Сторінка 8
"ЖИТТЯ і слово
Понеділок; 1 ? вересня 1976 р.
Коли я вперше побачив Надію Ставко на водній доріжці, то мимоволі порівняв її з русалкою. Пливла вона дуже красиво, але дещо повільно як для спортсменки. ^Здавалося, плаває вона тільки для власного задоволення, а не на результат. Тренери зітхали: "Здібна дівчина, але слабенька. Навряд чи вийдуть люди ..."
У басейн Надя потрапила випадково. Якось батьки Софія Андріївна і Григорій Степанович, робітники одного з дніпропетровських заводів, привели до басейну старшу сестру Наді — 11-річну Любу. Вступати до плавальної секції у такому віці дещо запізно. Але тренер Світлана Михайлівна Ватченко пішла на компроміс: "Віддасте разом з Любою молодшу — візьму обох". І хоча за шестирічну Надю хвилювалися — боялися, чи ііе застудиться часом, але відступати не хотіли. Дівчата стали частими відвідувачками маленького затишного басейну індустріального технікуму, двері якого завжди гостинно відчинені для кожного малюка. Тут, та й у будь-якому іншому басейні, не треба платити ні тренеру, ні за користування басейном.
Шість років і ' тому<с::у Дніпропетровську з'явився палац водного спорту ■'Метеор", де Надя продовжила заняття плаванням. Починала вона з батерфл я я, потім випробувала свої сили у комплексному плаванні. Це дозволило досконало о-володіти технікою всіх видів, у воді невеличка
на зріст Надія завжди почувалася дуже невимушено: пірнала, бавилася з подругами, влаштовувала ігри. А от змагатися не любила. Може, тому, що не вірила у власну швидкість, а може не відчувала ще жадоби до боротьби, змагання.
На спині стала плавати випадково. Якось треба було для команди комусь виступити на обласних змаганнях. Спробувала -— і виграла. Тренер Олег Цвєтов умовив перекваліфікуватися : він побачив, наскільки перспективним виявився для дівчини цей стиль.
Перші успіхи зробили те, що довго не вдавалося вчителеві, у Ставко прокинулося спортивне честолюбство. Навіть заздалегідь знаючи, що їй не під силу, бор^т^і^.з^ді-, ЄЮ чи іншою суперницею, вона вважала за краще повністю віддатися боротьбі, і хай програти, але почесно.
Сьогодні 18-річна Ставко —. чемпіонка VI літньої Спартакіади народів СРСР, рекордсменка країни на дистанціях 100 і 200 метрів, Результати дівчини нинішньої весни
вивели? її : Дбі числа ■. П' Я ТИ
найкращих спортсменок світу на обох дистанціях. Але і вона, і тренер чудово знають свої невикористані резерви. Ставко не вміє починати з місця в кар'єр. їй треба поступово набрати швидкість, а вже потім ... тримайтесь суперниці! Ось чому 200-мєтрівка вдається дні-
пропетровській студентці краще. Тож недарма напередодні Олімпіади головна увага приділяється розвиткові абсолютної швидкості, а також відпрацюванню старту і поворотів. Надя — учасник майбутньої комбінованої естафети, де саме частки секунди вирішать долю медалей. Почуття відповідальності перед командою примушує Гі сьогодні працювати так, як вона ще не працювала ніколи.
Цвєтов вважає, що характер у його підопічної надто лагідний як на спортсменку висо к о г о класу. Характерно, що
сама учениця вважає свої стосунки з тренером не такими вже й рожевими. Бува, і сварилися вони, і навіть розлучалися. Цвє-тову не подобалося, що Надію влаштовують другорядні ролі в світовому плаванні, що осягши завдяки відточеній техніці чемпіонських титулів на всесоюзній арені, дівчина цим і задовольнилася.
Передамним, як вважав тренер, стало турне збірної СРСР по європейсь-' ких країнах у травні минулого року. Тоді найкращі спортивні лікарі НДР, зробивши Ставко біохімічний аналіз, були вражені його результа-
ПУЩЕНО ПОТУЖНИЙ ЦИКЛОТРОН
в Інституті ядерних досліджень Академії наук УРСР пущено ізохронний циклотрон. Він призначе- -ний для розв'язання широкого кола фундаментальних і прикладних завдань як ядерної фізики, включаючи атомну енергетику, так і в сумісних галузях. •
На циклотроні будуть вести роботи фізики всієї країни. Пуск його здійснено при енергії протонів 53 мільйони електрон-вольт і інтенсивності пучка 10 мікроампер. В недалекому майбутньому циклотрон дозволить розганяти протони до енергії 100 мільйонів електрон-вольт, а важкі іони — до 1 мільярда електрон-вольт. Новий прискорювач допоможе розв'язати ряд важливих практичних завдань в галузі ядерної енергетики, радіаційного матеріалознавства, фізики твердого тіла, біології, медицини та інших галузей знань.:.Одержувані за його дрцомогою нейтронні константи необхідні для обрахування норих типів реакторів атомних, а в майбутньому — термоядерних електростанцій. .
Розміри циклотрона солідні. Основна частина — великий постійний електромагніт — важить майже 800 тонн, діаметр його полюсів — 240 сантиметрів. Для розміщення прискорювача потрібно було звести будинок площею близько одного гектара. Його залізобетонні ворота важать майже 500 тонн. Масивний захист від випромінювання забезпечує повну для дослідників.
том: дівчина, заявили вони, ''народилася у воді" — таких чудових даних ми ще ніколи не спостерігали. У Надії відбулося кілька розмов із старожилом радянської збірної брасистом Миколою Панкіним. Микола переконав дівчину інакше поставитися до тренувань, різко збільшити фізичні навантаження, аби реалізувати те, чим щедро нагородила природа.
Відтоді у Ставко з тренером немає суперечок.у . роботі. Тепер частіше На- . дія підганяє Олега Льво-.. = вича, ніж навпаки. Значно збільшився і обсяг за- . нять на суші. Ну, а у воді дівчина проводить стільки ж часу, тренується майже з такою ж інтен- • сивністю, як і провідні -майстри чоловічої збір-, неї. Результати не примут сили себе чекати. На березневому матчі з командою НДР у Талліні Надія Ставко довела, рекорд СРСР у плаванні на спині на 200 метрів до 2.17 сек. Це значно вище навіть тих секунд, які планувались спортсменці в липні на Олімпіаді, ^епер можна зама?;нутись. і на медаль, викарбувану у Мон-. треалі.
Вона і сьогодні пливе так сймо крШіво;-йіс^ • і ' іі'іять років тому, ця смішлива дівчина з берегів Дніпра. Довге волосся хвилею лягає на плечі, разом з м'якістю рухів надає ще більшої схо^ жості з чарівною русалг кою. Але як і за казісо-
вою русалкою, за нею тепер мало кому угнати-
СЯ;. » а
Г. КУЗЬМИН^ V
,1
І • •
.1" • ' *ї
Село Бочечки, що на Сумщині, недаріМа називають селом молодят. Коли настає осінь і зима, скрізь співають весільних пісень, грають музики. Молоді подружжя селяться на вулиці, яка так і зветься — вулиця Молодості ...
Живуть тут, здебільшого, молоді спеціалісти. Багато уродженців села здобули найрізноманітніші професії і назавжди зв'язали свою долю з полем, фермою, будовою. Борис Могила закінчив сільськогосі^іодарський інститут, виявив себе здібним організатором, і йо-
то призначили головним агрономом. Віктор Кар-пенко працював і вчився у технікумі. Тепер він механік колгоспу. Юрій Цигикало очолив ферму. Всі вони тепер живуть тут, у нових будинках.
Щороку кращі виробничники села їдуть на навчання до вузів і технікумів республіки. Колгосп сплачує їм стипендію. Оволодівши спеціальністю, вони повертаються до рідних Бочечок. От і нині у Київській сільськогосподарській академії здобуває вищу освіту Олексій Катрошенко, середні спеціальні заклади
закінчують Галина Вла-сенко, Ніна Удод.
У селі існує такий порядок: коли юнак (котрий сумлінно трудився в колгоспному господарстві) вирушає на військову службу, бухгалтерія колгоспу заводить На нього ощадну книжку і щомісяця з громадських коштів відраховує третину його колишнього середньомісячного заробітку.
Відлетять два роки, дивись — і назбиралась кругленька сума.
Повернеться хлопець додому — та книжка як дарунок від усієї громади. А коли знадобиться власний будинок спорудити — колгосп виділяє зельні матеріали. В
селі живе давня традиція : усім селом сходитись зводити нову оселю. Кілька ударних суботни-ків і сучасне житло готове.
Саме так росте вулиця Молодості, найгарніша в Бочечках, засаджена деревами, впорядкована. Є тут дитячий комбінат, по-— школа, бібліо-
тека, кінотеатр. Кожна молода сім'я може влаштувати своїх дітей до дитячого садка, де малятка утримуються на кошти колгоспу. В школі учні одержують безплатні обіди, молоко. Все це також оплачує колгосп.
... Пройдіться вечорами вулицею Молодості. Яких тільки ^мелодій не.
чути з вікон: дрібний перебір ібаяна і тоненький голос скрипки, срібні голоси цимбал і чарів-^ ний рокіт бандури! Діти, що виростають у молодих сім'ях, навчаються у філіалі середньої музичної школи, у Бочечках сьогодні — півтораста самодіяльних митців! Вони знані по всій Сумській області. V'
Місцевий колгосп імені Леніна щороку запй-сує на свій рахунок близько трьох мільйонів кар-бованців прибутку. Третина з них іде на спорудження НОВИХ' будинків, вулиць, на культурне дозвілля жителів села.
В. мгантюк.