Сторінка 4
"ЖИТТЯ І слово
9»
Понеділок, 4 липня 1977 р.
шшптл слово
мадмим
ковглв ривіїзніно сомРАНУ имггЕО
1164 Оипсіа* 8Ь «ГмІ, Тогопіо, ОпІ. Мв^ 1X4 Тві: 534-8635
йРЕ апсі Л¥ОП0^1164 Оиікім 8Ь «^•8^, Тогопіо, Опі^ Мва 1X4 Зесопгі сіав» та» тедівігаїісмі тітЬ«г 0284.
Передплата $10.00 на рік — а Канаді, до Сполучених Штатів
Америки, на Україну і Інших краТн.
— Редакція жаоголоиіенна не аідповідас —
Уже третій тиждень народ Канади живе під враженням телевізійних програм, в яких була викрита документально діяльність "організованого злочину" від Монтреала до Венкувера.
Коли глядач дивився чотири години на телевізійні передачі, то йому могло зразу здаватися^що це художній фільм, побудований на кримінальному сюжеті, в якому є багато видумки автора сценарію, його творча фабула. Але це не фантазія автора! Це не письменницька фабула! 14,е — правда! Страшна правда!
І це діється в країні, яка має міську, провінціальну і федерал ьну пол і ці ю, різні судові і нстанції. Для чого ж тоді пол і ці я існує? Для того, щоб вриватися вночі, без повноваження, до канцелярій нелюбих їй суспільних організацій, щоб ритися в їх документах і шукати за "доказами" про "підривну їхню діяльність"? Що за іронія!
Але згадані телевізійні програми викрили не тільки страшні злочини, заподіяні мафією, вони також показали, що провідники "організованого злочину" мали зв'язки з високопоставленими особами — депутатами парламенту, імміграційними урядниками, поліцією.
Тоді, коли імміграційні власті не допускають до Канади людей на візит до своїх рідних і друзів, якщо вони прогресивних поглядів, в той час до Канади приїжджають, як іммігранти, на постійне перебування злочинці, які награбили маєток різними спекуляціями і шантажем, щоб потім в нашій країні продовжати свою підлу роботу, збільшувати свої капітали.
Треба сказати, що це не вперше імміграційні власті допускають до Канади злочинців, бо зразу після закінчення другої світової війни сюди прибули фашистські і нацистські співробітники, есесмени, гестапівські агенти. ■- '^ '^^
Добру і потрібну справу зробила Кенейдіан Брод-нестінг Корпорейшон (відділ телебачення), що так детально, документально і переконливо розкрила цю смердючу яму, яка стільки лиха заподіює країні і Ї7 народу. Тепер потрібно рішучими асенізаторськими заходами прочистити цей сморід, злочинців, як тих, які здійснювали фізично всякі вбивства, грабунки | спеку-ліції, так і тих. які їх своїми "авторитетами" покривали, притягнути до суворої відповідальності і покарання.
Розуміється, що за причиною треба шукати не тільки серед звироднілих учасників банд у різних містах, але дійти до основного кореня, який породжує таке соціальне зло. Цей корінь лежить в самій капіталістичній системі, бо великі монополістичні підприємства саме створюються на грабунку народу, спекуляції, визиску. Ця його притаманність існує від часу виникнення капіталізму, який породжує жадобу наживи, без різниці якими засобами.
Можна, однак, мати одне застереження до цієї потрібної програми, яка. до деякої міри, залишила вра-жіння. що нібито мафія {снує лише серед канадських французів, італійців, євреїв чи китайців з Гонконга. Ні, це не є якась "національна особливість", бо як і капіталізм інтернаціональний, так і "організований злочин" інтернаціональний.
"Організований злочин" власті ліквідують не тим, що дадуть легальне право поліції підслуховувати телефонні розмови (вона все одно їх підслуховує), але негайним і рішучим розслідуванням справи цього середовища, звідки він бере своє "натхнення" і підтримку.
ПРО ІЦАСТЯ МРІЮ
Кує зозуля У присмерк синій — Не довіряю Лічбі пташиній Що, як ворожка. Зіб'ється з ліку — І пожаліє Для мене віку... Лети, зозуле. Так буде краще.
В якісь безлюдні
І дикі хащі.
Там можеш, сива.
Собі кувати,
А не побіля
Моєї хати,
А не побіля
Моєї долі.
Що в степовому
Цвіте роздоллі
І не побіля
Моєї мрії.
Яка, мов сонце.
Ласкаво гріє.
Ця мрія жити
Для інших — кличе...
Мій вік зозуля
в черешнях лічить.
Та я не вірю
Лічбі пташиній, —
Про щастя мрію
У присмерк синій.
К. ЛЕСЬ.
ІЗРАЇЛЬ — КРАЇНА КАЗАРМА
Сьогодні Ізраїль займає перше Місце серед країн світу по розмірах військових витрат на душу населення. В державному бюджеті країни на 1977—1978 роки вони складають більш як 60 процентів.
Тель-Авів "поставив під рушницю" чверть всіх чоловіків призовного віку. Майже півмільйона чоловік складають резерв. В армію беруть навіть жінок:* , ■
ДОБРЕ СКАЗАНО
Литовські Приказки
Де сосна виросла, там
ш
І бджілка свою хатину
гає.
Око око береже.
Сміливим і доля допомагає.
Правдивий за в ж д и щасл!«вий.
Праця сорому не робить.
Праця людину не принижує.
Роботящі руки світ годують. ■ " "„
Рецепт ВІД безсоння
МІЖНАРОДНИЙ ФЕЙЛЕТОН
Останнім часом най-вживанішими словами в нашій пресі стали криза, інфляція і безробіття. Вони утворюють гармонійне тріо, яке виконує нудні мелодії.
в економіці в рамках вільної конкуренції йде боротьба між цінами і зарплатою. Ціни злітшоть у піднебесся на надшвидкісних ліфтах, а зарплата повзе по сходинках, тяжко зітхаючи.
Мільйони безробітних стирають підошви черевиків в пошуках роботи. Тим часом приватний підприємець бідкається, що нікому збувати продукцію. Виробництво скорочується, прибутки падають. І на цьому тлі часом виникають цікаві колізії.
... Фабрикант В. пишався своєю невеликою фабрикою виробництва шкарпеток і панчіх. Та ось кілька місяців тому її продукція не має попиту. Машини було зупинено, а робітникам надали неоплачувані відпустки на невизначений час. Підвів знову-таки ринок збуту. Безробітні раптом почали штопати свої старі шкарпетки і навіть у борг не бажали купувати нових. •
В. занепокоївся. Він довго лаявся і навіть зопалу послав споживачів своєї ііродукції під три чорти, забувши, очевидно, про те, що у пеклі н а в і т ь взимку можна обійтися без шкарпеток і панчіх. Переповнені продукцією склади не давали йому спати. Бідолаха поскаржився на безсоння своєму знайомому фабриканту С.> який ще зовсім недавно володів невеликою фабрикою вирюб-ництва сорочок.
Я можу тобі допомогти, — сказав фабри-
кант С. дружелюбно. — Не хочу говорити про тонкощі комерції, але що стосується безсоння ... поділюся своїм досвідом. Коли було закрито мою фабрику в зв'язку з повною відсутністю ринку збуту, я також втратив сон. Один знайомий дав мені хорошу пораду. Лягаючи спати, починай рахувати овець. Дорахуєш до п'яти тисяч, рахуй їхні ноги. Певен, ти стомишся і заснеш.
Фабрикант В. погодився спробувати таке незвичайне "снотворне". Через тиждень він знову зустрів фабриканта С.
— Ах ти шахрай! — закричав він сердито. —
я не можу заснути навіть з допомогою ліків.
— Не гарячкуй, — спробував заспокоїти його С. — Ти рахував овець, їхні ноги?
Власник шкарпетково-панчішної фабрики грізно подивився на свого знайомого.
— Тиждень тому я в зв'язку з цілковитою відсутністю справ ліг у ліжко задовго до півночі і почав лічити овець. Долічивши до п'яти тисяч, я перерахував також і їхні ноги. Сон не йшов. Тоді я почав стригти овець. Обстриг усю отару, перевіз вовну в прядильну. Потім вовняну пряжу доставили на мою фабрику і ви-готЬвили 18 тисяч пар шерстяних шкарпеток. 18 тисяч пар! Я не міг заснути до ранку і весь час міркував, куди б збути ще й цю партію. Відтоді я взагалі не заплющую очей. Може, твій засіб і годиться, та тільки на сьогоднішній день він гірший за отруту.
Мартті ЛАРНІ, Фінський письменник.
у ГЛИБ ЗЕМЛІ
Розкрити таємниці процесів, які відбуваються в товщі земної кори, допоможе 15-к і ломе т рова свердловина, бур і ння якої почалося на околиці міста Саатли, Азербайджанської РСР. Вона дасть змогу вивчити шляхи формування й закономірності розміщення корисних копалин, найновішими методами дослідити склад і фізичний стан
глибинної речовини.
На площі в дев'ять гектарів розмістилося справжнє прохідницьке підприємство, 68-метрове сталеве громаддя вишки здатне утримати колону бурильних труб вагою в кількасот тонн.
Цього року колектив експедіщії має пробурити 2,(ХЮ метрів гірських порід.
(ТАРО.