Сторінна 10
"ЖИТТЯ і С^іоі^О
Понеділок. 26 липня 197€ р.
Пам'яті Петра Кифорука
Едмонтон, Алта. — Ділимося еумноіо вісткою про наглу і несподівану смерть довголітнього громадського діяча, організаційного працівника, од* ного з тонерів українського прогресивного ір^гху в Канаді Петра Васильовича Кифорука. Він по-. мер в неділю 4 липня на 82 році життя.
Похорон відбувся в четвер 8 липня при участі понад 500 людеіі. Прибули друзі і товариші з Смокі Лейк, Ту Гиллс, Ленюк, Мирнам, Вільна, Іннісфрі і Келгарі, щоб віддати останню пошану хорошому товаришеві, організаторові, який довгі роки свого життй боровся за краще життя труд ящі IX; за мир у світі, дружбу між народами.
На запрошення, на похорон приїхав представник КВК ТОУК з Торонто Михайло Король.
Петро Кпфорук народився 28 лютого 1894 року в прикарпатському мальовничому селі Рожнові в незаможній селянській родині. Коли закін-чив чотири класи початкової школи, йому сповнилось одинадцять років. ■■ Він по ч а в працювати вдома і наймитував.
Коли підріс, читав радикальну газету "Громадський Голос", в якій писалось про загрозу світової війни. Петро Кифо-рук зичить грошей, вибирається до ІСанади 1912 року. Спочатку зупинився у Вінніпегу, знайшов тимчасову працю, працював деяісий ЧсЮ на залізній дорозі коло Брендо-ну, в Манітобі. Працював по десять годин денно, одержуючи 17 центів на годину. За короткий час закінчив працю на залізній дорозі і виїхав до майнерської місцевості Тейлертон в Єаскечевані. Це було 19] З року. В Тейлертон стає до праці в майні, де за десять годин важкої праці заробляє $2.25. Тут були радикальні майнери. які ірже читали*"Робочші Народ'*. Ця робітнича газета за-цікавила Петра Кифорука. Він став і"! передплатником . і почав брати участь в робітничому.
Почерез своїх односельців довідавшись; про» маинерську місцевість Кардифф в Алберті, Петро Кнфорук прйїясджаз
сюди 1915 року. Тут він знайомиться з Никодою Хариком, М. Мокрієм, В. Никифоруком, Н. Ха-ньом, С. Чабаном, В. Патиком і багатьма іншими робітниками, які були радикальних переконань.
М. Князевич організу-; вав тут відділ соціал-де-ліократичної партії, до якого вступив П. Кифо-рук. Його обрали секретарем відділу.
В тому часі в Едмонтоні вже було товариство "Самообразовання". П. Кифорук знайомиться з Іваном Клибановєькйм, вступає у члени цього товариства;
В Кардифф, що знаходиться лише 20 миль від Едмонтону, п о ч а л а с я мистецька і драматична діяльність з близькими зв'язкалш з Едмонтоном.
1920 року П. Кифор^^тс виїхав до вугільного басейну у Дромґеллерській долині до місцевості Вейн. Тут він стає до праці у майні, набуває широке знайомство, бере активну участь не лішіе в культурно-організацій-ній і освітній праці, але також стає активний в трейд-юнійному русі.
Під час праці в майні в Дромгеллер мав серйозний випадок — обвал поламав йому ногу і завдав також інших уш-кодясень. Майже цілий рік довелося лікуватися, поки зміг повернутися до праці.
У 1925 році П. Кифорук був ^ учасником Вищого освітнього 6-місяч-ного курсу ТУРФДім у Вінліпегу. Там він поглибив свої організаційні і теоретичні знання. Повернувшись з курсу, він дальше іграшоє в майні в Нордег, Алта., бере акт тивну участь в робітничому русі, читає лекції на різні робітничі теми,
1926 року П. Кифорук
знайомиться в Едмонтоні з Софією Краківськото Порайко. Вони одруяси-лися і почали спільне життя у передмісті Едмонтону. Вони набули ділянку землі, на якій продукували городину.' -
У Софії було двоє дітей — син і дочка, тож вони з Петром у незважаючи на ті страшні ро-. ки економічної кризи 30-х роїав, старалися дати дітям вищу, університетську освіту.
Петро Кифорук на: доручення П р о в к о м у ТУРФДІМ виїжджав на організаційні об'їздки в Алберті і Саскечевані, виступав на масових мітингах, давав лекції, по-ш и р ю в а в прогресивну пресу, організував фар>-мерів до боротьби на захист своїх яситтєвих інтересів в тяя^ких 30-х ро-; ках.;;,
В 1937 році Кифоруки купили фарму в місцевості Норт Бенк — поблизу Смокі Лейк, де розвинули взірцеве фармерське господарство. Петро бере активну участь в громадському житті, фармерсь-кому русі. Його обирають до місцевих урядових установ — шкільної і муніципгшьної рад. Він обирається рівом (головою) муніципальної ради і головою шкільної, ради. Він чесно служив громаді, народним інтересам. Тому він у виборах переобирався .багато разів, працював на різних постах.
В 1957 році Кифоруки, після багатьох років праці на фармі, відчуваючи послаблення свого здоров'я, продають фарму і перебираються до Едмонтону. В Едмонтоні вони вливаються в кипуче організаційне і громадське життя. Петро обирається до зарядів, до освітнього комітету,, до Комітету дитячої кемпи. Він обирається делегатом на крайовий з'їзд ТОУК. Багато уваги і старань доішадае для підтримки і будови нашої української прогресивної преси.
Петра Кифорука обирають головою директорів Трост фонду Дитячої кемпи. Він провів велику працю на цьому полі. За його посиленими стараннями і стараннями усього комітету, організації трост фонд перей-
шов суму 50 тисяч доларів.
З організуванням клубу , українських літніх громадян в Едмонтоні Петро Кифорук був обраний його головою.
Петро ніколи не жалівся, що "перемучений", не нарікав на своє здоров'я. Він виконував різні організаційні обов'язки, усюди старався допомогти. ^
В 1958 році Петро Кифорук був головою делегації ТОУК з Канади на святкування 800-р і ч ч я міста Снятина на Україні. Побував він в рідно-селі Рожневі. З поверненням він звітував на мітингах й інших зібраннях про свято в Снятині.
В 1973 р. П. Кифорук поб\т8ав на Радянській Україні з дружиною. Вони повернулися з великими враженнями, про які широко розповідали.
Петро Кифорук був принциповою людиною. Він був оптимістом, лто-бив людей, любив їм допомагати. Він любив дітей і віддавав багато свого часу для підтримки і розбудови Дитячої кемпи ТОУК і РЗТ. Він з дружиною були перші вклали 2,000 доларів .на Трост фонд Дитячої кемпи, пожертв^'вали 800 доларів на встановлення мармурової плитки, на якій зроблена назва фонду.
Коли він захворів, його забрано до госпіталю. Але лікарі не могли йому допомогти, бо хвороба рака була у надто розвиненій стадії.
Похорон відб^^я 8 липня з похоронного заведення Парк МеморІЕШ. Хор під керівшщтвом Василя Хомина виконав похоронні пісні. З промовами виступили представник КВК ТОУК Михайло Король, який говорив в англійській мові, і Мико-
ла Алексієвич в українсь* кій мові. Вони розповіли про життєюій шлях Петра Кифорука, про його вклад в іияльності українських прогресивних організацій і з а г а л ь ного прогресивного р^гху.
Завіщання записано на організацію ТОУК в Едмонтоні. Все. що залишиться, піде на працю серед дітей, на організаційну діяльність.
На бажання покійного, яке він висловив перед смертю, його тіло похоронено на міському цвинтарі, коло могили його товариша Івана Клиба-новського.
Меморіальний обід від-бувся в Українському Культурному Центрі при участі великого числа людей.
Наш друже і вірнш^ товаришу; Петре, ми тебе ніколи не забудемо.
М. МАЄВИЧ.
В пам'ять Петра Кифорука були зложені пожертви на Дитячу кемпу в Силван Лейк — $683.00 1 пожертви на фонд по-борюння хвороби рака — $135.00.
Щиро дякуємо організації за допомогу в похороні напюго дорогого мужа і батька. Дякуємо КВК ТОУК і його пред. с' авникові М. Королеві, який прибув на похорон, дякуємо йому і М. Алек-сієвичу за промови й усю д о п о могу, диригентові Василеві Хомину і хористам, жінкам, що приготовили і подавали обід, палберерам, тим, що послужили автомобілями й усім учасникам похорону. Ващої щирості й спів-чтт-тя ми ніколи не забудемо.
Дружина Софія, дочка І сші
БІЛЯ ТРЬОХ НОРДОНІВ
На території трьох країн — Радянського Союзу, Чехословаччини і Польщі в мальовничій лісистій місцевості створюється міжнародний заповідник. Від гірської вершини, висота якої сягає майже 1300 метрів, він одержав свою назву "Кременець".
Заповідник, площа якого близько тисячі гектарів, послужить науковою базою для вирішення актуальних проблем охоро-
ни й збагачення флори і фауни. Тут зберетлися унікальні букові, ялицеві та яворові ліси. Виявлено також ряд реліктових і найцінніших декоративних рослин. Добре себе почувають у цих місцях бурі ведмеді, олені, косулі, цінні хутрові звірі —. видра, куниця та інші. У гірських річках водиться форель. У "Кременці" на* раховується понад трид« цять ввдш різЕшк птахів.