Понеділок, 17 липня 1978 р.
"ЖИТТЯ І слово
*9
Сторінка 9
Новосілля театру
В обласному ціентрі Криму, на площі Леніна, піднялася білокам'яна споруда оригінальної ~ар-хїтектури. Це нове приміщення Кримського українського музично-драматичного театру. Український театр у Криму було створ>енО після того, як Указом Президії Верховної Ради Соїозу РСР Кримська область була передана із складу Російської Федерації до Української республіки. Відтоді майстри сцени локаза-111 кримським глядачам чимало спектаклів, більшість .і них — твори ук-
раїнської класичної драматургії. Півтори ^гисячі разів йшла на сцені безсмертна "Наталка Полтавка " І. Котляревського. Незмінним успіхом користувалася і "Маруся Богуславка" М. Стариць-кого, "Лимерівна" П. Мирного, "Безталанна" та "Мартин Боруяя" Кар-пенка-Карого. Зі сцрни не сходять і п'єси сучасних українських авторів —-Олександра Корнійчука, Миколи Зарудного, Олексія Коломийця, Михайла Сте.тіьмаха, а також твори драматургів з братніх республік.
ЗА МОТИВАМИ ТВОРІВ ГОГОЛЯ
Сцена прикрашена українськими рушниками. Ось один з них піднімається, як завіса, відкриваючи глядачам дійових осіб: Ііримхливу красуню Оксану, відданого ій коваля В а к\'л V, Сол оху і Чорта, Царицю і Запорожців, Зірок, які граються у піжмурки. На Сцену вибігають вертепники -7- бродячі актори-лялькарі. Почи-I іається весела народна іііістава з Піснями, танцями, гулірром. Йде п'єса " Черевички" за мотива-л; и повісті І^оголя "Вечори на хуторі біля Дикань^ ки", вперше поставлена па драматичній сцені Одеським українським театром. Написав п'єсу народний артист СРСР Василь Василько, який був художнім Керівішком театру з часів його засну-ьання. Режисер і теоре-
тик сценічного мистецтва, ьііІ багато зробив для розширення репертуару ра-д я нського українського театру. Завдя ки йому нове життя на сцені здобули твори "Гайдамаки" Тараса Шевченка і "Земля" Ольги Кобилянської. Виставою "Черевички" театр поклав початок освоєнню творчої спадщини Василька, в якій ^ п'ятнадцять самостійних драматичних ТІ 'єс та інсценівок української ^кла-
— Жанр нашої поста-іювки^-— говорить режисер Володимир Тума-нов, — музичнб-драма-тична фантазія, що дас можливість вільно імпровізувати на сцені, виразити в дії чудовий гоголі в-ський гумор, почерпнутий з народного побуту.
(РАТАУ).
Нині Кримський український театр святкує новосілля. Будівельники передали ключ акторам, і перед глядачами гастинно рюзчинилися двері нового храму мистецтва.
Завітаймо і ми. Привертає увагу багате оздоблення вестибюляТ^пло-ща якого близько тисячі к вадратних метрів. Підлога з чорного лабрадориту оригінал ь н о г о привабливого малюнку; стіни прикрашені полірованою дерев'яною плиткою, колони облицьовані мармуром.
Світлими широкими сходами піднімається до фойє. Площа його, як і вестибюля, близько тисячі квадратних метрів. Тут все до послуг глядачів. Під час антракту можна вийти на відкриту терасу, зайти до бару або просто . прогулятися.
З фойє прямуємо до ілядачевого залу. М'які зручні крісла: І будь з я кого вам буде добре все видно й чути. Площа сцени не менша за партер. Все тут механізовано і автоматизовано за останнім словом техніки. Отже, в рік шестидесяти-річчя Радянської влади колектив Кримського українського музйчно-дра-матичного театру одержав чудове приміщення. Власне, це подарунок всім > хто любить театральне мистецтво.
Біля каси театру -г- афіша З репертуаром на ближчі дні: "Дума про любов" М. Стельмаха,
і'
У фойє театру в СнмфереполІ.
Сорочинськии ярмарок , "Не судилося" М. Стари-цького, "Сто тисяч" Кар-пенка-Карого, "Севастопольський вальс" К. Ліс-това, "Сільва" Т. Кальма-на. В новому приміщенні митці Кримського театру розпочали нову сторінку свого творчого життя. І треба сказати, досить успішно — глядачі щиро аплодують їм.
У театрі виросли чимало обдарованих маіістрів сцени. Великою популярністю користуються заслужені артисти Української РСР Марія Мар'яні вська, Микола Андру-сенко, Борис Жаданівсь-кий. Провідними акторами є також Іван Бур-менко. Варвара Петренко, Ганна Ковалюк. Швидко здобули визнання у кримського глядача молоді виконавці Микола Бон-даревський, Ганна Бузо-ська, Олександр Сапсай, Людмила Сахарова, Валерій Тюленсв. Особливо заслуговує на похвалу Микола Бондаревський.
Будинок нового театру в Симферополі.
Цими днями ніби спорожніли міста України: майже половина найбільпі непосидючої частини їх населення — учні — виїхали до піонерських таборів. Срібні переливи сурм кличуть ї.х у захоплюючі мандрівки Попереду —; спортивні змагання, конкур>си на краще виконання пісень, вечори інтернаціональної дружби тощо/
Нині на Україні лише профспілки мають понад п'ять тисяч стаціонарних піон%.рсікис таборів. Це справяіні заклади оздоровлення юних громадян. Оплзіа батьками путівки до табору чИісто символічна ^ 5-10 карбованців на місяць. Більшість витрат держава бере на . себе.
Та ось мине місяць і син чи донька повернеться до міста. Що робити, коли у батьків ще' немає відпустки і не можна поїхати всією родиною до пансіонату на берег моря чи до заводської бази відпочинку? В таких випадках у нагоді стають міські піонерські табори, що створюються при школах. V києві, наприклад, їх і 36 і у них відпочине влітку вісімнадцять тисяч \чнів. Діти приходять сюди зранку і проводять весь день. Для них влаштовуються екскурсії, перегляди кінофільмів, виїзди в ліс чи на річку. Такі табори останнім часом стали досить популярними.
А як.бути старшоюіас-никам, котрі вже вибула з піонерського віку? Для них кілька років тому почали створювати табори праці й відпо^шнку у кол-I оспах і радгоспах. Для цього побудували спеціальні приміщення з їдальнями. Кімнатами відпочинку, бібліотеками, кінозалами тощо. Зранку школярі працюють за програмами виробничої практики на полі чи в саду, а потім відпочивають. Таким чином поєднується і корисна праця, і здоровий відпочинок.
Є на Україні і профільні табори. Один з них, "Юний художник". Він розташований;?; у Сваляві па Закарпатті!^ усіх областей республши сюди приїздять обдаровані хлопчики і дівчатка. Під керівництвом досвідчених наставників вони праціо-ють на етюдах. В респуб-ліиі діють табори юних натуралістів, фізиків, хіміків, математиків, лінг-р?стів, техніків, космонавтів тощо.
Якщо ж кому з дітей чи підлітків треба підлікуватися, то для цього є санаторії і піонерські табори санаторного типу.
Понад п'ять з половиною мільйонів дітей України побувають цього року у піонерському таборі чи дитячому санаторії. Дорослі завчасно подбали, щоб золота пора дитинства була радісною.
Віталій ГНАТЕНКО.
~Шн брав участь у бага-тьох спектаклях і завжди полонив глядачів і слухачів приємним голосом. ' А все ж театру завжди потрібні нові "зірки". І тому його керівники — директор Володимир Ко-новченко і-головний режисер Володимир Неда-шківський —- постійно дбають про те, щоб колектив поповнювався мо-
лодими талановитими виконавцями, які б добре володіли і акторською майстерністю, і вокальними даними, щоб українська мова й пісня чарували шанувальників театрального мистецтва.
Аніон ЯЩЕНКО, голова Кримсисого відділенші Товариства "Україна";
, л..