^^н а
УНРАЇНСЬКЕ ПОХОРОННЕ ЗАВЕДЕННЯ
НАШЕ ПОХОРОННЕ ЗАВЕДЕННЯ ручить за совісну І чесну обс лугу в похорокенні тіла в балзамованні його і за приступні
ціни домовини і нагробника. Ми, обслуговуємо в місті і на фармах. Вдавайтеся писемно, огобисто або телефонуйте де вам ближче на адресу:
Рагк^МетргіаІ Ьїтііес!
Телефон 22331 І Телефон 11 І Телефон 53
ЕсітолЮп 9709 — 111 Аує. | УедгеуіПе | катопі
В. М. СМОЛЕК, управитель.
— Єгітоп*оп. АІ*а
ПОВЕРТАЮТЬСЯ "ПЕРЕДЧАСНО"
За перших шість місяців 1975 року коло 200,-000 італійських робітників, які виїхали на заробітки в різні країни Західної Європи, повернулися додому "передчасно", бо були звільнені з робіт в результаті промислового спаду.
Жертвою забруднення навколишнього середовища стала нещодавно слониха Зулейка з мандрівного цирку "Ренц" у Західній Німеччині. Гарячим вересневим ранком цирк зупинився на березі ріки Неккар коло міста Нюртингену. Поблизу не було криниці або водорозбірної колонки, і служителі цирку почали поїти стомлених циркових тварин водою з Неккару. Два відра цієї води випила і слониха Зулейка. В ту ж ніч вона захворіла і, незважаючи на посилене лікування пеніциліном і
іншими антиоіотиками; загинула.
Як й інші ріки Західної Німеччини, Неккар пос-тіііно забруднюється отруйними відходами прибережних промислових підприємств.
"Спочатку отруйна вода Неккару вбила риб, тепер її жертвою стала цінна тварина з цирку" — пише західнонімець^ кий журнал "Бунте".
Як стоїть Ваша передплата на "Жнггя і Слово" ? Коли вона вийшла або задовжена, відновіть її негайно! Жертвуйте на пресовий фонд.
СКОРО
еі
Рег50паІІ2Є(І Зегуісв — ТН0МА8 СВОРО, РипегаІ Оігесіог. Маіп апсі ^иx1оп, \Л(іппіред — РНопе: 586-8044