І
Понеділок, 17 липня 1978 р.
ЖИТТЯ і слово
»
Сторінка 7
НОВООБРАНИЙ СЕКРЕТАР-СНАРБНИН ГВК РЗТ
На 26-ій конвенції Робітничого Запомогового Товариства, яка відбулася у Вінніпег!' в днях 17 — 19 травня 1978 р., новим секретарем-скарбни-ком Головного Виконавчого Комітету РЗТ був обраниіі Зеновііі (Зень) Николишин. Михайло Сейчук, який працював на цьому посту через довгі роки, відійшов у відставку у зв'язку з пенсійним віком.
Зень Николишин, якому 42 роки, народився в Торонто. Він одружениіі з Лусі Матейчук, в них є четверо дітей. Він проживав і працював в Торонто, минулого літа переїхав з сім'єю до 'Вінніпегу до праці в Головному офісі РЗТ.
Зень є в організації (ТОУК) з дитячих років. Б 1950-х роках він був головою Крайової молодіис-
ної ради ТОУК. був через два роки провінціаль-ним організатором ТОУК в Манітобі. Він був через двоє літ керівником дитячого табору ТОУК^— РЗТ в Палермо -і через
ЗЕНЬ НИКОЛИШИН
одне літо в Гусавик, Ман., де також був директором літнього курсу молоді.:
Зень Николишин вчився три роки в Києві. В 1974 році він одержав ступінь "Бечлор оф артс" в соціології від університету Йорк в Торонто і також почесний ступінь під того ж університету — в галузі науки по людській поведінці.
Зень перед виїздом до Вінніпегу працював соціальним робітником сімейних і дитячих обслуг в Торонто. Перед тим працював радником в "Кена-да менпавер" — в установі, що шукає праці для безробітних.
ҐГрийамючи на конвенції пост секретаря-скарб-ника ГВК РЗТ, Зень Ни-колииган заявив, що докладе усіх своїх зусиль, щоб якнайкраще справлятися на цій важливій роботі, в діяльності за розбудову РЗТ. Бажаємо йому найкращих успіхів.
Олімпійські будови Києва
ВИЗНАННЯ І ПОДЯКА ЗА ДОВГОЛІТНЮ ПРАЦЮ
26-а конвенція Робітничого Запомогового Товариства, у зв'язку з відходом у відставку на пенсію секретаря-скарбника ГВК РЗТ Михайла Сейчу-ка, прийняла резолюцію з висловленням йому щирого визнання і подяки за довгорічну, віддану працю в Робітничому Запо-моговому Товаристві — через довгі роки як скарбника ГВК РЗТ. а через останній період як секр>етаря-скарбника ГВК РЗТ, у веденні його ліялг.-'::ііості. у '
Представляючи резолюцію, Юрій Содомон з Едмонтону виступив з теплим словом про діяльність і заслуги Михайла Ссйчука, побажав йому і його дружині Стеллі у-сього найкраціого з виходом у відставку у зв'язку з пенсійним віком. Стел-ла також через довгі ро-к и працювала в Голбвно-му офісі РЗТ, в тому через ряд років як скарб-ник ГВК.
Михайло Сейчук. ска-зав Юрій Соломрн, наро-лився в Манітобі, походить з сім'ї ранніх українських піонерів, які поселилися в північно-західній частині цієї провінції — в районі Сифтон. коло Дав-фпн. Він бере участь в^ прогресивному русі з молодих років. Вступив до Секції Молоді ТУРФДім в перших роках її створення. Він був крайовим секретарем і організатором Секції Молоді ТУРФДІМ, був діяльний
в загальному прогресивному русі молоді.
В 1930-х роках він був одним з перших студентів від нашого українсь-кого прогресивного руху, який вчився на Україні. З поверненням до Канади він працював на від-' повідальних постах наших організацій — як організатор, адміністратор і через деякий час як працівник нашої преси.
МИХАЙЛО СЕЙЧУК
В тяжкий воснниіі період, коли була нагінка на прогресивний рух, він разом з своєю дружиною Стеллбю працював в Го-іювному офісі РЗТ. Вони обоє переборювали великі труднощі, докладали великих зусиль, щоб, вести діяльність організації п тому важкому періоді.
З посиленням боротьби проти фашизму Михайло Сейчук вступив добровольцем до канадських збройних сил, брав у-часть у воєнних діях проти нацистських агресорів. Він Служив в канадсько-
му повітряному флоті в Канаді і в Європі до 1946 ■ року.
Із закінченням служби в повітряному флоті він повернувся домів у Вінніпег. Він повернувся до праці в Головному офі-. сі РЗТ. Працював на цьому посту щиро, віддано, докладав багато зусил ь для будови РЗТ. Через останній період від 25-ої до 26-ої конвенції — він виконував обов'язки і секретаря, і скарбника ІВК РЗТ, працював як секретар-скарбник. Він зробив багато об'їздок по Канаді, виступав на окружних нарадах й інших зібраннях РЗТ.
З своєю працею в РЗТ Михайло Сейчук брав і бере участь в загальному прогресивному русі.
В історії РЗТ, в історії українського і загального прогресивного руху, сказав Ю. Соломон, ім'я Михайла Сейчука буде на іючесному місці як відданого, щирого і лояльного товариша.
В Радянському Союзі
медична допомога населенню подається в 24 тисячах лікарень, в яких налічується "понад З мільйон ни ліжок, і в 35 тисячах амбулаторно - поліклінічних закладів. Рік у рік зростають державні асигнування на будівництво нових лікувальних закладів, на підготовку медичних кадрів.
Київ. — 100-тисячний стадіон столиці України перетворено на будівельний майданчик.
Могутні країш і екскаватори зупиняються тільки під час матчів першості країни з футболу. А найближчим часом стадіон буде закрито зовсім і почнеться реконструкція футбольного поля. Вясе надходить спеціаль-ннй пісок із Волгограда, пемзошлак із Грузії, вче-ні-ботаніки вирішують проблему створення ідеального трав'яного покриву поля, на якому можна буде грати і взимку (створюється с ис т е м а штучного підігріву).
Столиця України діяльно готується до проведен • ня попереднього олімпійського турніру з футболу 1980 року. Окрім оновлення трибун і поля, тут будуть збудовані сучасний прес-центр, лікарсько - реабілітац і й н и й центр, готель. У різних кінцях міста реконструюються ще 15 стадіонів.
У Києві стщ>рено республіканський комітет "Олімпіада-80".
— Наша мета, — сказав мені відповідальний секретар оргкомітету Павло Савицький, сприяти розвитку масової фізичної культури і спорту, розширенню матеріально-технічної бази для занять та тренувань. Двадцять робочих комісій оргкомітету вивчають усі сфери розвитку фізичної куль-т^фи. Ми намагаємось перетворити підготовку
до "Олімпіади-80'' в масовий рух, до якого залучаємо найширші верстви населення.
Як свідчить статистика, у Києві більш ніж півмільйона фізкультурників і спортсменів.
Яке ж ставлення киян до майбутніх ігор?
— Не тільки футболісти, а й легкоатлети відчуватимуть певні труднощі у зв'язку з реконстурк-цією спортивних баз Києва, — сказав олімпійський чемпіон Валерій Борзов. —Два роки тому я почав готуватись до своєї третьої Олімпіади, знаючи, що бігові доріжки Центрального стадіону будуть закриті. Однак не можу не радіти з того, що мине деякий час і спортемени -міста одержать у своє розпорядження прекрасні спортібази, обладнані за останнім словом техніки.
Ігор ЗАСЄДА.
мільйонів карбованців виділяє держава на це будівництво. До вже існуючої спортивної бази—• 18 стадіонів, 21 закритий басейн, 380 спортивних залів. Тисячі волейбольних та баскетбольних майданчиків додається закритий ігровий стадіон із полем для футболу і регбі, легкоаТ-лепічний манеж та інші споруди.
ЛЬВІВСЬКІ ВИШИВКИ
Львів. — На міжнародних виставках у різних країнах світу завжди багатолюдно біля стендів із зразками продукції Львівської фабрики художніх виробів імені Лесі Українки.
Чоловічі сорочки, жі-іючі блузки, дитячий о-дяг, рушники, оздоблені українською вишивкою, різьба по дереву користуються попитом у СШЛ. Канаді, Швеції, Японії, Федеративній Республіці
Німеччини. Серед зарубіжних адресатів є навіть Канарські острови.
Щороку колектив фабрики освоює до ЗО зра:?{-к ів строчевишитих виробів з новими малюнками.
Львівські вишивальниці розпочали також випуск сувенірів до Олімпі-ади-80. П'ять олімпійських кілець прикрасять тарілки, вирізьблені з дерева досвідченими майстрами.
КІНОЗАЛ ПІД ХМАРАМИ
Пасажири Аерофлоту зможуть дивитися кінофільми, спектаклі, концерти безпосередньо в салонах авіалайнерів. Тут встановлюються ві-деомагнітофони і оглядові пристрої бортової телевізійної системи, створе-iіі в студентському про-с к тно-конструкторс ь к о-
му-бюро Львівського по-л ітехнічного інституту на замовлення міністерства цивільної авіації. "Косміч--нйй" варіант системи дістав схвалення екіпажу орбітальної станції "Салют 6". Нею будуть також обладнані львівські автобуси для Олімпіади— 80. (РАТАУ).