Понедіїюк, 5 лютого 1966 р.
«І
ЖИТТЯ І слово
сторінка З
М і ж на
й ОЗЛЯд .......      Степан МАЦіеВИЧ
ТОРГОВЕЛЬНА ВІЙНА ЗАХІДНИХ КРАЇН НАХАБНІСТЬ
Коли на капіталістичні країни насу.вається економічна криза, договори між ними'не мають ніякого значення. Так, в Женеві минулого року відбулася конференція під назвоно "разнд Кеннеді", на якій ^ахідні країни погодилися на "вільнішу торгівлю" — на посте-пенне зменшення тарифних оплат на імпорти.
Це зменшення мало початись цього року.
Але що сталось?
Щось зовсім протилежне.. Сполучені Штати мають великий баланс в експортах над імпортами, тобто — США значно більше експортують своїх товарів до інших країн, ніж імпортують (до Франції у пропорції 60 — 100; до Канади на суму 1,600,000,000 доларів). Але імперіалістичні амбіції Вашингтону і Пентагону — витрати на озброєння, на вдержання великого числа військ — 1,500,000 чоловік — і баз в чужих країнах, на агресію проти В'єтнаму — створили великий дефіцит платіжного балансу.
Отже, замість "вільнішої торгівлі", президент США Линдон Джансон проголосив з кінцем минулого року такі "заходи", які мали б ліквідувати або бодай зменшити дефіцит платіжного балансу США — коштом інших країн, в тому числі — коштом Канади.
Американські захисники цієї політики аргументують гак: якщо США мають захищати 'вільний світ", то країни "вільного світу" мусять зробити свій вклад. Але хто просив США захищати "вільний світ"? Саме твердження — брехливе. США не захищають "вільний світ", але намагаються створити свою імперію над цим ''світом". За винятком кількох нахлібних сателіт тів — Південної Кореї, Австралії, Нової Зеландії, Таїланду, — всі країни західного світу виступають проти" в'єтнамської авантюри американських імперіалістів,;
Вони не мовчать також у відношенні до нових "заходів'- президента Джансона —- вже почали завдавати свої контрудари, і так між країнами "вільного світу" розпалюється торговельна війна. Про це досить детально описує аллериканський фінансовий журнал "Ю. С. Ньюс енд Ворлд Ріпорт".
КОНТРУДАРИ. Які ці контрудари? Крім високих тарифів, інші країни т. зв. "вільного свігу" мають ряд інших заходів для зменшення імпортів з США: ембар-го, квоти, ліцензії на імпорти, прикордонні податки і т. д. Вони накладаються на імпорти з США сталі, скла, текстильних товарів, м'яса, молочних продуктів, електронних частин і черевиків.
Так, доки хто-небудь може імпортувати скло з США до Мексіки, він мусить дістати ліцензію, а до комісії, яка видає такі ліцензії, входять... мексіканські мануфактурники скла.
Японія має квоти на 120 американських товарів, включаючи гумову жуйку, віскі І шкіру. Швейцарія накладає таку додаткову ціну на імпортовані американські текстильні продукти, яка дорівнювала б швейцарській на подібні товари.
Венесуела забороняє імпорти з США яблук і груш на грунті "національної безпеки": ці імпорти загрози-ли б венесуельській фруктовій промисловості, створю-чи цим "родючий грунт для комуністичних революціонерів".
Річна ліцензія за вживання франі^узьких шляхів -Імпортованою американською автомашиною коштує 200 доларів, а французькою... 20. _
Імпорти /американських бройлерів обмежуються не тільки всіма країнами спільного ринку, але й країнами НАТО, наприклад, — Грецією, бо всі вони мають "лишки" своєї свійської птиці.
Навіть Західна -Німеччина "невдячно" накладає на американські товари 10 процентів прикордонного податку.
Американські бизнесмени прийшли до висновку, що торговельна війна між країнами "вільного світу", над якими дотепер США грубо домінували, вже ясно почалась і буде дедалі погіршуватись. Правителі (і "вільні підприємці") цього невільного світу так себе люблять, як ... скажені собаки.
"Богом обрані посланці", як називав американців (американських імперіалістів) покііїниіі Джан Фостер Даллес, знову виявили свою граничну нахабність. Чи "бог" їм дозволив посилати свій иинігунськнй корабель •Тіуебло" в національні води Північної Кореї? Там його й схоплено, як порушника суверенітету чужої країни. Тепер уряд США з притаманною йому нахабністю вимагає звільнення екіпажу (83 чоловік) і повернення шпигунського корабля — навіть апології! — ''або".
Це "або" означає розширення війни на Далекому Сході проти Північної Ко[)еї. Навіть вати-канська іазеїа *'Л'Обсерваторе Романо'' підкреслює, ціо інцидент є — або може стати — розширенням в'єтнамської війни. Гаіоіа закликає до "години обережності і ШИ|)0-
вилізти їм боком. Але він створює . нову загрозу для розширеня війни,' я-ка могла б перетворитися в ядерну катастрофу.
''НЕ-ПІДСТРИБУЄ"
У "вільному світі" (точ-
ніше
в капіталістичних
країнах) з'явилася нова фраза: "бизнес не ^підстрибує". Ш,е кілька місяців тому ''віщували'', що "бум" ще буде тривати, бодай в першій половині цього року. Тепер інакше "співають". , В Сполучених Штатах триває "золота криза". Якби не в'єтнамська війна, — а війна завжди буває   "рушійною силою"
капіталізму.
в США
вже була б серйозна економічна криза. І все-таки, незважаючи на величезний воєнний бюджет— біля 80,000.000.000 доларів річно — виробництво скорочується, безробіття — зростає.
Говорять про "малороз-
СТІ
Ш,нрості?
ду СЛІ.ІД і його Пентаїочу не можна сподіііатися^ ні іиіі[){)сіі. ні чсччюсті. Іісії-тагон   при.іііае. Ш(^ кора-
бс.'и,   б\'і{   ШІ111Г\'І1СІ.К[!М —
впнуті  країни''  світу, до яки.х  зараховують країни З боку урн-    Африки, .Лзії'  і Латин-
:^сі,кої •Лме:ри;і<]ді':^^^
Гіе|) ■ ЧуТИ: гірІVІV О'б-;;
'.'і.асті .:В С1і1А;;Щ:^^^
1. отже, знаходнііся бі.ія берегів Піїя'іічної Кореї на шпні\міськін місії. і"(о-го ко'.мамдир -Ллоііл Баїї-чер особисто признав.• то корабель знаходився в національних водах Північної Кореї на злочинній місії.
Але, замість .скласти а-пологію Північній Кореї, уряд США і Пентагон погрожують — посилають свого ядерного авіаносця, інші кораблі у води біля Північної Ко[)еї. вдома покликали до військової повинності 14,600 резервних солдатів.
Це щось подібне до "інциденту" в Тонкінській затоці, коли уряд США хо-, тів матії п[)ичину для ескалації - війни проти Північного В'єтнаму, без одо-брення коііГ[)есу. як цього вимагає конституція. Тепер в самих США безсоромно „ признають, , що '^інцидент" в Тонкінській затоці був фальшивим — його взагалі не було, а у-ряд Джансона — брехав!
Новий ^'інцидент"' для **посланииків бога" —. са-мозцаичих ""послапииків" нав'язувати свою волю Іншим народам може
мент ро'-н<ннугими в світі. Иже .М(і/і;ма почути заклик: '\\ме()ііко, — допо-.маг'аіі собі!"
Лиїлія. як усім відо-мо,      в біді.
в Західній І.Іімеччині надіііпо говорили, що "післявоєнна економічна р е пес і я м iiii у л а ". Л л е ц і й "минувшині" перешко-джак>ть факти. Які? А ось які: з кінцем минулого року було 470,000 безробітних, а в першому місяці цього року підскочило до 625,000 безробіг-них '■— і далі зростає.
А — в .Канаді?
Воно вже так завелось, що досить для- Сполуче-ни.х Штатів чхнути, щоб Канада - серйозно захворіла- на грип■ або. іі на пневмонію." В Канаді "бум" минув, а тепер почалась криза. На поліпшення'^ ~ виглядів ніяких.
Прикладів (називаючи країни) можна було б навести, багато. Ллє й повитих — досить,- щоб показати, що країни *'віль-ного світу" входять у період економічної кризи.
проте буржуазні про-, пагандисти намагаються и далі паплюжити соціалістичні - країни, які мо-
жуть мати деякі труднощі (росту), але економіка яких процвітає. ^
ХТО ВИНЕН?
Схоплення американського шпигунського корабля "Пуебло" президент Линдон Джансон назвав "безпричинним і а-. гресивним актом" з боку Північної Кореї.
Але чи це так? Знову президент Сполучених Штатів намагається змалювати брехню як "правду". Де ж цей корабель "Пуебло" знаходився? Біля берегів США — чи Північної Кореї? Яке право він мав там бути? Чому північнокорейських кораблів немає біля берегів США?
Очевидно правителі США настирливо думають, шо їм "все можна'*
— пхатц свої рила в чужі городи. Слідом за кораблем "Пуебло'' ті ж, американські   нахаби послали
— для шантажу — ядерний   авіаносець   "Ентер-• прайз". .  Далеко, далеко
— в чужі води. А у Вашингтоні те й можна було почути нар'ікання, шз за а"мернканським авіаносцем. . . слідкує радянський ко[)абель. Чому б ні? Адже він знаходився ближче до своїх берегів ніж американський корабель.
ПРИ ГАДКА. Треба пригадати, Що СІІІА не здо- . "були пере.моги в корейській війні, незважаючи на всю свою "силу" І під- ' тримку з боку сателітів. Не пошкодить пригадати: США послали в Корею 400,000 солдатів, їхні втрати становили — 54,250 вбитими, 103,000 раненими, 7,140 полоненими; !4 "союзників" послали 34,-000 солдатів, мали 2,885 вбитими, 8.500 раненими; Канада послала 6,000 солдатів, мали 309 )вбитими, 1,543 раненими.
Це не включає Південної Т<0^реї, яка мала 460,000. солдатів, втратила, 47,000 вбитими-і 180,000 ранеііи: ми.
Тепер — через нахабну провокацію США — створилась нова небезпека,'і то не тільки Місцевого характеру, але міжнародного. Чи так крок за кроком американські воєнні палії/ остаточно збожево- • лівши, підіпхають люд- , ство до ядерноГ катастрофи?,