Сторінка 6
"ЖИТТЯ 1 СЛОВО"
Понедшсж, 8 сеінііш 1977 р.
Кожен рік приносить на курорти Одеси помітні зміни. Вступають в експлуатацію нові світлі корпуси, їдальні, клуби, лікувальні заклади, вдосконалюється обслуговування відпочиваючих. Не становить винятку і нинішній рік. В усі
спілкові будинки відпочинку і пансіонати Одеси тепер багато приїздять по пільгових сімейних путівках. За малюками доглядають спеціально рключені до штату здрав-ниїть вихователі.
Помолодшав найстаріший Ку я льницький курорт, розташований на березі однойменного солоного лиману з його у-нікальнрши лікувальними грязями. До Ве:шкої Жовтневої соціалістичної революції санаторним лікуваншгм тут тулогла користуватись лише невелика кількість заможних
людей. Нині у здравниці за безплатними або частково оплачуваними профспілковими путівками ш.ороку зміцнюють здоров'я до 20 тисяч трудя-ших, а в найближчі два-три роки ця цифра зросте до 50 тисяч.
В курортному будівництві дедалі ширшу участь беруть колгоспи і радгоспи. Зокр>ема, незабаром відбудеться новскллля в багатоповерховому корпусі на 500 шсць санаторію "Україна". Сюди одужать путівки трудіштаки полів і ферш.
За 60 років Радянської влади курортна Одеса перетворилася в одну з най-більишх здравниць. Цьо-ічз року тут відпочине і зміцнить здоров'я півмі-льйона трудящих з усіх )лік Радянського
(РАТАУХ
МОРЕ ШйШИТЬСЯ ЧИШМ
Коли на березі Азова закладалась фортеця Ка-льміус, її будівничі д^-ли про захист від нападів татарських орд; А через чотири століття, в пору розквіту у Приазов'ї індустрії, їх нащадкам довелося захищати ,,. море: Справа в тому, піо заводи міста які виросли на місці теці, щороку виплавляють понад 10 мільйонів тонн сталі -~ приблизно половину того і що виробляють тгікі країну як Англія або Італія. Але :йк відомо, шо для виробництва коікної тонни сталі необхідно віпрати-ти 10 тонн води. Чи не загрожує це морю?
У Ждановї за станом Азовського моря постійно спостерігають і^^ біологи, вчені-металур-ги, синоптики, океанологи. Так, вони обстежили
одне за одним усі джере-л а шкідливих викидів:^ Результати вимірювань ввели в електроннообчи-
слювальну машину і одержали математичну модель можливого забруднення Промислового ра^
■ііону,..
Причому не лільки на сьогодні, а й на майбутнє, і розрахунку до 1990 року. Дя модель і лягла в основу комплексного плану знешкодження від-ХОДІВ.
Перше, що запропонували вчені, це можливо^ сті закрити джерела забруднення. На коксохімічному заводі, наприклад, уже спроектовано басейн ДЛ5Г мікробів, здатних поїдати отруііні спо-л\7кн «Ьенолів. Очищену в такий спосіб воду можна використовувати в технічштх цілях.
ФАНУЛЬТЕТ ДШБИ НАРОДШ
біжні студенїіі дікавля-іь-
ся життям і жультуредо
народів) Радянського Союзу. Факультет друж^ народів має намір налагодити співробітництво з кафедрами вузів за рубежем, зокрема, міст-тгобра-тимів.
ту — "Жетм і
-г- в Одеському політехнічному інституті при університеті громадських професій працює факультет дружби народів. Він об'єднує більш як сімсот кшаків і дівчат із 52 країн світу.
Тут студенти вивчають
історію народів світу,
особливості їхньої культури й побуту, соціального розвитку тощо. Зар]^
СПОКУСА — МОДНИКАВІ, ЗАХОПЛЕННЯ — МИТЦЯМ
Яких ііліжи тут неші тканин^ якої сировііші
для ІХ ВИГОФОВЛеННЯ; ЯІШЯ
зра^сів продукції ..« Шовки —фр^іщу^ікі, іспанські, китайсьісі^ японські, здається, один перед драгам зшгаються у лвітоя-ченості лшлюнків, багатств кольорової ташь Одяг, військова форма різних століть, різішх народів — вироби колишніх ткацьких і швацьких цехів: єгипетських, персидських, турецьких, ма-Ірркканських.
Тут можна поба<іитн чудові 1СИЛИМИ і гобелени східнігх країн, експонати з індії, Філіппін, Африки, Америки. Навіть зразки ткатщ, якими ирибиргітга пабальза-імкжашга єгипетських фа-расяіів за ліівтори-дві тисяч років до нате
Одним словом, для затятих модників і модниць — це справді осередок паломництва й спокуси. Проте музей текстилю в іспанськом\г місті Таррас, про який, власне, я мова, має цінність, зрозуміло, ве шяпе для соозкивачів матеріалмю-г6 запнту. Адже одяг це часточка загальної культури народу, один з Я проявів.
НОВОБУДОВИ СОФІЇ
^ійсь^
■ Софія. -міська народна рада затвердила план забудови нового мікрорайону столиці ^'Орлаидовці". В композиції мікрорайону основну роль відіграватимуть 6—8 поверхові оригінальної конструкції будинки, які гармонійно вшнпуіься в сіарі квартали.
Тут споруджуватимуться також ісудьтурно-побу-тові об ^єкжц, торговельний центр. ^>^щ}вток. мошіо-ді, шшііаііт.'¥ хихнж зі>--нах, ^аік|||файову, '^щізеко від ііеяіраліяих зоіаіісгра-лей.: розшсті^^ дитячі садка, в довідзи" зюажшт^жь блі як 20 тисяч ^юдх^к.
На з
найбІлипнн ішсро|вайоа "Люлін'", в яшш^ жиць ме п{ніблііізііО 100 тисяч чоловік. Ди> ікШфорайоиу дриїдикав зеаелий касив ^ Західний ііарк. Він сіа. не зоною відпочинку трудящих.
Сшвак добре ^^^^^ пісшо, £есь зал бурхливо аплодує, а в кутку «сидить лохмурий чоловік і щось зшсно шепоче.
—- А ви чому це аплодуєте?
— Та це ж мій сусіда співає!
та тірийомі
— Лікарю,я хворію.
— Слухаю вас.
— І хвороба якась дуже цікава. Стану щось робити — і роблю, роб-дао, роблю; роблю і яе їло-жу зуниіиїтись.
~ Ось стану їсти — 1 їм, їм, тм. І не просто їм, а багато їм, лікарю. Або о«л> сплю. Сплго^ сшію, стппо. І не ТфОСТО сніно, в багато сплю, лікарю. Пр«лсинусь і ^їце
— А ™ попробуйте зробити так: встаньте о-це і ддіяіь ІДІТЬ, ідать>... І ІІЄ аморочте м^і роло-
.ву,,,ч-/:;^;...;л-
ДІАДЮГ ^ ІЮНОІ^
— Тату, що таке діалог?
— Це, коли рЮкЗМОВІНЯ-
ють двоє людей-
— Значить* коли мама розмовляє з тобою» ~ це діалог?
— О НІІ То монолог]
ТІЛЬКИ
Маленький хлопчик запитує маленьку дівчинку:
— Коли і«и будемо великі, вийдеш за мене за-
—- Ні, Я їняк не можу.
відпошдає дівчинка.
у - нас у СІМ 1 виходять заіііж тільки за
рошичівг /мяма вийшла за тата^ бабуся за діда, а .. тітка — .'з^^^ ,,.
н% іппіь хвштн
. ■ ■ Ще твсм- маїва?
—- ІИвшщіпшя тоііу;і—-віівіюшізає іошвчннка^' -—-
БІК БОРИІЬ
-1,1 «-л »
— БІК болить. Ось уже
~ Коїрий?
— А я знаю? Лежу на лі»ому —>ііі«ий, на !фа-
СВОЯ ТОШСА ЗОРУ
Лікарі твердят*^ ^ одружені чоловіки ЖИт Буть дошиє за подружених. З цим це логоджу-ється власник одного бару в Брюсселі ¥ барі висить на стіні така сев-тенція: "Одружені чоловіки не живуть довше за неодружених. Де їм ТІЛЬг кп татс здається*'.
ЗДЇЩУВАЛАСЯ
Маленька Маруся ео^ ще добашші ікиве іюро-
—^ Що це? — питає во-на.
—- СавиняІ ^ коротко пояснює іоама.
Маруся ішфоко відкриває ОЧІ
— А що вона тазкого поганого зробила?
ТТІОТЗДІ
— ^іиму ваш сшюк курить? Тут лое ^ткю ва-пж»яо: "Куритн забої»-неяо'Ч
— Він іще не вміє читати.
НА БАЗАРІ
— Грицю, СКІДЬЯСИ 1ИЗЧ©-
те за гуску?;
— Купіть осзбі в жогос* Іншого^ бо я ве тіродаю.
—- То ващо було несія її на базар?
— Бо стара да шгскаяа мене з дому, мовляв, немає чого йти на базар із голими ружамиі От я і взяв гуску,
РОЗУМНІ Й Д¥РШ
— Скажи, Іване, ^чому розумні, козти думають, чухагоіь скрота, а дурні — ПОТИЛИЦЮ?
— Зараз іюдумаю, — відказав Іган, чухаючи потилицю, \
НА НОЛЮВАІ
Два мисливці тгоба-чи-ли сліди ведмедя.
— Іди подивись, куди він згішов, — сказав один.
— А ти?
—- А я иіду в иротияе-жяяй бік, подивлюся, звідки ши вийоюв.
то нтеїЕ,,.
—^ Васялоо! Я йачнв тяк-ку широку річку, що з одиоіо берега ве буж> яв-дно друїшо
—- То і^іе. я бачне таку вузьку, що дише один бєд^ ^уа.
