Сторінка 1 2
"ЖИТТЯ і СЛОВО"
Понеділок, 6 травня 1974 р;
УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ
мовчали, гнули спини і виконували доручену їм роботу. Перешіптувались між собою і кляли шепотом Вар-гатого, який нікому не давав просвітку.
На генку всі майже запримітили, що формам Ба^ нюк не натискав дуже на робітників, І не сварив їх. Вийшло так, що де він був наставником, робітники краще виконували роботу. Були всі веселі, жартували і добре справлялися з роботою.
Хпостеріг це' Варгатий і присікся до Ба що він, мовляв, "розбещує" робітників.   І гостро накинувся на нього.   Той йому відпалив:
— Пильнуй свого носа!   Знаю, що роблю. Варгатий витріщив на нього банькуваті очі і посунув далі кричати на робітників.
• Вчинок Банюка подобався робітникам йото ділянки. Вони ще більш повеселішали, почувалися більш вільними, і це позначилося на їх роботі. Адже людина коли працює по охоті, зробить багато більше, ніж тоді, коли на неї гуп\кат\л, застав ля ги зробити якомога більше.
Оніл сидів збоку і за всім слідив, що де робить^ ся. Приглядався до роботи робітникіз і поведінки форманів. , Він запримітив ненависть робітників до Ендруса. Але притримувався свого принципу, щоб не мішатися із своїми заувагами, хіба що в крайньому випадку справа цього буде вимагати.
Робота тепер була — витягати старі пригнилі шпали і на їх місце класти нозі. Треба було їх добре вставити і солідно підбити грузом, прибити, до них рейку довгими цвяхами, званими шпайгами. Гру-зу подостатком ш,е не було, тож неможливо було вирівняти вповні дорогу. Це буде зробпено пізніше. Але норма виробітку була встановлена.
В багатьох місцях шпали були примерзлі до землі, їх треба було підкопувати і джаганом пролуплювати мс-рзлату. ^аиму\ процес перешкоджав у виконуванні нор.ми.   З робітникіз аж пара виходила.
Ось тут Варгатий мав нагоду кожного прозвати і вилаяти, якщо хтось не вспівав витягнути .на час при-гнилу шпалу із заморозі.
— Ти її попроси, похухай на неї або поцілуй, то вона вилізе, — приговорював з сарказмом Варгатий і зараз ще вперещав: — Підкопуй глибше, дурню! Де ти виріс такий? Біля маминої спідниці? Зривай її джа-ганом або навіть зубами, але рухайся!
Ніхто не підводився. Робітники зносили наруги і пробували з усіх сил виривати кляті шпали.
Така важка робота тривала до обіду. Ніхто не був певний; чи нерви його витримають.; коли у важкій праці будуть його підганяти. Але майже кожний розумів, що неорганізовано спротивитися може стратити роботу.   А  це було для кожного страшне.
Вирятував робітників від надмірно важкої праці сам бос Ніл. Після обіду він наказав вивезти в поле ліварі, звані тут "лифтінг джеки". Видумав він спосіб зривати ними шпали. Підносилось настільки рейки, щоб тільки примерзла шпала відстала від землі. Тоді витягалися цвяхи, трохи збоку прокопалося, щоб можна було витягнути шпалу і зараз на її місце вкласти нову. Потім рейку опускалося, прибивалося її до нової шпали, підбивалося трузом і вирівнювалось дорогу. Новий спосіб виявився таким^практичним, що без великої напруги можна було легше працювати і вдвоє збільшити роботу при такій самій затраті часу. Робота закипіла і посува/]ася по одній милі, а то й більше кожного дня.
Найбільше лихо тепер було з Варгатим, який не мав уже такої змоги, як перед тим, горлати на робітників і лаяти їх. Опанувавши новий спосіб, робітники без крику виконували свій обов'язок.
( Д а п і буде)
Як стоїть Ваша передплата на "ЖИТТЯ і СЛОВО"! Коли вона вийшла або задовжена, відновіть ті негайно!
ПОЖЕРТВУВАЛИ $1,000 НА ТРОСТ ФОНД ДИТЯЧОЇ КЕМПИ ТОУК В СИЛВАН ЛЕЙК,АЛБЕРТА
ЕДА10НТ0Н, Алта. Дми-тро й Катерина Семенюкн з молодих літ належали до освітньо-культурної організації , ТУРФДім, Дмитро завжди щиро прашо-вав~ під час пресових кам* паній для прогресивної п{)еси — газет "Україн--ські Робітничі Вісті", "Робітниця", "Фармерське Життя" та "Життя і Слово". Він працював у Нес-тов і околиці, Провком висилав його по фармах в Алберті, як організатора, і в і н за в ж д и сум лі н н о в и-конузав свої обов'язки.
Катерина ходила до української школи, для дітей у ^'країнському Ро-бітничс-му Домі в Едмон-тоні, там вчилася грати на мандоліні, співати, виступала з концертах в УРД і їзди.'іа з мандоліновим оркестром по фармах в Алберті.
Д.митро й Катерина Се-менюки, знані наші члени в околиці Нестов, виростали в прогресивній орга-' н із а ц і ї і ч І іт а л и п р ог р е с и в -ну пресу, брали й беруть актизіїу участь У боротьбі за правду,   за   мир і
дружбу у всьому світі. Заради цієї ідеї вони жертвують $1,000 на ^ Трост фонд дитячої кемпи в Сил-ван Лейк, Алта.
Дмитро Семенюк народився 7 листопада" 1906
ти, щоб заробити на прожиток. З часом Дмитро взяв гомстед для себе. У 1943 році він одружився з Катериною., З часом ви-ростали діти, треба було посилати їх до школи і до
КАТЕРИНА І ДМИТРО СЕМЕКЮКИ
року в селі Суховерхів Кіцманського району Чернівецької області. Приї-X а з до К а н а д и з б а т ьк ами 1912 року, до татового брата у Саскечеван. Там прожили рік і приїхали на гомстед в околицю Нестов, Алта. На гомстеді було тяжко жити, треба було їздити на сезонні робо-
НА ЧЕСТЬ 97 РОКІВ СВОГО ЖИТТЯ ПОЖЕРТВУВАВ $97 НА ДОБРІ ЦІЛІ
КЕЛГАРІ, Алта. — На честь 97-х роковин свого життя Іван Керстюк пожертвував $97 V^а організаційні цілі,' з них $25 на музей Івана Франка у Вінніпегу, $25 — на пам'ятник Василеві Стефанику в Ед.монтоні, а решту — на організаційний фо-нд для нашого прогресивного руху з Канаді.
Іван Керстюк народився 1886 р®ку в селі Топо-рівці Новосельського району на Буковині. Прибув до Канади • йде перед
Іван і Катерина Керстюки
першою світовою віною 1 оселився в місті Келгарі. Тут працював на різних роботах, а потому переїхав у ДрОМГеЛЛерСЬКу ДО'
лину і працював шахтарем. Після випадку у ш а X т і з н о в у п о в ер н у в ся д о Келгарі і тут став до^пра-ці в, Грей Говд будинку як дженітор І працював аж до звільнення на пенсію.
Треба сказати, що Іван Керстюк е довголітнім читачем української прогресивної преси ще від початку її заснування. Він є скромного, спокійного характеру, як і його дружина Катерина. 63 роки прожили вони подружнім життям, виховали двох діт_ей. ^ \
Я певний, шо Керістюки й надалі під-тримувати-муть прогресивний рух, бо вони свідомі то-го, шо цей рух завжди потребує також і матеріальної допомоги. Бажаю вам від себе самого і всіх наших товаришів ще довгих років спільно-го життя у доброму здоров'ї.
Іван ЛЛЕКСІЄВИЧ.
вищої школи. Вони доклали-всіх старань, щоб дати дітям вищу освіту.
В ті часи багато го-мсте-довців їхали на заробітки до майні в, коло майнів було створено культурно-освітнє товариство ТУРФ* Дім, і вони там ставати членами йс-го.   Коли вони, поверталися  ча свої гомстед и, то бажали м.ати освіт ньо-культур не товари-, ство у своїй околиці. У 1920 році вони ПОВІДОМНІ-, ли Провком з Алберті, що їм потрібний організатор. Прозінціальпиіі комітет вислав організатора Івана Клибановськс-го, і тут зорганізували  відділ ТУРФДім. А роко^т пізніше збу-д\'вали свій фар.мерський. дім.   Відтоді в Нестов почалася ©рганізаційна праця. Грали спектаклі, відбували збори і спільні чи-' тання, заохочували фарме--рів читати нашу пресу.
Від кемпового комітету-дякую вам, Дмитре й Катерино Семенюки, за вашу щиру пожертву. В^шС імена будуть бронзовими літерами написані на бронзовій дошці, а ваші біографії — занесені у пам'ятну книгу музею.
Петро КИФОРУК.
Потрібно ДО праці
Фірма УКРАЇНСЬКА КНИГА бажає робітника,
який повинен гооврити і писати по-англійськи і по-українськи, і щоб розумівся на літературі.
Заінтересованих проситься зголоситися до: ІІККАШ8КА ІСУУНА 1162 Вшійа» 8*. \¥е8і, Тогопіо ~ Теї.: 532-8928-
94