Сторінка 12
' .хчИГГЯ і СЛОВО"
Понеділок. 13 вересня 1976 р.
НА ВІДЗНАЧЕННЯ СВОГО 80-РІЧЧЯ ПОЖЕРТВУВАВ $80 НА ДОБРІ ЦІЛІ
Радіум Гат Спрингс,
Британська Колумбія. — В с_уботу,-31 липня, в домі Олекси -і-Марії Карпу-сів відбулося відзначення 80-их роковин від дня народження одного з них — Олекси Карпуся. Погода була прекрасна, то вечеря відбулася надворі. Гості почали сходитися ще задовго до вечері, щоб була нагода поговорити і познайомитись. Прибу-
щоб всі страви були добре зготовлені.
— Дякую всім нашим друзям, — продовжав іо-
віляр.
які з оправда-
них пріїчин не могли прибути на мій ювілей. Тут маю на меті нашого дорогого друга Н. Козія із Сан Франціско, США. Дякую всім за карточки з поздоровленням та за дарунки, які залишаться в мене на довгу пам'ять.
ОЛЕКСА І МАРІЯ КАРПУСІ
Привіт Україні
До тебе, Вкраїно, Лину я думками. Там, де живуть наші Сестри із братами.
Моя ти, Вкраїно, Мій родимий краю. Тобі, рідна земле. Привіт посилаю.
Українська пісне. По світі лунаєш. Красою своєю Мене все займаєш.
Струни твої серця І смутку, і болір, В кожному випадку Я в парі з тобою.
Бринять твої струни. Співи золотисті. Знаходжу в них щирі Слова промовисті.
Тобі, Україно, Рядки ці складаю. Нашому народу Привіт посилаю.
Марія ФІЗОР.
Брентфорд, Онт.
ли Олексові односельчани з Едмонтону, знайомі з Келгарі, дочка Айрін із своїлі чоловіком ;Григорієм Гошовським та їхніми двома залііжними дочками — Венді Задворною з двома малими дітьми та Робін Бейн із своїм чоло-вікЬ^і. Була з ними Гри-торієва Мати — Катерина Гошовська. Всі вони прибули з Венкувера двома автомобілями. Прибули місцеві гості, сусіди.
Перед вечерею зять Г. Гощовський забрав слово і пояснив значення родинного і товариського зібрання, підняв тост на честь ювіляра. Всі присутні відспівали "Многая літа .
Після вечері одружені онуки доносили до столу торт і різні тісточка, холодні напитки. Гості весело розмовляли між собою, поки не смерклося, а потім оказію докінчували в хаті.
Ювіляр Олекса Карпусь подякував усім присутнім за відзначення 80-річ-ного ювілею від дня його народження. Подякував своїй не дуже здоровій дружині Марії, яка дуже багато труду доложила, щоб забава пройшла успішно. Подякував шваг-рові і його дружині, які гостювали в нього кілька місяців і постаралися.
Тому, що люблю читати українську прогресивну пресу і взагалі прогресивну пресу і літературу, я жертвую $80 на добрі народні цілі — по одному доларові за кожний рік мого життя. З цієї суми жертвую $40 на пресовий фонд "гЖиігїя і Слова" і $40 на оргфонд Українського Робітничого Дому у Венкувері. Добавляю $10 на кошти вироблення кліше з фотографії нас обоїх.
Коли будувався Укра-нїський Робітничий Дім у Венкувері, я допомагав його будувати. Дітей своїх посилали, до Української дитячої школи. Потім вони брали участь йа сцені в концертах. Ми вдвох з дружиною брали участь в організаційній діяльності. В нашій хаті створився окремий відділ, знаний як відділ в Біконсфілд. В цім відді-ми брали участь в праці до 1958 року.
Зараз ми живемо в Радіум Гат Спрингс. Читає-мо нашу газету і скільки можемо, допомагаємо нашій організації матеріально.
Бажаємо нашому юві» ляру і його дружині доброго здоров'я і всього найкращого в їхньому житті.
М. Ший.
Тарасові Шевченку
Вже багато літ минуло^ Як Шевченко у могилі Серед степу широкого. На Вкраїні милій.
Встань, Тарасе,
пробудися, , .На Вкраїну подивися ... Вона тепер процвітає. Народ нею управляє.
Вітер віє, пісня лине У баладах і билинах. Комсомолія співає. Працю всюди розгортає.
Встановили там так жити. На панів щоб не робити. Бо тепер там свій закон. Нема панських перепон.
Петро Долинюк.
Гемилтон, Онт.
СНІГОВА ЛЮДИНА?
Учасники недавньої експедиції на вершину Ан-напураиу в Гімалаях повідомили, що на висоті 5070 метрів вони побачили сліди, які, на їх думку, можуть належати "сніговій людині". На відбитках довжиіюю ЗО сантиметрів добре видно п'ять пальців. Автора "автографів" виявити не вдалося і це дало підставу скептикам твердити: сліди налелсать тутешньому мешканцеві гір — гімалайському ведмедеві.
НА ВІДЗНАЧЕННЯ СВОГО 75-РІЧЧЯ ПОЖЕРТВУВАЛА $50 НА ПРЕСФОНД
Тиммінс, Онт. — В четвер, 12 серпня, діти Марії Островської влаштували забаву з приводу 75-річчя від дня Гі народження. На забаві були знайомі ювілярки, члени і член-кині нашх організацій.
Забава відбулася в Ем-паєр готелі. Коли Марія Островська із своєю дочкою і зятем увійшла до готелю, всі присутні встали і привітали її традиційною піснею "Геппі бирт-дей". Дочка Анна вручила матері букет квітів, а внучка почепила своїй мамі квітку.
МАРІЯ ОСТРРВСЬКА
Після вечері Корйеля Ткачук привітала Марію Островську з днем ювілею від членства ТОУК і всіх присутніх. Сказала, що знає т-ку Островську (з родини Ковальчуків) з того часу, Іяк вона приїхала до Тиммінс і вступила до жіночого відділу ТОУК. Дочку Анну посилала вона до Української дитячої школи і мандолі-нового оркестру. Внучка її Маруся респектує українські традиції.
Марія Островська вже два рази побувала на Україні. Другим разом узяла^ з собою онуку Марусю, яка працює учителькою в публічній школі. Онука вдячна за це бабу-
майнерської хвороби сілі-козис. Дочці своїй Анні старалась дати вище об-разовання.
Після смерті чоловіка Марія пішла жити до своєї дочки.
Корнеля Ткачук подякувала дочці ювілярки, зятеві, онуці та ті чоловікові за те, що запросили нас на відзначення її роковин народження.
Дочка Анна і її чоловік подякували мамі за добре виховання, за її маіе-ринську любов, побажали їй доброго здоров'я і прожити ще багато років разом з ними.
На останку промовляла онука Марія. Вона розказала про своє життя майже від немовляти, як щиро і вміло виховувала її V бабуня, як брала вона її з собою відвідати Ук раїну, де Маруся мала нагоду поговорити з різними людьми. Побажала бабуні з днем народження доброго здоров'я і діждатися виховувати свою правнуку.
Марія Островська подякувала дітям за несподіванку, за вітання і поздоровлення з 75-річ4я»4' йід дня народження. Ні відзначення цього ювілею вона рішила пожертвувати $50 на^Іі'ре^соШй фонд • "Життя і Слова'': І Добавляє $5 на вироблення кліше з її фото.
Цю суму грошей посилаю разом з ідим дописом. Одна з присутніх.
€ердечна подяка
Вінніпег, Ман. — Шановна редакціє "Життя і Слова"! Посилаю вам |5 на пресойий фонд і прощу помістити в газеті мою сердечну подяку. : Зі мною стався випадок на старі літа: якось я впа-сі, бо зрозуміла більше, - ла і зломила руку. 6 ти-українці в минуло- жнів
чого
му виїжджали за море шукати кращої долі.
Наша ювілярка Марія прибула до Канади 20 серпня 1921 року із села Увисла на Тернопільщині. Приїхала до своїх братів на фарму в Саске-чевані. Життя було мізерне. Тому рішилась пі-.: ти на роботу служницею в приватному домі.
В 1925 році Марія приїхала до Тиммінс. Тут вона одружилася з Іваном Островським. Прожила з ним 44 роки, і він помер 1 січня 1969 року від
носила "кест". Коли рука трохК загоїласд, пора подякувати —
Я насамперед, дякую своєму синові, а ще більше його дружині, яка коло мене ходила, бо я не могла нічого робити одною рукою. Дякую това-рйшкам за картки і тим, хто мене особисо відвідував. Відвідували мене товаришки Козунь, Хома, Семенова, Мельни ч у к. Жінсекції дякую за квіти, а РЗТ — за виплачен-ня мені допомоги за 10 тижнів.
Марта Канюга*