Сторінка 1 в
ЖИТТЯ і СЛОВО"
Іїоіюяілок* 20 іруцші, 1976
ЖИТТЯ І ТРУ^
Колись мене мати вчила Говорити "Отченаш". І до церкви все водила. Щоб молитись, коли час. Ще й казала: вчися, син\^, Щоби-сь був колись дяком. Щоби-сь не гнув в пана спину. Щоб не служив наймитом, А я вчився й недівчився І не вийшов за дяка. Та й не дуже помилився* То професія тонка. І так роки пливли скоро Тоді, як я підростав. Та й не вийшло нічо з того. Про майбутнє я не знав. Потім війна захопила Й мене взяли на війну. ' Бійна людей пожерала. З'їла вона мого брата, Я за шість літ повернув, Як з полону я вернувся І на тифус я заслаб. То заледве очутився. Як весною зацвів сад. Смерть у вічі заглядала, Люди билися з людьми, І людина пропадала За цісарські гонори. Люди війну проклинали. Війна була не для нас. Мов худобу в різню гнали. Війну творив панський клас. Війна для нас натворила Багато жертв і могил. І весь народ пригнобила. Божевільний був той вир. Дайте підпис під відозву. Щоб створити вічний мир. Щоб спинити тут загрозу. Щоб не було барієр. Нас тоді пани здурили. Обіцяли свободу, А по війні шкіру дерли Й замикали у тюрму. Мов шрубою нас тиснули, І нам вгіжко було жить, Люди у світ утікали, Щоб на життя заробить. Я по війні одружився Й роздивився, як нам З дружиною погодився: Треба щастя десь шукать. Валилася у нас хата. Подумав я, піду в світ. За рік, за два повернуся. Буде хата, буде хліб. І продгю я кусок землі Та й зібрався в даііьцшб світ. Попрощався в рідній хаті. Аж на мені вийшов піт. На станції жінка плаче, Розлучагщл» було жаль. Пішло життя молодече, А іш серці немов грань. Сів у поїзд та й думаю. Чи сповЕшться той мій план, їду, їду, сам не знаю, :ь люди, я не сам.
Приїхали до Варшави, Нас тримали тижнів два, Декого і завернули. Була втрата немала. Як сіли ми вже на шифу І по морі попливли, Кожний мав уже надію. Що щасливі будем ми. Як заїдемо в Канаду, В індіанські пустарі —
Чи дамо собі тут раду На безмежній ширині? Як забрали ми гомстеди. Корчували ми яіси. Дику землю обробили На хліб, паску й пироги. Ми не знали, як то буде. Не сказав нам ворожбит. Бо прибули всякі люди В нову землю, в новий світ. Обробили нову землю Люди праці-трударі. Важко-важко працювали, Кров з нас пили комарі. Ліодн наші трудилися. Все привели до лгщу. І за правду боролися. За мир, працю й свободу. Я вродився на Вкраїні, На чужині я живу. Хоч за рідним все скучаю. За Вкраїну дорогу. Тяжко було привикати. Заробляти на життя. Коли були тяжкі часи. То була сумна судьба. Ми навчалися тут мови. Щоб пізнати всіх дюдея. Ми шукали всі дорога В час- пекучий і грізний. І забув я молитися. Та чи було б помогло? Пливли роки, мов потоком І мінялися часи. Крокували люди кроком. Все на плечах принесли. Жінка в краю залишилась, Ро^валося ЖИТТЯ-По Європі заверюха, А нас криза притиспа. Бефобітних було ао&но, Охі як тяжко було ЙШТ*^ Та це не так було давшь Декому ся, може, сятть. Сорок років прожив самий» Нам граяичив океан. .Ходив, тужив, пращовав. Так кувалась наша дояя На новій чужій землі. Часом була і п(шшя На прихожім майдані. Історія всім розкаже. Як то було нам колись. Приїхала моя жінка. Пізно сонце нам зіішіїю. ^ Роса впала, роса зниклаі^^ І все щастя відійшло. Хоч життя нам іюкраздаяоі» То запізно нам прівшш»^ Заїшсатм, що пропало ^ Сорок років Замело. Сонце гріло, пригріваю» І в душі жа|нла грань. Так у кризу нас сті«жаш»«
Тільки сооп&д, тільки ж2шь.
Не раз були хмари гніву« Як блукав по чужині.
Не раз я^даш Україну, Як писав лист дружиш. Все минулось, прошуміло. Мов на полі буревій^, , Серце рвалось і терпіло,— А тепер уже старий. Вісімдесят два минуло. Мов той вітер, мов весна. Бігло життя, пробігало, Тепер нас прийме земля.
Дмитро ОЧНСО. Північна Алберта,
І КНИГИ
ПОЇДЕМ ЗА ДЕСНУ.. • : Докумеитальоі рюшсті, нариси. "Дніаро", Квшв 197(^ стор. 304
БРАТИ. Ооошдавня. "Дніпро", 1975, стор. 224. Добірки ввінпши оповідаїгая українських пишфстшиків: Баша Я., Вишні О., Вільде І., Гончара О^ Загребельного П., Ле І.» Склярешса С. та інших
Загребельний П. РОЗГШ. Роман. ^Радянський аисьваенник'', Кшв 1976, стор. 672. Цей роман розіювііщє про історію покоління, до якого належить сам автор
Ільчешю О. ПЕТЕРБУРЗЬКА ОСШЬ. Повість "Дшщю", Київ 1975, стор. 518. До книжки ввійшиш: "Петербуршеа осінь" — повість про життя Тараса Г. Шевчика в Петербург після заслання; "Іхалійськ® каїфиччо- —- ірозповідь про шребува»^ ня Юрія Федисошіча в Італії; "Зш* чайний іикміад'-— з житея Ваверія Чкалова та "Солом'яна Рукавичка"
їоіенко М.ПІЛЯЗШ І СХОДИНИ. Повісті, вовеяи/худояші оповіді. "Радянський пиа^ меяїшк*^, Кі>о^ 1975, стор. 456
Кояесяяк П. ТЕРЕН НА ШЛЯХУ. Роман. "Днііфо" Кшв 1975, стор. 464. Ця кнша про дитячі й юнацькі роки Івана франка
Ле І. НАЛИВАЙКО. Історичний роман, "Дніїчю*, Кий» 1975, стор. 472, Ілюстрації народного художника УРСР  І.  С» їжа-
Маяик 8.   ЧОРНИЙ ВЕРШНИК. Ртавт
1.80
2.65
3.53
2.25
3.61
Молодь", Кшв 1976. стор. 320. В романі "%риийв^[шшнк" автор ародо&жув род^ повідь про долі ю^миов, відомих шіа«юві й шмюредяік книг —^ "Цооол Урусшайт> т" т"^рішсузііана". Події івор7 ро»-гортаються на фоні історичної обстановки» що склалася на Україні, зокрема на Правобережжі, V іФ¥і^ жятошяиі XVII еганітта 1.6І
Микитин Т. КРІЗЬ БУРІ. Історичні повістЬ "Каменяр", Львів 1976, стор. 320. До книга увійішшдва^твори: "Утікач з Ніневіі" — Істсфшнш пс^схь з жіт-я Аосірії та Вавіло-нії кінця ¥11 ст. до н. е- і ^'Шжщж о^ія", у якій відо^ажено життя антів, зокрема племенів звинів, у з ст. н. е. \ с 1.50
На оплату   пошта від кожного замовлення на Д1.00 присилайте дощатково ло 20 центів* ^аходьте до нанкЯ крамниці або пишіть нам на адресу:
иКЯАіШкА КМУНА
1162 Оипаав 8ІГЄ8І У\^Є8^^^^ Тогопіо, Опіагіо. — Мба 1X4. ТоІерНопе: 532-в92в.