Понеділок. 5 квітня 1976 р.
"ЖИТТЯ і СЛОВО"
Сторінка 5
и н у л Су су час не і м а й
с пан 11
ш
Незважаючи на героїчну боротьбу іспанського ііароду і сорок тисяч д о б р овольців^^ інтернаціоналістів, фашизм захопив у свої кігті країну, яку держить уже 40 років;- Допомогла фашизмові здобути перемогу над іспанським народом горезвісна політика "невтручання" Франції/ Англії, США, Канади. .. Саме Про ту політику "неін-тервенції" йшла мова на одній з сесій конференції.
Професор Йорк університету Норман Пеннер зробив доповідь "Відби-ток іспанської громадянської війни на канадській політиці". Він проаналізував весь процес того відбиття як на урядовому курсі/ так і на відношенні прогресивної громадськості Канади.
У той час, коли Комуністична партія Канади провела широку мобілізацію за продемонстру-вання міжнародної солідарності трудящих країни з боротьбою іспанського народу, то канадський уряд робив всілякі заходи для того, щоб додержуватися п о д і тики "невтручання" по відношенню до Іспансь.ко^і.На? ррдної Республіки, але у той самий час дозволяв продавати зброю і військове спорядження Марокко, що, згідно з газетою 'Тлоб енд Емпаєр", було в о є н н о ю базою франкістських заколотників.
З Канади виїхало понад, 1200 добровольців. Вони переважно були членами Комуністичної партії Канади і Комуністичної Молодіжної Ліги. Виїжджали вони добровільно, не за гроші, бо були перейняті глибокою ідеєю і ненавистю до фашизму.
Хоч формально не було єдиного фронту, то все ж між Комуністичною партією Канади і Кеней-діан Комонвелт Федерей-шон (ССФ) була на ділі співпраця у поданні допомоги іспанському народові у його боротьбі проти фашизму. До тієї спів-пр а ці приєднувались трейд-юнії і інші демократичні у групування.
Після повернення канадських добровольців з
Іспанії ни"" заопікувались ліві прогресивні організації.
Доповідь Нормана Пен-нера зробила на учасників конференції велике враження. Особливо вона була тепло сприйнята ветеранами Батальйону Мекензі-Папіно і ветеранами Батальйону Лін-кольн-Вашингтон, яких було значне число серед присутніх на конференції.
Несмачним дисонансом на конференції були виступи професорів Джо-сефа Старобіна, Д. І. Дей-віса і Ірвінга Горовица, які говорили про іспанську громадянську війну і ліві рухи в Сполучених Штатах Америки, Англії і Франції. Торкнувшись п о в е р X 6 в о теми, вони більшість часу віддали для випадів проти Радянського Союзу, обинувачу-ючи його в тому, що він "втручувався" у внутрішні справи Іспанської Республіки, накидаючи їй
їв серед американських добровольців (80%), пояснював її "юдейсько-більшовицькою відпла-
тою".
"свою волю".
Професор Ірвінг Горо-виц, ні сіло, ні пало, вмішав сю д й "єврейську справу" в Радянському Союзі.
Антирадянська тара-банщина згаданих професорів викликала огір-чення серед учасників конференції,, особливо серед ветеранів міжнародних бригад, які не могли її стерпіти.
Виступаючи в дискусії над цими доповідями, ветерани XV Міжнародної (американської) бригади Моррі Колов і Гай Валах (єврейського походження) заперечили ці вигадки, заявляючи, що у той час, коли уряд Сполучених Штатів Америки спомагав франкістських заколотників, то Радянський Союз посилав Іс-п а не ь к і й Республіці зброю, амуніцію, засоби транспортації, харчі. Дуже часто радянські зйоря-ки, рискуючи своїм життям (фашисти топили їхні кораблі), доставляли все те іспанському народові.
Професор Роберт Ко-лодний, доброволець XV Міжнародної бригади їм. Абрагама Лінкольна, критично висловився про дику "теорію" професора Ірвінга Горовица, який, видумавши фантастичну цифру про процент євре-
Своїми виступами згадані Три професори прямо перекреслювали той героїчний подвиг, який був здійснений добровольцями - інтернаціоналістами Канади і США, які - брали участь у боротьбі проти фашизму в Іспанії.
IV
Конференція відбувалася у 40-річчя вчиненого заколоту фалангістським генералом Фраиціс-ком Франком проти легально обраного народом уряду Іспанської Республіки. -
Конференція відбувалася у дні, коли Іспанія охоплена народними демонстраціями у містах різних провінцій, масовими страйками трудящих, які борються за автономні і демократичні права.
Конференція відбувалася у період, коли в Іспанії з дня на день росте і міцніє могутній народно-демократичний рух, до якого входять політичні партії, трейд-юнії, організації різних верств суспільства, які об'єдналися довкола мінімальної програми з максимальними цілями: 1. Амністія всім політичним в'язням; 2. Політична свобода; 3. Автономія провінціям.
Саме такий був лейтмотив заключної сесії конференції 14 березня.
З доповіддю "Іспанія сьогодні і завтра" мав виступити на конференції Марсеріїю Камачо — видатний громадсько-політичний і трейд-юнійний діяч, який за свою діяльність карався довгі роки у фашистсько-фраикістсь-кій тюрмі. Однак він не отримав виїзної візи і не міг прибути на конференцію.
З цією доповіддю виступив професор соціальних наук Барселонського університету Рафаел Рі-бо, який за два дні до свого виступу прибув з Іспанії, де був свідком ї учасником могутнього руху за демократизацію, що охопив всю Іспанію.
Його доповідь і відповіді тривали півтори години. Рафаел Рібо сказав, що рух за демократизацію Іспанії носить мирний характер, але учасників демонстрацій, які постійно відбуваються і стають щораз масовішими, провокує поліція, яка донедавна стріляла понад голови людей, але останніми часами стріляє в зібраних, вбиваючи і калічачи багато учасників. Народ приневолений ставати в своїй обороні і відбиватися від напасників, /ї
Дуже знаменним в Іспанії є цей факт, що люди позбулися страху, во-
В ПІДГОТОВЦІ ДО ВИБОРІВ
В ПОРТУГАЛІЇ
Революційна рада Португалії запевнила, що вона вживе всіх необхідних заходів для нормального проведення 25 квітня виборів до Законодавчих зборів. Про це говориться у комюніке позачергового засідання Революційної ради.
Найвищий орган державної влади осудив спроби порушити стабільність політичної обстановки в країні з боку окремих груп. Він заявив, що власті гарантують усім португальцям право зборів і маніфестації, завойоване в результаті квітневої революції 1974 року.
Комуністична партія Португалії попередила, що наростаюча активність правих сил спрямо-
вана на спровокування соціальио-політичної кризи в країні і створення обстановки непевності і страху.
У заяві, яку видала комуністична партія 17 березня, говориться, що метою таких дій є підрив політичних і військових органів влади в Португалії.
У боротьбі проти правої загрози у Ліссабоні створено масову політичну організацію демократичного і антифашистського характеру.
Жінки в Радянському Союзі складають 59 процентів загальної кількості спеціалістів з вищою освітою, які працюють у народному господарстві.
ни щораз відважніше і рішучіше виступають на боротьбу за свої демократичні і соціальні права.
Так, народпо-демокра-т и ч н и й рух скеровує свою діяльність до "Роп-тури" -— до вибуху. Коли цей вибух станеться, ваяс-ко сьогодні передбачити, але він обов'язково станеться, чого свідомі не тільки народні маси, аііе свідомі того також і панівні кола.
Розуміється, кожна політична партія, кожна організація чи трейД-юнія, що входить до народно - демократичйогб руху, проводить свою незалежну д і я л ь н і с т ь. трейд-юнії, наприклад, мобілізують робітників у заводах і фабриках до боротьби за свої щоденні життєві інтереси. Політичні партії, як, наприклад, комуністична і соціалістична, проводять свою діяльність, проповідують свої ідеї, борються за здійснення своїх політичних платформ.
Головним завданням всіх опозиційних партій до сучасного режиму — добитися корінної зміни —- відновлення демократії в Іспанії. Це, однак, не виеліміновує розходжень між .окремими політичними партіями і організаціями. Навіть тоді, коли будуть відновлені демократичні свободи в Іспанії, між окремими пар-' тіями буде відбуватися змагання за завоювання мас і за переведення свб-їх програм в життя.
Сучасний режим, який заявляє про свої ліберальні наміри, фактично далі зберігає франкістсь-кі порядки. Наприклад, уряд Карлоса говорить, що він дозволить на існування різних політичних партій, крім комуністичної. Такої "демократії'-не хоче іспанський народ — він її відкидає. Він домагається повної і всео-хоплюїочої демократії
Іспанія на порозі великих соціально-політйчпих змін. Іспанія буде демократичною. Прапор Іспанської Республіки знову майорітиме над країною!
Такі були заключні слова Рафаела Рібо — посланника іспанського народу на конференцію. Петро КРАВЧУК.
