Понеділок, 2 травня 1977 р.
ЖИТТЯ І СЛОВО'
Сторінка о
Багато пишеться в українських націоналістичних газетах на американському континенті такого, яке сміло можна назвати воєнною пропагандою, але те, щО останніми часами появилось в бандерівській газетці "Гомін", перейшло вже всі неможливі межі: ~
Бандерівсько-упаївські кровожадні писаки договорились вже до того, що перевершили навіть маоїстів, які колись базікали, що хай би загинуло 100 мільйонів китайців, лиш би вони здобули "перемогу". Бандерівсько-упаївські пропагандисти- пишуть, що навіть знищення половини (або й більше) людства варте того, щоб така війна відбулася, бо вони тоді могли б встановити своє панування на Україні, яке вони називають "волею України".
Але якщо простежити історію українського націоналізму, то можна побачити, що ця людржерність випливає з його природи.
УКРАЇНСЬКІ ВБИВЦІ ХОЧУТЬ ЗНИЩЕННЯ СВІТУ
Український націоналізм на протязі свого існування спирався на чужі баг нети, вис лугову вався різним імперіалістичним державам: "наша сила в нас самих" і "покладаємося на власні сили".
Що український націоналізм є саме таким, яскраво продемонструвала друга світова війна, під час якої він одверто став на послуги німецькому фашизмові, пособляв йому всіляко у його спробах встановити "тисячорічне панування" над цілим світом.
Ніхто з націоналістичних главарів не може заперечити того, що тоді, коли тільки перші гітлерівські загони увірвалися на українську землю у червні 1941 року, їм наввипередки почвалали військові банди " Нахтігаль" і "Ролянд", зорганізовані на окупованій нацистами польській території бан-дерівщиною. Ці банди ("Нахтігаль" і "Ролянд") докладали зусиль, щоб спацифікувати українське населення, зробити його покірним, послушним гітлерівським окупантам.
Пізніше мельниківці загнали в ряди СС дивізії "Галичина" кільканадцять тисяч галицьких парубків, щоб вони поповнили вже поріділі ряди гітлерівського вермахта, який вже відступав під сильними ударами Радянської Армії. Більшість їх, вчинивши чималу шкоду своїм братам, поклали свої молоді голови під Бродами за біснуватого Гітлера і його "третій раих •
І коли війна закінчувалась, коли гітлерівський "третій райх" розвалювався під скомбінованими у-дарами Радянської Армії і армій союзників, баиде-рівщина створила на західноукраїнських землях горезвісну УПА (Українську повстанську армію). Цю "упу" гітлерівці спорядили обмундируван-ням, зброєю і своїми інструкторами — есесмеи-ськими єфрейторами. Завданням цих упаївських банд було нав'язувати збройні сутички радянським військам, щоб сповільняти їх тріумфальний похід на Берлін, щоб дати змогу, гітлерівцям з меншими втратами втікати до свого "райху".
Після того, як гітлерівська Німеччина була розгромлена) упаївські банди не припиняли кривавих злочинів, тільки тепер їх застосовували проти цивільного населення західних областей і адміністрації, яка займалася відбудовою зруйнованого господарства, шкіл, культури. Упаївські банди пакостили на західних областях кілька років і вкінці були ліквідовані. Недобитки цих банд втекли на Захід і, скориставшись з "холодної війни", яка тоді започаткувалась, всілякими неправдами пропхались до Сполучених Штат тів Америки і Канади. Деякий час вони, як кажуть, сиділи "тихше води і нижче трави", бо занадто свіжі були їхні злочини, забагато було наявних доказів їхніх мор дерств, бо ж люди з, західних областей посилали листи своїм рідним і подавали найде^ тальніші факти, хто з тих бандитів, де і коли вчинив вбивство, чия кров в
на його руках. Але коли вони тут закріпились, то почали гороїжитися, хва-статися своїми кривавими "подвигами" у своїх "Вістях комбатанта", "Вістях" і "Голосі комбатанта" і
спогадах .
Вони на протязі років не скривали ні своїх мрій, ні своїх одвертих бажань третьої світової війни, в якій могли б завершити свої мор дарчі діла. Але вони ще-ніколи так одверто і так нахабно не висловлювали своєї жадоби третьої світової війни, як це зробили нещодавно в бандерівському "Гомоні".
У цій газетці регулярно публікується "сторінка к. (колишніх) вояків УПА в Канаді і ЗСА" — "Вояцька ватра". І ось у цій "сторінці" (105-ій) за 5 березня 1977 року вміщена редакційна стаття п. 3. "Напередодні грядучих подій", яка є одвертою пропагандою третьої, як вони кажуть, "може найбільшої і найстрашнішої світової війни".
Упаївці потішають себе, що ще діждуться, і То може швидко, такої вій-
■ НИ. .
Ба, чого більше, вони вважають, що ця третя "найбільша і найстрашніша війна" може бути для них ''найщасливішою нагодою".
А вже вершком їхньої мордерчо-звіриної гірогіа-ганди є такі слова в цій статті: "Коли б навіть у цій ВІЙНІ мала загинути половина людства, або й більше, на наш погляд —-це ще не була б завелика ціна", щоб були здійснені їхні прагнення встановити своє панування на Україні, яке вони цинічно називають "волею України".
Важко повірити, що в українській громадськості в США і Канаді є такі звироднілі, кровожадні людожерні падлюки! Але це факт! Це чорним по білому написано і в багатьох копіях розіслано поштою людям.
Сьогодні, коли сотні мільйонів людей у світі ставлять підписи під другу Стокгольмську заяву про заборону термоядерної зброї, у СІЛА і Канаді 6 жалюгідна і мізерна гру-
пка людей, спрагла людської крові, для якої знищити половину (або й більше) людства "ще не була б завелика ціна", щоб на спині українського народу встановив своє панування пришелепкуватий Стецько з своєю "когортою" — розбишацькою "службою безпеки".
Чи уявляють собі ці ідіоти, що вони блеють?! Знищення більшості населення світу — це рівняється двом більйонам людей,, це значить знищити 12 мільйонів канадців, це значить знищити 107 мільйонів американців, це значить знищити майже 25 мільйонів людей на Україні.
Дехто може сказати, що на цю купку божевільних не треба звертати увагу, бо ж вони не представляють ні України, ні її народу, не представляють ні Канади, ні її народу, не представляють і канадсько-української громадськості. Так, це правда, але також правдою є і те, що вистачить одного божевільного, щоб натиснув кнопку і скинув термоядерну бомбу і негайно спричинив "найбільшу і найстрашнішу світову війну", на яку упаївські бандити очікують так, як каня на воду.
Замало ще, виходить, бандерівська УПА пролила людської крові на рід-
ній землі, замало залишила трупів в західних областях під час своєї оргії в 1940-х роках, замало вбила жінок, дітей і стариків. Вона жажде третьої світової війни> як сама каже, "останньої щасливої нагоди", щоб винищувати українців не тисячами, а мільйонами, щоб на згарищах України, на трупах її населення встановити своє панування.
Кожен миролюбний канадський українець зобов'язаний гостро запротестувати проти цієї упаївсь-кої воєнної пропаганди. Адже вона скерована проти всіх них, бо в такій війні, не дай боже, щоб вона вибухла, вони були б спопелені.
Кожен канадський громадянин зобов'язаний запротестувати проти цього, що в Канаді дозволяється така . кровожадна воєнна пропаганда, яка вже сама по собі є тяжким злочином.
У Канаді не повинно бути місця таким типам і їх людиноненависницькій воєнній пропаганді.
Всюди, на кожному кроці треба викривати у-паївських пропагаторів третьої світової війни, щоб знешкодити їх злобну кампанію. їх треба пришпилити до ганебного стовпа і навічно проклясти.
Всеволод БУВАЛИЙ.
МЯ НИНІШНІХ ГМАЙБУТНІХ^^^
На своєму черговому засіданні постійна Комісія Верховної Ради Української РСР по охороні природи заслухала доповідь міністра харчової промисловості республіки Миколи Санова про додержання законодавства щодо запобігання забруднення водних джерел підвідомчими підприємствами. Доповідач і депутати, а також спеціалісти Державного Комітету Ради Міністрів УР-СР по охороні природи. Міністерства меліорації і водного господарства республіки та інших організацій підкреслювали, що Міністерство X а р ч о в о ї промисловості У РСР надає великого значення справі додержання існуючого в республіці водного законодавства. За роки минулої п'ятирічки на багатьох підприємствах побудовано нові або реконструйовано діючі очисні споруди, збільшено потужності систем зворот-
ного в о д о п о стачання. Значні державні капіталовкладення для цієї мети виділені в нинішній п'ятирічці.
Турбота про збереження безцінного багатства т— ВОДИ, економне витрачання і поліпшення її якості, утримання в зразковому стані очисних споруд ■—це лише незначна частка природозахисних заходів, постійно і у широких масштабах здійснюваних у республіці. Як повідомили кореспондент та РАТАУ в Державному Комітеті Ради Міністрів УРСР по охороні природи, тільки за роіси дев'ят тої п'ятирічки на збереження і раціональне використання земельних багатств, захист від забруднення промисловими відходами рік, водойм і повітряного басейну, примноження зелених масивів на Україні витрачено понад 1.6 мільярда карбованців.
(РАТАУ).
