Сторіниа 10
"ЖИГТЯ І СЛОВО *
Понеділок, 6 червня 19/7 р.
СПОГАДИ З МОЛОДИХ ЛІТ
Читачі' "Життя і Слова" відзначують ювілейні рокті від дня свого народження чи одруження, па різному. В ліене цього року те:к ювілей — юві-лепнгій рік ліого народження. Хочу відзначити його тиді-щоб пригадати в газеті дещо з пережи-тогг) в лтолоднх роках;
Народився я в одному з Пок\'тськііх сіл. Про гаразди не буду писати; бо я їх не зазнав. Але згадаю, вдо закінчив у рідному селі початкову чотирикласну школу.; Навчався у школі шість років, бо до третього і четвертого класу треба було обов'язково ходити по два роки. Це тому, що в тих класах училгї вже нас по-німецьки. Отже приходилось клопотати голову, щоб хоч трохи розуміти німецьку мову.;
Була в нашому селі читальня Т о в а риства "Просвіта". Нею правили після першої світової війни ті, що назвали себе Українським національним демократичним об 'сд нання м (УНДО-м). Топовою    читальні був
■ піп.. ■ ■
Була також у нас торговельна кооператива. Але ДО; неї біднота доступу   не  мала. Пригадую, що колись Дмитро Пере-г котгшоле  дописував до нашої газети піл. заголовком "З-під решета і сита". Він згадував, що хто в його селі мав дві корови, то той міг мати в кооперативі  два   уділи, а хто одну корову ^ той один  уділ.  При Голосуванні, хто мав два і більше лщілів, то рівнож мав стільки  само  і голосів. Подібне було і в нашім селі, що корови голосували, а хто не мав корови, той не мав права голосу.-;;:-;
Коли я підріс і зрозумів цей фальшивий світ, то подружився з людьми, які вказувгілй правильний шлях боротьби за краще завтра. Вони творили "Сельроб" ("Українське     сел янсько-робіт-
ниче соціалістичне об'єднання "). Організаційно "Сельроб" оформився з галицької групи, що гуртувалась навколо газети "Волі народу" і холмсь-ко-волинського "Сел ЙН-ського союзу", 1927 року облетіла по селах вістка, що більш прогресивні у к р а ї н ц і організують "Сельроб". До цієї організації почали селяни горнутися.
Правда, в нас існувала Українська радикальна партія. Була вона на по-чатках досить революційна, проголошувала революційні кличі, проповідувала потребу розподілу поміщицьких земель між тих, хто на ній працює. До цієї партії нагге-жали Іван Франко, Павли к/Дашкевйч, Трильов-ський і інші. Два останні були основоположниками Товар)иства "Січ". В моїй пам яті збереглась радикальна коляда: "У-ставайте, браття, бо вже біла днина. Бо вже нам ся появила новоя новина. Уставай з постелі та пускай до хати. Будем тобі радикальну пісеньку співати. Бо ми радикали, в нас бойова слава, сардак, кожух, чорна шапка і червона фана".«.
Під час першої світової війни Українська радикальна партія, як мені відомо, перестала існувати. Ая: в двадцятих роках, влсе за панської По-льщі, відновила вона свій орган "Громадський голос" Гпупки радикалів почали проявляти свою діяльність по селах, але бойові кличі геть пропали: Одні радикали пішли за УНДО-м, а другі звернули очі на Радянську Україну.
Оскільки я запам'ятав, в 1925 році радикали об'-єдналися з соціал-рево-люціонерами, але це об'єднання не скріпило ні одних, ні других. Члени лівого крила зовсім залишили партію і почали гуртуватись навколо газети "Волі народу".
Пам'ятаю, що "Сельроб" і "Селянський со-
РВ0РЕ38І0МАС ТВАУЕІ СОМ8Ц1.ТАМТЗ
НОУ N. Амопісиик
РОЕЗІОЕМТ • МАГ\ІАОЕЯ
2017 СЕНТЯЕ 8ТНЕЕТ      СА^С•АНV, А1ЛЕПТА    Т2Е 289
Тоигз (о икгаіпе
агкі Аіг Сапасіа Тіскеїв
РНопе 2Гв-812в
юз оо єдналися ь створили "Сельроб-єдність" ("Селянсько - робітнича соціаліотичіїа єдність"). Це бб'сднання наступило на з'їзді у Львові в травні 1928 року. З'їзд був перерваний польсько-панською поліцією. Українські посли до варшавського с«йму протестували, аіле поліція знала своє: 'не Позвалям".
В березні 1928 року відбулися вибори до сейму у Варшаві. На Волині було вибрано до сейму Степана Волинця, який пізніше збочив, пішов спершу за УВО, а потім за ОУН. А нашого кандидата із Снятина Юрка Павлюка побив голосами адвокат з Коломиї. .
"Сельроб-єдність" видавав газету "СельуРоб". Газета лтобілізувала трудящих на революційну боротьби'. Організація "Сельроб-єдність'' за час свого існування зуміла вщепити в трудящих бонового духа.
В ррзгарі боротьби на Західній Україні з поль-ською шляхтою я приїхав до Канади. По дорозі до Канади я позна:-йомився з членами "Сель-роб-єдності" з Волині. В дорозі до Торонто ми вже мали що дискутувати.  Поміж іммігрантами
ходив один тутешній гарно вбраний громадянин і пробував завести з нами балачку на політичні теми. Ми вважали його попом і ухильно від-новідали на його запитання. В Українському Робітничому Домі в Торонто ми його побачили вдруге. Виявилося, що це ніякий піп, а відомий багатьом один з провідників ТУРФДім — Іван Бойчук.
В перших днях свого життя в Канаді я вступив до ТУРФДім, Згодом передплатив собі "Українські Робітничі Вісті" (я ще в старому краї знав, хто видає цю газету). Зараз читаю і піддержую ^тожертвами на пресовий фонд нову нашу газету — "Життя і Слово".
Відзначаючи ювілейний рік свого народження, я також відзначаю 50-річний ювілей організування славного "Сель-робу".
Олесь ЛУГОВИК. Алберта, квітень 1977.
ОГОЛОШУЄ СПЕЦІАЛЬНИЙ ВИПРОДАЖ КНИЖОК І ПЛАСТИНОК ВІД 15 ЛЮТОГО ДО 1 КВІТНЯ 1977 РОКУ. ПІД ЧАС ВИПРОДАЖУ ДАЄМО 10% ЗНИЖКИ НА ВСІ КНИЖКИ І ПЛАСТИНКИ.
ЗАВВАГА: до кожного замовлення на $1.00 треба додати 20 центів за поштову оплату. Слід вказувати ім'я автора^ та назву книжки.
ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА
ЗНИЖКА НА 50%.
Стара ціна
Асеєв Ю. С. ПОДОРОЖ В АНТИЧНИЙ СВІТ. "Радянська школа", Київ 1970, стор.  128................... .
Бровка П. КОЛИ ЗЛИВАЮТЬСЯ РІКИ. Роман. Переклад з білоруської. "Дніпро", Київ 1968, стор. 348 ......
1.00
Нова ціна
.50
1.25
.60
1.10
55
.90
.43
1.70 .85
1.45 .70
1.35 .65
Крутилін Сергій. ЛИПЯГИ. Роман у новелах. ІСнига третя. "Дніпро", Київ 1970, стор. 248. Переклад з російської.
Мах Петро. ГОСТИНИ В МАТЕРІ. "Веселка". Київ 1971, стор. 74. Збірка прислужиться для збагачення вашого уявлення про життя і творчість.
Нушич Браніслав. МІНІСТЕРСЬКЕ ПОРОСЯ. Вибрані твори, "Дніпро", ІСиїв 1969, стор. 400. Переклад з сербсько-хорватської ...................
Песков Василь. КРОКИ ПО РОСІ. Переклад з російської. "Дніпро"^ Київ 1966, стор. 376. .........., .
Садовяну Михаїл. РІД ЩОЙМАРІВ, Роман. Переклад з румунської. "Дніпро", Київ 1970, стор. 184. .........
Уеллс Герберт. МІСТЕР БЛЕТСУОР-СІ НА ОСТРОВІ РЕМПОЛІ. "Дніпро", Київ 1969, стор. 240. Переклад з аінглійської ................... ..
УКРАЇНСЬКІ ПОЕТИ-РОМАНТИКИ 20—40 РОКІВ XIX ст. "Дніпро", Київ 1968, стор. 636. До збірки ввійшли твори слідуючих поетів; Левка Боро-виковського, Амвросія Метлинського, Миколи Костомарова, Ізмаїла Срез-невського, Осипа Бодянського, Олек-саЕідра Афанасьєва-Чужбинєького, Віктора Забіли^ Михайла Пвтрешса> Степана Писаревського, Опанаса Шпигоцького, Олександра Корсуна, Пищша Мррачевського, Михайла Ма-каровського . • •...... * а...... •. • ■ • • 1.93
Заходьте до нашої крамниі^або пншії^ нам на адресу:
иККАШЗКА КМУНА
1162 Оитйав бігееі ЛІ/е8І, Тогопіо. рпіагіо. --^
ТеІерНопе: 532-8928.
1.50 ^5
;80