Сторінна 8
"ЖИТТЯ і СЛОВО'
Понед^лон/ 12 липня 1976 р.
ваємось на
Розповідає заступник голови Комітету і спорту при Раді Міністрів УРСР її.
Уже на початку 1950-х років світ 13 захопленням аплодував багатьом радянським спортсменам, яких раніше ніхто навіть подумки не наважувався називати фаворитами. Перемогли вони на Всесвітніх студентських іграх у Берліні та на XV Олімпійських і г р а X у Хельсінкі. Сенсаційьпіми стали успіхи наших збірних команд з волейболу і баскетболу на чемпіонатах світу і Європи. Радували своїми досягненнями гімнасти, легкоатлети, плавці, стрільці.
Серед них було чимало снор-і-сменів з Радянської України. Так, на Олімпійських і г р ах у Хельсінкі в складі спортивної делегації Радянського Союзу відзначилися спортсмени з УРСР В. Чукарін, М. Гороховська> Н. Бочаррва, Я. Пункін, Г. Жилін, І. Ємчук, Д. Леонкін.
Подальші результати підтвердилії, що перші успіхи не були випадковими.; ;
У лігілЬйонів людей Ще ЖИВІ у пам яті перем о ж-ні старти радянських спортсменів на XX Олімпі йських іграх. П'ятдесят разів у Мюнхені зв\7чав Державниіі гімн СРСР, То був досі нечуваний в історії Олімпійських ігор тріумф: наші спортсмени завоювали 50 золотих, 11 срібних і 22 бронзові медалі. Примноженню слави радянського спорту сприяли й представники України. На відзначення здобутих пер е м о г 35 спортсменів і тренерів
республіки нагороджені орденалш й медалями. Ордена Леніна удостоєно кращого бігуна планети (на дистанції 100 і 200 метрів) — аспіранта Київського державного інституту фізкультури В. Борзова. Орден Трудового Червоного Прапора вручено тренерові героя Олімпіади — В. Петров-ському.
Серед нагороджених олімпійські чемпіони: десятиборець з Одеси М. Авілов, п'ятиборці Б. Онй-щенко з Києва і львів'янин П. Ледньов, кияни — яхтсмен В. Манкін, весляр В. Морозов, срібний призер (в бігу, на 800 метрів) Є. Аржанов, тренер збірної СРСР із спортивної гімнастики П.Ас-тахова, крашиіт нападаю-чпй континепту 1975 року, володар бронзової нагороди у Мюнхені О. ^ Блохін та інші наші спортсмени.
А ось цього року вперше представник УРСР завоював золоту медаль зимових Олімпіад. Чемпіоном ХІТ Ігор в Тнсбру-ку став у естафеті біатлоністів Т. Бяков.
Радянський Союз ^ справді велика спортивна держава. Про зрослий авторитет нашої країни свідчить і те, що саме *Гі спортивні арени дедалі частіше стають місцем проведення найпопуляр-' піших міжнародних змагань. Візьмімо хоча б столицю України. Останнім часом тут було двічі проведено чемпіонати Європи з кінного спорту. По-заторі к у Києві виборю-
БУДУТЬ ДАЛІ ДОСЛІДЖУВАТИ ЗЕМЛЮ, космос І ПЛАНЕТИ
Радянський Союз у найближчі роки продовжить планомірні дослідження Землі і Космосу і вивчення найближчих планет сонячної системи, про це заявив академік Р Сар-дєєв на сесії Комітету космічних досліджень, яка відбувається в Філадельфії.
Директор Інституту космічних досліджень у Москві очолює радянську делегацію на цій сесії. Він повідомив, що дослідження Землі за допомогою космічних засобів вияви-
лись дуже плідними 1 ви-трати на них швидко оку-повуються.
Результати таких досліджень широко використовуються в метеорології, геології, гідрології, в сільському і лісовому господарстві та інших галузях людської діяльності.
Торкаючись вивчення планет, Сардєєв відзначив, що Венера і Марс зберігають ще багато таємниць, хоч за останні роки про них одержано більше відомостей, ніж за всю історію людства.
фізкультури Савицькии
вали чемпіонські титули найкращі майстри шкіряних рукавичок континенту серед юніорів. У 1975 році місто на Дніпрі приймало учасників жіночого чемпіонату світу з гандболу. На Центральному стадіоні столиці УРСР відбувалися матчі збірної команди Рад я не кого Союзу з футболу в змаганнях на першість Європи.: Там же кияни захоплено вітали своїх улюбленців — футболістів/'Динамо" під час матчів за здобуття Кубка володарів кубка, Супер-кубка та Кубка європейських чемпіонів. Стадіон був свідком тріумфу вітчизняного футболу.
Нині п р И X и л ь ники спорту в усьому світі з хвилюванням ч е к а ю т ь урочистого моменту, коли в Канаді, у Монтреалі, спалахне Олімпійське полум'я.
Уже сьогодні ми розра-хов;уємо на досягнений б ага т ь о х радянських спортсменів. Серед них є і представники / нашої республіки, зокрема, легкоатлет Валерій Борзов, борці Павло Пінігін, Нельсон Давидян, Анатолій Харитонюк, боксер Олександр Т к а ч е н к о. Сподіваємось на успіхи збірних команд країни з футболу, гандболу, водного поло, волейболу. У складі їх теж чимало посланців республіки.
Віриться: наші олімпійці продемонструють у Монтреалі високе почуття патріотизму, волю до перемоги. Немає сумніву в тому, що і в розпалі спортивної боротьби вони виявлять властиве радянському народові почуття поваги й дружби до представників усіх країн, які братимуть участь в Олімпіаді.
А в 1980 році організатором масових спортивних змагань з найдавнішою біографією — Олімпійських ігор -— стане наша країна. І ми переконані, що XXII Олімпіада, яка проходитиме у столиці першої в світі соціалістичної держави, не тільки визначить най-сильніших, але й переконливо продемонструє переваги радянської системи ф ізичного виховання.
Переможна пісня тятиви
СПОРТСМЕНИ УКРАЇНИ НА ОЛІМПІАДІ-76
На остййніх всесоюзних змаганнях ,з стрільби з лука, які завершились нещодавно, один з найкращих результатів показала львів'янка Валентина Ковпан. Лише двох очок не вистачило їй, щоб перевершити рекорд Радянського Союзу в багатоборстві, який належить чемпіонці світу Зебінісо Рустамовій з Та-, джикистану. А от у. стрільбі на 30-метровій дис-їанції Валентина Ковпан все-таки встановила новий рекорд країни.
Свою спортивну біографію дівчина з степового села Петроострів на Кі-ровоградщині почала майже 10 років тому. Першокурсниця Львівського медичного інституту ніяк не могла обрати собі одну з численних спортивних секцій. Прийшла я-кось на заняття лучників. Тут їй сподобалось. А потім захотілося і самій найчитйся посилати точно' в ціль срібляті стріли. Тоді й почала навчання ■ у тренера Михайла Хус-ківадзе, який зумів прищепити дівчині велику любов до спорту, вміння боротися за гіе}земогу б поєдинках з майстрами найвищого класу.
Змагання стрільців з лука завжди несуть приємні несподіванки. Так було й на чемпіонаті СРСР 1970 року. Тільки-но його учасниці завершили стрільбу на 60 метрів, як судді взялися повторно вимірювати відстань і мішені — вірна прикмета того, що встановлено рекорд. А нова рекордсменка країни вже була в обіймах подруг і весь час повторювала, ніби виправдовуючись: "Це ж у мене вперше, розумієте, вперше".
Чотири роки потрібно було студентці зі Львова, щоб досягти першого великого успіху. Після цього її включили кандидатом до збірної команди Радянського Союзу. Тренерам- сподобалась цілеспрямованість, наполег^ ливість і працьовитість спортсменки. Іспити в інституті та на спортивних майданчиках Валентина Ковпан складала тільки
річних поліклінік Львова. Після роботи знову поспішала на тренування —■ готувалася до майбутніх стартів. У 1973 році вона вперше в складі збірної СРСР взяла участь у чем-"піонаті світу, який проходив у французькому місті Греноблі. Напере-. додні першості подув шквальний вітер, до нього додалася злива. Орга-нізатори змушені були скоротити строки чемпіонату, і учасникам за три дні довелося виконувати програму, розраховану на чотири; В цих важких умовах спортсменка з України зуміла завоювати звання срібного призера в абсолютній і чемпіонки світу в командній першості.
В наступні роки вона не раз піднімалась на найвищу сходинку п'єдесталу поіііани, як на всесоюзних, так і на міжнародних змаганнях;
Переможно- поч а вся для неї і нинішній ол ім-пійський рік. у Вороши-ло вграді, де. проходил а зимовіа першість Радянського СоЮзу, вона он о-' вила всі найвищі досягнення країни і перемогла з результатом, який перевищує офіційний світо-; вий рекорд. Попереду у неї ще чемпіонат Європи в Данії. А там — і Монт-реал. Лише дві жінки та два чоловіки від однієї країни- можуть виборю- " вати олімпійські нагороди в змаганнях стрільців з лука. І заявку на одну з ' двох путівок до Монтре-аля вже зробила 26-річ- ; ний лікар-стоматолог зі * Львова Валентина Ковпан. ^
Іван САЙКО.
МАРШРУТИ КЛИЧУТЬ У ГОРИ
на "відмінно".
Закінчивши інститут, Валентина почала працк> вати в одній із стоматоло-
Перших відвідувачів п'~і]иняла нова тур .... а на околиці Дрогобича. Вона розташована на перехрещенні автотрас і пішохідних стежок, що ведуть у гори, до нафтопромислів Борислава, до всесоюзної здравниці Трус-кавець. Мандрівникам тут створено прекрасні умови для відпочинку, в . їх розпорядженні нодіери на два або три місця, затишні холи, їдальня, здатна одночасно обслуговувати 500 чоловік, клуб із -просторим кінозалом. ^