Сторінка 6
ЖИТТЯ І слово
Понеділок, 17 липня 1978 р.
ДОБІ Д Н И К
ВАЖЛИВИХ ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ з ДІЯЛЬНОСТІ ТУРФДІМ — ТОУН
зібрав ПЕТРО ПРОКОІІЧАК
(Продовження)-
Л97І
Починаючи з місяця лютого 1971 р., по всій нраїні проведено святкування ювілею ІОО-річчя з дня народження видатної української поетеси-письменниці ї громадської ДІЯЧКИ Лесі^країнки влаштуванням літературних вечеринок. читанням її творів, лекціями І рефератами про життя і творчість поетеси.
в днях 13—16 травня в Будапешті, Угорщина, відбулася Всесвітня асамблея за мир. в якій взяв участь представнин ТОУК у складі канадської делегації. Асамблея видала Маніфест до народів світу з закликом об'єднати свої зусилля в боротьбі за мир, національну незалежність, проти імперіалізму і війни.
22 травня в м. Едмонтоні відбулося врочисте відкриття нам'ятника Василю Стефанику з нагоди відзначення 100-річчя з дня народження письменника — співця селянських душ.
23 травня в м. Едмонтоні в "Джубелі Аудиторіум" відбувся крайовий фестиваль української пісні, музики і танцю ("Фестиваль-80"3 в честь 100-річчя з дня народження видатного українського письменника і громадського діяча Василя Стефаника та 80-річчя життя і творчої праці українців у Канаді.
в днях 11—13 лютого 1972 р. у Версалю, коло Парижа, відбулася Всесвітня асамблея за мир і незалежність народів Індокитаю, в якій ТОУК був представлений своєю делегаткою.
В днях 2—5 березня в м. Торонто відбувся Тридцять другий з'їзд Товариства Об'єднаних Українських Канадців — з участю 116 делегатів і делегаток. З'їзд проходив під знаком врочистого відзначення 50-річчя жіночих відділів ТОУК І Ювілейній даті на з'їзді присвячено спец, доповідь, в якій дано огляд багатогранної діяльності жінок на протязі ювілейних років.
В суботу. 4 березня в "Сівей Таверс" готелі відбувся з'їздовий ювілейний бенкет на честь 50-річчя жіночих відділів ТОУК.
З'їзд проголосив 1972 р. ювілейним роком, і по всій країні, починаючи з'їздом, відбулися врочисті зібрання, лекції, бенкети, концерти і ін. на честь 50-річчя жінвідділів ТОУК.
В днях 2-—4 червня 1972 р. в м. Торонто відбувся Конгрес Онтерійської Спадщини, в якому Товариство Об'єднаних Українських Канадців взяло діяльну участь. Конгрес обговорив питання т. зв. "багатонультурності " і прийняв цілий ряд пропозицій до уряду по питанні культурної спадщини етнічних груп.
В днях 16—18 червня в м. Едмонтоні відбулася конференція Албертійської культурної спадщини, в якій взяли участь представники Провінціального Комітету Товариства Об'єднаних Українських Канадців.
1 вересня 1972 р. в м. Вінніпегу відбулася спільна врочиста сесія делегатів 24-го з'їзду Робітничого За-помогового Товариства і членів Крайового Комітету Товариства Об'єднаних Українських Канадців, при участі представників інших братніх організацій, присвячена 50-річчю РЗТ.
У вересні, з нагоди жінвідділів ТОУК. відвідала Україну спеціально запрошена Товариством "Україна" (Київ) 10-членна жіноча делегація ТОУК і РЗТ.
в днях 19—21 СІЧНЯ 1973 р. в м. Торонто відбулася Канадська конференція в справі мистецтва — Інструкція Онтеріо ("Диреншрн Онтаріо"). в якій, поряд з представниками різних організацій, взяли активну участь представники Крайового Виконавчого Комітету ТОУК.
В днях 2—7 липня в Українській оселі в Овнвилл-Палермо відбувся семінар Крайового Комітету Товариства Об'єднаних Українських Канадців по питаннях національних груп в Канаді й урядової політики та про-фами багатонультурності. В результаті семінару, видано заяву по багатонультурності, в якій викладено становище ТОУК по цьому питанні.
ОЛІМШЙСЬКІ ОРНАМЕНТИ
Івано-Франківськ/'УРСР.
— Оргкомітет "Олімпіа-ди-80" видав тут майстрам фабрики художніх виробів імені Р. Люксембург дипломи на випуск одинадцяти виробів з о-лімпійською символікою. Блузки українські жі-
I ючі з маркізету і крепдешину, блузки дитячі, рушники, доріжки, серветки та інші вироби, оздоблені гуцульськими, покутськими та боііківськи-ми орнаментами, припадуть до серця.
Вишивки розроблені в творчій експериментальній групі художником Дарією Михайлівною Пет-кевич і майстрами Ярос-лавою Семенівною Грици-іиин та Меланією Федорівною Попадинець.
Олімпійською символікою вже п о з н а ч е -
II о понад 1600 художніх виробів прикарпатських майстрів. Випуск продукції розширюєтіїСя.
СТОЯНЦІ ЛЮДИНИ — 500 ТИСЯЧ РОКІВ
ДОВГОЖИТЕЛІ
в індустріальному Дніпропетровську б і л ьше 1200 жителів віком понад 90 років. Із них п'ять чоловіків і 26 жінок народилися більше' 100 років тому. Найстарішій жительці міста — Олександрі Земляній виповнилось 114. Цікаво, що люди, яким за 90 і навіть 100 років, тривалий час працювали на заводах, у сільському господарстві, брали активну участь у іромадському житті. І нині більшість з них поїдається по господарству, має добру пам'ять.
Гаїша Мохій, якій 108 років, працювала свого часу в колгоспі "Серп і Молот" Синельииківсько-го району, Наталії Зайвій 102-й рік. Щоб не спді-ти без роботи, вона доглядає за садом.
Вже багато років веде археологічні пошуки -на Закарпатті палеолітична експедиція Археологічного музею Академії наук УРСР. Пошуки ці допомогли з'ясувати ряд складних питань щодо заселення східнокарігат^ сього регіону стародавніми людьми.
Ще в 1974 році експедиція на горі Сар поблизу селища Королева Ви-ноградівського району натрапила на сліди ранньопалеолітичних поселень, розташованих на і'ірській гряді, яка тягнеться вздовж ріки Тиси з півдня на північ і складається з трьох веришн. У процесі кількарічних досліджень експедиція виявила на середній вершині залишки восьми ранньопалеолітичних поселень. На місці Кожного знайдено численні ка-
м ЯН1 знаряддя, що дає змогу простежити поступовий /розвиток техніки виробництва у мешканців цих стоянок.
— За КІЛЬКІСТЮ культурних горизонтів, масовістю і виразністю археологічних знахідок королівське ранньопалеолі-тиче місце не має собі рівних у межах суміжних територій Центральної і Східної Єропи, — сказав кореспондентові Агентства преси "Карпа ти" начальник Закарпат ської палеолітичної екс педиції Археологічног музею АН УРСР канди дат історичних наук В М. Гладилін. — Воно свід чить, що перше люди осе лилися тут близько 500, 000 років тому, а не 150, 000, як вважалося досі.
(Агентство преси "Карпати").
ВИКРУТИВСЯ
—Це ти? — спитала жінка в Гната, що пізно причвалав до хати.
— А що? — той відповів-зухвало, -г- На когось іншого чекала?
ДВА ЗАЙЦІ
Зустрілися два зайці. В одного зламана лапа.
— Полювання ?
— Так.
— Мисливець?
— Так.
— Підстрелив?
— Ні, наступив ногою.
ПОРАДА
— Не можу, лікарю, уночі довго заснути.
г— Рахуйте до трьох. —- Вже рахував до чотирьох.
— Тоді — рахуйте до
ОТО ЧЕРЕВИКИ!
Старенька бабуся зала:
— Хіба тепер черев кй? От колись були чер вики! У мене ще цілі т які купив мені бат коли я виходила заміж..
А скільки разів в взували ті черевики ?
— Один раз, як пі вінцем стояла, а другні раз у них ходила, як сиг на женила! —- відповіла бабуся.
(РАТАУ). п'ятої ранку.
На Україні тепер ціонує 4,500 лікарень, які одночасно можуть прийняти 590,000 хворих. Крім того, кваліфіковану допомогу населенню подшбть близько 6 тисяч поліклінік і амбулаторій, які проводять велику профілактичну роботу.
прогаоз
У горах на березі великого озера провідник пояснює туристам:
— Коли звідси зидно протилежний берег, це означає що буде дощ...
— А коли не видно?
— Значить, дощ уже
В днях 25—31 жовтня в м. МоснвІ відбувся Всесвітній конгрес миролюбних сил, який став видатною подією в історії світового руху зіа мир. В складі канадської делегації в нонфесі взяли участь представники Товариства Об'єднаних Українських Канадців і Робітничого Запомогового Товариства.
(Дмі буде).
ХИТРА ЦИГАНКА
Було це за панської ГТольнді. Прийшла в село циганка. На картах ворожить. Один бідний чоло-вік, Паньком звався, 1 каже:
:и мені, їй руку — всю правду скажу.
Взяла циганка Пань-кову руку, поглянула на долоню, говорить:
—Бідна ти, Панько, .людина. Робищ багато, а нічого не маєщ.
Піиїла ворожка, а Панько подумав і каже:
•—Те, що роблю багато, вона швидко зрозуміла, бо ж побачила: руки в мозолях. Але як дізналася, що нічого не маю?..
ВИЙШОВ ПЕРШИМ
— Вчора на зборах обміняли мені капелюх.
— Хто ж міг узяти такий старий?
—- Не знаю, я вийшов першим.